06 липня 2016 року м. Київ К/800/10161/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року
у справі № 0670/6753/12
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612302 від 11 травня 2012 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0000612302 від 11 травня 2012 року. Судові витрати приватного підприємця ОСОБА_1 у вигляді 107,30 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС провела фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахунків операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, а саме: господарської одиниці - павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб'єкту господарської діяльності - ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 07 травня 2012 року на бланку № 000025 (зареєстрований в органах ДПС за № 0055/06/25/22/НОМЕР_2).
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 267 Податкового кодексу України, а саме, у період з 01 жовтня 2011 року по 17 лютого 2012 року ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю товарами без відповідного торгового патенту, з урахуванням того, що позивач припинив свою діяльність на підставі заяви від 02 серпня 2011 рок, яка подана від його імені ОСОБА_2 та на підставі якої було анульовано патент з 01 жовтня 2011 року.
11 травня 2012 року ДПІ у м. Житомирі на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000612302, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: 21080900 на суму 3972,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не правомірно було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, оскільки у період з 01 жовтня 2011 року по 17 лютого 2012 року позивач здійснював роздрібну торгівлю товарами, за наявності торгового патенту, який був чинний до 31 березня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.
Підпунктом 267.7.4 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі невнесення суб'єктом господарювання збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлений цією статтею строк (не пізніше 15 числа місяця або кварталу, що передує звітному), дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
Згідно підпункту 267.7.5 пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 отримав торговий патент на право здійснення торговельної діяльності серії НОМЕР_3, з терміном дії з 01 квітня 2011 до 31 березня 2016 року (арк. справи 32), за який здійснював щомісячні платежі, що підтверджується квитанціями про сплату таких платежів (арк. справи 11-21).
Разом з тим, позивач мав ліцензію на право здійснення торгівлі алкогольними виробами серії НОМЕР_4, з терміном дії з 07 жовтня 2011 року по 07 жовтня 2012 року та ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_5, з терміном дії з 07 жовтня 2011 року по 07 жовтня 2012 року (арк. справи 44-45).
Судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання податкового органу на те, що позивач припинив свою діяльність на підставі заяви від 02 серпня 2011 року, яка подана від його імені ОСОБА_2 та на підставі якої було анульовано патент з 01 жовтня 2011 року, оскільки ОСОБА_1 не звертався особисто до податкового органу з вказаною заявою, а свою діяльність з 01 жовтня 2011 року не припиняв, здійснював сплату обов'язкових платежів та зборів, а торговий патент не здавав, з урахуванням того, що наявність у позивача патенту на право здійснення торгівельної діяльності від 01 квітня 2011 року підтверджується актом перевірки Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 30 січня 2012 року № 96/32-2/НОМЕР_2 (арк. справи 43).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна