Ухвала від 01.07.2016 по справі 2а/1570/1324/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

01 липня 2016 року м. Київ К/800/17387/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 у справі №1570/1324/2012 за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позовні вимоги Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби 24.06.2016 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано скрутним майновим становищем податкового органу на момент подання касаційної скарги та відсутністю грошових коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки наведені обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством та надати суду документ про його сплату.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 у справі №1570/1324/2012.

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 у справі №1570/1324/2012 за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

3. Надати відповідачу строк для усунення недоліків до 01.08.2016.

4. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна

Попередній документ
58813223
Наступний документ
58813225
Інформація про рішення:
№ рішення: 58813224
№ справи: 2а/1570/1324/12
Дата рішення: 01.07.2016
Дата публікації: 13.07.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)