14 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3605/15-а
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Мишевській О.В.
з участю: представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. - Руснак Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Національний банк України про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), третя особа Національний банк України (далі НБУ) про:
- визнання неправомірним рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Лояльний", укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4;
- зобов'язання уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_4, яким необхідно здійснити виплати відшкодуванні коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду;
- зобов'язання Фонду здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_4, згідно договору №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" за рахунок Фонду.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідач визнав договір банківського вкладу з позивачем нікчемним та не включив позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, що призвело до порушення її прав на отримання коштів. Вказане рішення позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Представник уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та представник Фонду надали до суду письмові заперечення на позов, у яких просять відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що операції з перерахування грошових коштів були здійснені в період дії Постанови НБУ №692/Е від 30 жовтня 2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", згідно якої Банк віднесено до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Як зазначено в рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27 липня 2015 року) керівників структурних підрозділів було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вищезазначеною постановою лише 15 січня 2015 року, а тому перевірка здійснена щодо договорів укладених з 16 січня 2015 року.
Крім того, представник уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. вважає, що перерахування коштів на депозитний валютний рахунок іншою особою суперечить умовам договору банківського вкладу, вимогам Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній га іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, Порядку надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України, затвердженого постановою Правління НБУ від 16 вересня 2013 року №365, Правилам банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк".
На підставі викладеного представники відповідачів вважають, що позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Визнано протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати до Фонду додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Решту позовних вимог залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
17 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 укладено договір №014-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6 500 доларів США, на строк до 19 березня 2015 року із виплатою відсотків. Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.
На рахунок позивача перераховані кошти в сумі 6 500 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам. Суд встановив, що вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_2, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_5
Постановою правління НБУ від 02 березня 2015 року №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року №50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15 вересня 2015 року, та відповідно до наказу відповідача від 16 вересня 2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року.
Позивачем оспорюється рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним правочину - договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки цим рішенням протиправно порушується його право на відшкодування вкладу.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висуваючи вимогу про визнання неправомірним рішення уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4, позивач обрав не належний спосіб захисту своїх прав, так як в даному конкретному випадку такі її права порушені діями відповідача щодо застосування наслідків нікчемності правочину, з огляду також на те, що оскарженого рішення відповідач фактично не приймав і його у природі не існує, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Однак, враховуючи, що позивача не включено в перелік вкладників банку, які мають право на отримання відшкодування, саме внаслідок застосування відповідачем на стадії введення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" наслідків нікчемного правочину, що не мало вищевказаних правових підстав суд, керуючись положеннями ч.2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважав за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати такі дії відповідача протиправними.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Також, частиною 2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.8 розділу I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09 серпня 2012 року визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст. 26 цього Закону.
Перелік складається станом на день прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 розділу III Положення №14).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 6 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дельта Банк" Постановою Правління НБУ України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ віднесений до категорії проблемних строком на 180 днів із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Отже, саме з 30 жовтня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" було заборонено укладати депозитні договори з фізичними особами, але судом першої інстанції цей факт не був прийнятий до уваги.
Тобто, незважаючи на заборону, 17 лютого 2015 року ПАТ "Дельта Банк" був укладений депозитний договір №014-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США з ОСОБА_4, що в свою чергу є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка є обов'язкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.
При цьому, судова колегія акцентує увагу на тому, що вже Постановою Правління НБУ №150 від 02 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку вищевказаною Постановою №692/БТ від 30 жовтня 2014 року.
Згідно ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.
Відповідно п.1 ч.4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Таким чином, беручи до уваги те, що спірний договір №014-21061-170215 від 17 лютого 2015 року був укладений під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних Постановою Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року №692/БТ, яка була обов'язкова до виконання, судова колегія приходить до висновку про нікчемність даного правочину, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" щодо застосування наслідків нікчемності укладеного договору є помилковими.
Разом з цим, з урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що правові підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" щодо невключення позивача у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання надати до Фонду додаткову інформацію стосовно неї також відсутні, а відтак вимоги адміністративного позову є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Національний банк України, про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2016 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Милосердний М.М.
Суддя: Ступакова І.Г.