Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" квітня 2007 р. 16:45 Справа № АС-44/132-07 (н.р. АС-40/354-06)
вх. № 4035/4-44 (12138/4-40)
Суддя господарського суду Харківської області Дюкарєва С.В.
за участю секретаря судового засідання Аврамова Т.М.
представників сторін :
прокурор - Балаклицький В.В.
позивача- Грамарецька Л.І
відповідача - Лимарь С.М.
по справі за позовом Прокурор Сахновщинського району Харківської області, смт. Сахновщина в інтересах держави в особі Сахновщинська районна державна адміністрація, с. Сахновщина
до Сахновщинська селищна рада, смт. Сахновщина
про визнання незаконним рішення
Прокурор просить суд визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради № 35 від 02.03.2006р. “Про розгляд листа начальника Сахновщинського РЕМ Ткаченка В.В.». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначене рішення не відповідає чинному законодавству щодо утримання зелених насаджень.
Позивач у судовому засіданні вимоги прокурора підтримує.
Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, просить суд в задоволенні позову відмовити, вважає, що рішення № 35 від 02.03.2006р. прийняте на законних підставах. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що рішення № 35 від 02.03.2006р. прийнято на підставі Правил утримання земельних насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29.07.1994р., де зазначено, що дозвіл на обрізування дерев видає місцевий орган державної виконавчої влади, тобто позивач. Законом України “Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, такий порядок було встановлено лише постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006р. “Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури та сторін, судом встановлено наступне.
До Сахновщинської селищної ради 08.02.2006р. надійшов лист начальника Сахновщинського РЕМ Ткаченка В.В. з проханням узгодити графіки розчистки ПЛ 10кВ у с. Германівка та смт Сахновщина на території Сахновщинської селищної ради.
Рішенням виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради № 35 від 02.03.2006р. “Про розгляд листа начальника Сахновщинського РЕМ Ткаченка В.В.» начальнику Сахновщинського РЕМ рекомендовано звернутися до Сахновщинської районної державної адміністрації для вирішення питання узгодження графіка розчистки ПЛ 10кВ.
Посилаючись на те, що рішення Сахновщинської селищної ради № 35 від 02.03.2006р. “Про розгляд листа начальника Сахновщинського РЕМ Ткаченка В.В.» прийнято незаконно, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії або нормативно-правовий акт, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що п. 36 ч. 1 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» до компетенції селищної ради відноситься вирішення питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення та скасування такого дозволу, а також організація благоустрою населених пунктів, організація озелення та охорони земельних насаджень. Крім того, згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Таким чином, як стверджують прокурор та позивач, узгодження графіка розчистки ПЛ 10кВ у с. Германівка та смт Сахновщина на території Сахновщинської селищної ради входить до компетенції відповідача.
З даними твердженнями прокурора та позивача не можна погодитися, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів», який набрав чинності з 01.01.2006р., благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Статтею 4 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Засади організації та діяльності місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Пунктом 36 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.
У відповідності до ст. 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006р.
Згідно п. 1 цей порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту.
Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах встановлено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого комітету міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.
Однак, зазначений Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах прийнято тільки 01.08.2006р.
До прийняття зазначеного Порядку процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах регламентувалася Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 N 70.
Згідно п. 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.
В системі нормативно-правових актів Закони України мають вищу юридичну силу. Підзаконні нормативно-правові акти (у тому числі і Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України) повинні відповідати законам України. У випадку колізії між законом та підзаконним нормативно-правовим актом має діяти закон.
З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення Сахновщинської селищної № 35 від 02.03.2006р. “Про розгляд листа начальника Сахновщинського РЕМ Ткаченка В.В.» необґрунтовані, безпідставні, та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд відмовляє прокуророві у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86 163 Кодексу адміністративного судочинства України , ст. 21 Цивільного кодексу України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України “Про благоустрій населених пунктів», Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України , суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони та інші особи, якіберуть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження постанови через суд першої інстанції спочатку подається заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 16.04.2007р о 14:20
Суддя Дюкарєва С.В.