30 червня 2016 року м. Київ К/800/17144/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Костенко М.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДПІ)
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016
у справі № 816/3675/15
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до ДПІ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надміру сплаченої суми грошових зобов'язань з податку на прибуток,
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ДПІ, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Однак подана скарга не відповідає вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано до цієї скарги документу про сплату судового збору.
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Як встановлено підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на день подання позовної заяви діяла редакція Закону України «Про судовий збір», яка передбачала ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, встановлена у такому розмірі: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 встановлено у розмірі 1218,00 грн.
З огляду на предмет спору, що має одночасно майновий і немайновий характер, в даному разі скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5846,40 майнового та 87,70 грн. немайнового характеру.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне надати заявникові строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення зазначених недоліків до 01.08.2016.
Суддя М.І. Костенко