Ухвала від 01.07.2016 по справі 826/21325/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

01 липня 2016 року м. Київ К/800/17261/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі №826/21325/15 за позовом Компанії «Нокіа Солюшнз енд Нетворкс Бранч Оперейшнз Ой» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 у задоволенні позовних вимог Компанії «Нокіа Солюшнз енд Нетворкс Бранч Оперейшнз Ой» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 26.06.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як вбачається з поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій частині не виконано, копії рішення суду першої та апеляційної інстанцій до неї не додано.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій часті також не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано недостатнім бюджетним фінансування податкового органу, що унеможливлює здійснення оплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки наведені обставини не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі №826/21325/15.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі №826/21325/15 за позовом Компанії «Нокіа Солюшнз енд Нетворкс Бранч Оперейшнз Ой» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів - залишити без руху.

3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків до 01.08.2016.

4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна

Попередній документ
58813225
Наступний документ
58813227
Інформація про рішення:
№ рішення: 58813226
№ справи: 826/21325/15
Дата рішення: 01.07.2016
Дата публікації: 13.07.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)