Справа 2 «а» - 1048/2009р.
31 серпня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Андрюшиної Л.А.
при секретарі Ковальовій Ю.В.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов»язання зробити перерахунок та виплатити недоотриману суму, -
Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2008 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, зобов»язання зробити перерахунок та виплатити недоотриману суму, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, має статус «дитини війни». Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але за період 2006-2007 роки йому така допомога не нараховувалася та не виплачувалася в зв»язку з тим, що дію ст. 6 вище зазначеного Закону було зупинено відповідно до ст. ст. 77,110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Але Конституційний Суд України своїм рішенням № 6рп/2007 рік від 09.07.2007р. визнав таким, що не відповідає Конституції, є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 6 вище вказаного закону. Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, невиплата йому соціальної допомоги, як дитині війни, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та діючому законодавству України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, недоплачена йому, як дитині війни, щомісячна державна соціальна допомога за 2006-2007 роки становить 2733,30грн. Про факт порушення законних прав йому стало відомо лише після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року і висвітлення цього питання у пресі, а тому просить суд поновити йому пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, оскільки його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень законів та про належні йому як дитині війни виплати повідомлено не було.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління ПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки у судове засідання не з'явився. Про день та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності їх представника, позовні вимоги не визнають та надали суду свої письмові заперечення на позов, в яких посилаються на те, що порядок здійснення доплат до пенсії дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 зазначеного закону було призупинено і після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни та не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, звертають увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З посвідчення №НОМЕР_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером за віком та має статус - дитина війни/а.с.3/. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Центрально - Міському районі м. Макіївки.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дію ст. 6 зазначеного закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у 2006 році у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії , в зв»язку з чим його позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню судом, оскільки на 2006 рік зупинення дії ст.6 зазначеного закону не визнавалися такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову була зупинена. Але, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає силу, а тому з 9 липня 2007 року було відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1, який має статус дитини війни, мав право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається з письмових заперечень, наданих суду відповідачем, останній звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 був пропущений строк звернення до суду і наполягає на його застосуванні та просить відмовити позивачу в поновлені строку для звернення до суду та стягненні недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Позивач ОСОБА_1 навпаки просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду і причину цього пропуску обґрунтовує своєю необізнаністю і тим, що про порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та будь-яких інших поважних причин пропуску строку не наводить.
Суд вважає, що необізнаність особи, а також незнання діючого законодавства не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків обов'язково підлягають оприлюдненню.
Позивач звернувся до окружного адміністративного суду з даним позовом 07 жовтня 2008 року(згідно штемпеля поштового відправлення), а тому суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача нарахувати та сплатити позивачеві доплату до пенсії за період з 07 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 06.10.2007 року і будь-яких поважних причин пропущення строку він не наводить, а відповідач наполягає на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача доплати до пенсії за період з 09.07.2007 року по 06.10.2007 року з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд також враховує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отриманні своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження. Так, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Ст. 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або складова її частини. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86, 99, 100, 158-163,167,185,186,254,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 07 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому екземплярі.
Суддя: Андрюшина Л.А.