Справа № 2-1994/09
судового засідання
07 жовтня 2009 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі головуючої судді Свірідової В.В.
при секретарі Дмитраш І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1 про виконання припису та приведення самовільно здійснених будівельних робіт по незаконній реконструкції до попереднього стану ,-
в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1 про виконання припису та приведення самовільно здійснених будівельних робіт по незаконній реконструкції до попереднього стану .
В судове засідання з”явився представник прокуратури, відповідач ОСОБА_1, представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області в судове засідання не з”явився, хоча належним чином про час та місце розгляду справи був повідомлений.
Від відповідача ОСОБА_1 поступило клопотання про закриття провадження у справі в зв”язку з непідвідомчістю .
Заслухавши думку представника прокуратури, який заперечив стосовно закриття провадження у справі, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з позовної заяви прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до суду з позовом в інтересах інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо виконання припису.
Згідно з частиною 2 статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
У пункті 1 частини 1 статті 3 цього КАСУ справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС).
Частиною 2 статті 50 КАС установлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, причому останні, як випливає з пункту 5 частини 4 тієї самої статті, - у випадках, установлених законом.
Відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Згідно з підпунктами 3, 6 пункту “б” частини 1 статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, зупинення у передбачених законом випадках будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а згідно з підпунктом 4 пункту “а” частини 1 статті 38 цього Закону - звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
У частині 5 статті 3 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III “Про планування і забудову територій” зазначено, що рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови й іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Відповідно до статті 31 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний контроль за плануванням, забудовою, іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення такого контролю визначається законодавством.
Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 року № 253), інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.
Отже, даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Слід зазначити те, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області є суб'єктом владних повноважень, та в межах своїх функцій вправі приймати відповідні рішення та приписи.
А отже, в даному випадку вказана справа належить до компетенції адміністративних судів.
Згідно ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.205 ч.1 п.1 ЦПК України, суд,-
провадження по цивільній справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1 про виконання припису та приведення самовільно здійснених будівельних робіт по незаконній реконструкції до попереднього стану закрити .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, та в подальшому з подачею апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В.Свірідова