04 липня 2016 року м. Київ К/800/17998/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року
у справі № 750/2961/16-а (6-а/750/22/16)
за заявою ОСОБА_1
за участю Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
про заміну сторони у виконавчому провадженні
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що касатором не подано документа про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Крім того, згідно з частиною першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Скаржником заявлено клопотання про зменшення (відстрочення або розстрочення) розміру судових витрат, яке у даному випадку не може бути задоволено, оскільки ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про його майновий стан для застосування норми частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року надійшла на адресу скаржника 14 червня 2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
У цьому випадку суд вважає за необхідне зазначити, що з доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року проголошена у відкритому судовому засіданні у присутності касатора. Сторонам було роз'яснено строки та порядок оскарження даної ухвали.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.
Повний текст ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року виготовлено 10 червня 2016 року.
Скаржником не надано суду касаційної інстанції належних і допустимих доказів звернення до суду апеляційної інстанції з вимогою про видачу копії оскаржуваного рішення та неможливості отримання рішення суду апеляційної інстанції в межах строку, передбаченого на касаційне оскарження.
Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 102, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази поважності причин його пропуску; документ про сплату судового збору можуть бути надані протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.