07 липня 2016 року Справа № 915/1169/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),
Дунаєвської Н.Г.,
Саранюка В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю
"Миколаївський Діпроміст"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 09.02.2016 року
у справі № 915/1169/15
господарського суду Миколаївської області
за позовом Публічного акціонерного товариства
"Райффайзен Банк Аваль"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Офісний центр Миколаїв"
за участю третіх осіб, які
не заявляють самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача: 1.Товариства з додатковою відповідальністю
"Миколаївський Діпроміст";
2.Товариства з обмеженою відповідальністю
"Істок-2001"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору, порядок справляння і розмір якого встановлений Законом України "Про судовий збір".
При цьому, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору з посиланням на відсутність у нього належної для сплати судового збору суми грошових коштів.
Водночас, скаржник просив на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" звільнити його від сплати судового збору.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 8 цього Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відтак, посилання скаржника щодо поважності причин для звільнення від сплати судового збору є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов"язок суду звільнити Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський Діпроміст" від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
В силу пункту 4 частини 1 статті 111і Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підстав для перегляду постанови апеляційного господарського суду у касаційному порядку не вбачається, а тому скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
1. Клопотання про звільнення сплати судового збору залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський Діпроміст" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року повернути скаржнику.
Головуючий суддя Н.І. Мележик
Судді Н.Г. Дунаєвська
В.І. Саранюк