88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
29.06.2016 Справа № 907/1244/14
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000”, м. Ужгород про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. у даній справі за позовом за позовом публічного акціонерного товариства „Перехідний банк „Кристалбанк”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000”, м. Ужгород (відповідач-1), та до приватного підприємства „Володимир”, м. Ужгород (відповідач-2) про стягнення 104004,71 євро та 198254,51 грн.
представники сторін:
стягувача (позивача) - ОСОБА_1, представник за довіреністю;
заявника, боржника (відповідача - 1) -не з"явився;
боржника (відповідача- 2) - не з"явився
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.02.15 у даній справі позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000” та з приватного підприємства „Володимир” на користь публічного акціонерного товариства „Перехідний банк „Кристалбанк” суму 104 004,71 Євро та 198 254 грн. 51 коп., з яких 13 422,93 Євро - строкова заборгованість за кредитом в Євро; 80 267,07 Євро - прострочена заборгованість за кредитом в Євро; 10 314,71 Євро - прострочені проценти за кредитом в Євро; 736,39 Євро, що за курсом НБУ еквівалентно 13 975 грн. 27 коп. - пеня за прострочення сплати процентів за кредитом в Євро;9 183,21 Євро, що за курсом НБУ еквівалентно 174 279 грн. 25 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту в Євро; 100 00 грн. - штраф. На виконання вказаного рішення було видано наказ.
ТОВ „МП Груп 2000” - відповідач-1, боржник-1 у справі - звернулося до суду з даною заявою про розстрочку та відстрочку сплати присудженої суми, що становить 2 108 752,24 грн. за офіційним курсом євро до гривні станом на дату винесення рішення суду. Клопоче про розстрочку сплати частини присудженої суми 1600000,00 грн. на протязі квітня 2016р.-грудня 2017р. посилаючись на графік погоджений умовами попереднього договору укладеного 28.04.16 стягувачем, боржниками-1, 2 і ОСОБА_2 та про відстрочку решти суми заборгованості - 508725,24 грн. до 29.12.18 (одним або більше платежами).
Стягувач письмового пояснення з приводу заяви боржника-1 суду не надав, однак представник його у судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви, вважаючи відсутніми підстави для розстрочення та відстрочення судом виконання рішення суду. Обставини, на які посилається боржник-1 не є винятковими, і попередній договір укладений, в тому числі, сторонами даного провадження не є підставою для застосування судом розстрочення, відстрочення виконання рішення суду. До того ж, боржник-1 не виконує умови попереднього договору, оскільки станом на день даного судового засідання - 29.06.16 - він повинен був сплатити три чергові платежі на загальну суму 300000,00 грн., однак сплатив лише перший платіж на суму 100000,00 грн.
Боржники-1,2 участі уповноважених представників у засідання суду не забезпечили, надіслана їм кореспонденція суду повернута без вручення адресатам з відміткою установи зв'язку „за закінченням терміну зберігання”.
З огляду на те, що кореспонденція надсилалася судом боржникам на адресу, яка зазначена у заяві про розстрочку та відстрочку - м. Ужгород, вул. Собранецька, 18/2 - та яка, згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є місцезнаходженням заявника та місцем проживання ОСОБА_2 - особи, яка є керівником обох боржників у даній справі, - вважається, що боржники повідомлені про час і місце розгляду справи судом, своїми правами на участь у судовому розгляді справи не скористалися.
За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі боржників - відповідачів-1, 2 у справі - за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши заяву боржника - ТОВ „МП Груп 2000” - про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду у даній справі, заслухавши пояснення представника стягувача, керуючись законом, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
За змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.2 постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.10 за № 9 зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.Тобто, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на це мотивів на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, подовжує період відновлення порушеного права стягувача та позбавляє його можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд, виходячи із системного розуміння наведеної норми та національного закону, не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник - боржник-1 у справі - на протязі тривалого часу не виконує рішення суду, і звертаючись з клопотанням про розстрочення та відстрочення рішення суду, не посилається та не наводить обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та що за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України є підставою розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду.
Заявник посилається виключно на факт укладення 28.04.16 ПАТ „Перехідний банк „Кристалбанк” - стягувачем у справі, ТОВ „МП Груп 2000”, ПП „Володимир” - боржниками-1,2 у справі та ОСОБА_2 попереднього договору, за умовами якого сторони встановили умови для можливого укладення в майбутньому договору про припинення зобов”язань за кредитним договором № КЛ/12/06-39 від 12.06.12. Так, боржник зобов'язався сплатити заборгованість за кредитним договором на суму 1600000,00 грн. відповідно до встановленого графіка на протязі квітня 2016-грудня 2017рр.; за умови виконання цього зобов'язання боржником та на протязі 10 днів з моменту його виконання банк зобов'язався укласти з боржником договір про припинення зобов'язань за кредитним договором.
Наявність укладеного сторонами попереднього договору, який, до того ж, за неспростованим у суді твердженням стягувача не виконується боржником-1 у справі належним чином, не є обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, наявність яких за змістом ст. 121 ГПК України є підставою розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду. Зазначені обставини не є також винятковими за змістом вищенаведеної норми процесуального законодавства, за наявності яких може бути задоволене клопотання боржника.
З огляду на викладене, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000”, м. Ужгород про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.02.2015р. у справі № 907/1244/14.
Суддя Ушак І.Г.