06 липня 2016 року Справа № 910/27369/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),
суддіГончарука П.А.,
суддіСтратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 року
у справі№ 910/27369/14 Господарського суду міста Києва
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "СПР-Груп"
прозміну способу та порядку виконання рішення
за первісним позовомВиконуючого обов'язки Слов'янського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "СПР-Груп"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС+"
простягнення 231 289, 99 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПР-Груп"
доУправління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради
провнесення змін до договору
Касаційна скарга Заступника прокурора міста Києва не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору, порядок та розмір справляння якого встановлені у Законі України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.
В касаційній скарзі заявник стверджує, що згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Крім того, в пп. 3.9. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно зі статтями 3 і 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг. Відтак вважає, що в даному випадку судовий збір при поданні апеляційної скарги на ухвалу за наслідками розгляду заяви про зміну способу виконання рішення не повинен сплачуватися.
Однак, як вбачається з пункту 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, а саме один розмір мінімальної заробітної плати. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Отже, твердження заявника про відсутність необхідності сплати судового збору при поданні касаційної скарги на оскаржувану ухвалу, є помилковим.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 року у справі № 910/27369/14 та додані до неї документи повернути.
Головуючий суддяКондратова І.Д.
СуддяГончарук П.А.
СуддяСтратієнко Л.В.