Справа № 203/6839/15-а
2-а/0203/14/2016
18 травня 2016 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження по справі,-
Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.01.2016 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження.
В наданій до суду заяві позивач просив вирішити питання про ухвалення по справі додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат та стягнення на його користь сплаченого судового збору, в задоволенні якої ухвалою суду від 18.05.2016 року було відмовлено, оскільки вказане питання не підлягає вирішенню в порядку ст.168 КАС України.
При розгляді заяви судом встановлено, що при подачі позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., перерахований зігдно квитанції №ПН14307 від 24.12.2015 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом із цим такий припис ч.4 ст.288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_2 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується в порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».
З урахуванням зазначеного, сплачений позивачем при подачі адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судовий збір підлягає поверненню останньому на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.288 КУпАП, ст.ст.98,160,165 КАС України, -
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., сплачений останнім згідно квитанції №ПН14307 від 24 грудня 2015 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя С.Ю.Казак