ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.05.2016Справа №910/7916/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»
до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва»
про стягнення 8 455,82 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Мацюк В.В. - довіреністю № 8 від 29.01.2016 року;
від відповідача: не з'явилися;
Обставини справи :
Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" про стягнення 8 455,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг (виконаних робіт) позивачем, згідно умов Договору № D2 4T 194 на виконання ремонту ліфта від 16.05.2013 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 8 455,82 грн. - основного боргу, 1 378,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.05.2016 року.
30.05.2016 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви без розгляду; у якому зазначив, що копію позовної заяви з додатками від позивача не отримував, а тому просив повернути позов без розгляду в порядку ст. 63 ГПК України.
В судове засідання 31.05.2016 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду судом відхилено, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (оригінали квитанції та опис вкладення у цінний лист).
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 04.05.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 31.05.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 31.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
16.05.2013 року між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (далі по тексту - підрядник, позивач) та Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Святошинського району м. Києва (перейменовано в Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва»; далі по тексту - відповідач, замовник) укладено Договір № D2 4T 194 на виконання ремонту ліфта (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання по виконанню ремонту ліфтів, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 13, реєстр. № 1622, а відповідач (замовник) зобов'язався оплатити вартість робіт.
Вартість робіт становить 8 455,82 грн. з врахуванням ПДВ (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору, оплата вартості ремонту ліфта згідно з п.п. 2.1. Договору, здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки за формою КБ-3.
Послуги (роботи) за договором надані (виконані) позивачем в повному обсязі та прийняті відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписаним між сторонами 24.05.2013 року актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (копія акту міститься в матеріалах справи).
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг (виконаних робіт), відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати вартості отриманих послуг (виконаних робіт) в розмірі 8 455,82 грн., на підтвердження іншого суд не надано жодного доказу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг (виконаних робіт), та має перед ним заборгованість в розмірі 8 455,82 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8 455,82 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. (платіжне доручення № 3113 від 14.04.2016 року на суму 1 378,66 грн.).
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (03134, м. Київ, ВУЛ. СИМИРЕНКА, будинок 17; код ЄДРПОУ 36037999) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧИСТЯКІВСЬКА, будинок 32, код ЄДРПОУ 14357579) 8 455 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. - основного боргу, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 30.06.2016 року.