"22" липня 2009 р.Справа № 02-2/18-333
Суддя Охотницька Н.В., розглянувши позовну заяву б/н, від 21.07.2009 р. (вх. № 1451(н) від 21.07.2009 р.) ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача -приватного підприємства «Продторг -Тернопіль»про стягнення заборгованості в сумі 2 868,40 грн., повертає її з доданими до неї матеріалами без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви ти доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Частиною 1 пунктом 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Проте, долучений до позовної заяви фіскальний чек від 21.07.2009 р. свідчить про те, що кореспонденція була направлена із зазначенням в даному чеку у графі «кому»-GHJLNJHU-NTHYJGSK», що не відповідає вимогам ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у даній позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через порушення останнім умов договору про надання транспортних послуг, в зв'язку з чим, суд відзначає, що відносини з надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом регулюються, зокрема, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. Відповідно до п. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Позивачем не представлено дорожніх листів вантажного автомобіля та ТТН.
Відповідно до п. п. 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та коли у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито»№ 7/93 від 23.01.1993 р. сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258) встановлено, що повернення коштів внесених для оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 63 п. п. 3, 6, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя,
1. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) позовну заяву б/н, від 21.07.2009 р. (вх. № 1451(н) від 21.07.2009 р.) та додані до неї документи всього на 8 (восьми) арк. без розгляду.
2. Сплачене згідно квитанції № 29 від 21.07.2009 р. державне мито в розмірі 102 (сто дві) грн. та сплачені згідно квитанції № 27 від 21.07.2009 р. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. підлягають поверненню ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя