Рішення від 04.07.2016 по справі 910/10389/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2016Справа №910/10389/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 40315,31 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР та була отримана Відповідачем 13.06.2016, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

При цьому, судом прийнято до уваги, що у матеріалах справи наявні належні, передбачені ст.ст. 56, 57 ГПК України, докази направлення Відповідачу копії позову з додатками листом з описом вкладення (опис та чек № 0103252422114).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2015 по вул. Ватутіна, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються відомостями ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Так, унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «Байєр» на праві власності, був під керуванням ОСОБА_2 на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є страхувальник. Строк дії Договору, з урахуванням додаткової угоди, з 28.01.2015 по 27.01.2016 включно.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та враховуючи, зокрема, звіт про оцінку КТЗ № 03-26/09 від 26.09.2015 з калькуляцією AUDATEX (вартість відновлювального ремонту - 41758,49 грн., коефіцієнт зносу - 0) та рахунок-фактуру від 14.09.2015 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (41315,31 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 41315,31 грн., на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; суду не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) №АІ/4781661 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності по майну - 50000 грн., франшиза - 1000 грн.).

Отже, на Відповідача вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_1, автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

Матеріалами справи, та зокрема вищеописаним рахунком ремонтного СТО Застрахованого автомобіля підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 41315,31 грн., при цьому коефіцієнт зносу дорівнює нулю (звіт № 03-26/09 від 26.09.2015), і Позивач у складеному на виконання умов Договору страховому акті розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 41315,31 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.

Доказів наявності у деталей Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу та його розміру Відповідач суду не навів і не надав.

Судом встановлено, що наведені у вказаному рахунку ремонтного СТО Застрахованого автомобіля матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АІ/4781661 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (41315,31 грн.), виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (41315,31 грн.), та за мінусом франшизи (1000 грн.), і отже в сумі 40315,31 грн. З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) 40315 (сорок тисяч триста п'ятнадцять) грн. 31 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2016

Суддя Сташків Р.Б.

Попередній документ
58808512
Наступний документ
58808514
Інформація про рішення:
№ рішення: 58808513
№ справи: 910/10389/16
Дата рішення: 04.07.2016
Дата публікації: 11.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.07.2016)
Дата надходження: 06.06.2016
Предмет позову: про стягнення 40315,31 грн.