про повернення позовної заяви
06.07.16р. Справа № 904/5516/16
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області
про стягнення 82 561,03 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якій заявив вимоги про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів у сумі 68 498,75 грн, пені у сумі 4 001,00 грн, штрафу у сумі 8 485,60 грн, 3% річних у сумі 277,25 грн та інфляційних нарахувань у сумі 1 298,43 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем договору фінансового лізингу № 3197, укладеного між сторонами 23.09.2014.
Під час перевірки та підготовки даного позовного матеріалу до розгляду, судом встановлено, що позовна заява подана до господарського суду з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), а тому вона підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, як підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. За змістом ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, з урахуванням вимог ст.ст. 34, 56 ГПК України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Доданий до позовної заяви поштовий опис вкладення не може бути використаний в якості належного доказу надсилання позовної заяви відповідачу, оскільки наданий заявником опис свідчить про направлення 30.05.2016 відповідачу копії позовної заяви за вих. № 21440 від 31.05.2016, це підтверджується штемпелем пошти, в той час як позовна заява датована 30.06.2016 за вих. № 22090 (тобто позовна заява складена пізніше ніж була відправлена по пошті). Виявлений судом факт свідчить про направлення іншої позовної заяви та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за якою недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, суд вважає за доцільне надати роз'яснити щодо повернення сплачених сум судового збору.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 2 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За змістом правової позиції, викладеної у п.п. 5.2 п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, викладену від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:
- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або
- в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або
- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн, сплачені платіжним доручення № 13808 від 24.06.2016, підлягають поверненню платнику на підставі Закону України "Про судовий збір" за умови подання його клопотання.
Керуючись п. 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ ФОНД" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатком на 42 арк, у т.ч. платіжне доручення № 13808 від 24.06.2016 про сплату судового збору у сумі 1378,00 грн, конверт.
Суддя В.Д. Воронько