Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" квітня 2007 р. Справа № 08/28-07
вх. № 865/3-08
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Лещенко М.М., дов. № 7/618 від 19.02.2007 року відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Слов'янськолія", м. Слов'янськ
до ПП ОСОБА_1, м. Х-в
про стягнення 7912,34 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість а надані послуги з перевезення згідно договору НОМЕР_1 від 11.10.2004 року у розмірі 7912,34 грн., з яких 6691,20 грн. - сума заборгованості та 1221,14 грн. сума пені. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач на вимогу позивача не сплачує заборгованість у добровільному порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначені судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд в ухвалі від 13.03.2007 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначене судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
11.10.2004 року між СПДФО ОСОБА_1(Замовник) та ЗАТ «Славолія» (Виконавець), правонаступником якого є позивач по справі був укладений договір НОМЕР_1 на надання автотранспортних послуг. Відповідно п. 1.1. договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання щодо надання автотранспортних послуг відповідачеві по перевезенню насіння соняшника. Згідно п. 1.2. договору авто послуги надаються по замовленню відповідача за наявності технічної можливості позивача. Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що здавання - приймання наданих послуг здійснюється на підставі підписаних сторонами талонів відповідача.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання по договору виконав, в грудні 2004 року надав відповідачеві послуги з перевезення на загальну суму 6619,20 грн., а відповідач прийняв надані послуги що, підтверджується підписаними сторонами талонами замовника та актами здавання - приймання робіт, копії яки додані до матеріалів справи. Відповідно п. 5.2. договору сторони визначили, що оплата відповідачем здійснюється в повному обсязі на протязі 5 банківських днів з дати пред'явлення рахунку позивачем. Копії рахунків-фактури виставлених за грудень 2006 року додані позивачем до матеріалів справи.
Також матеріалами справи встановлено, що 12.10.2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості у розмірі 8739,86 грн., в який відповідачеві було запропоновано терміново добровільно перерахувати на рахунок позивача заборгованість. До претензії доданий доказ отримання її відповідачем, а саме повідомлення про вручення від 23.10.2006 року. Проте відповідач згідно направленої претензії за надані авто послуги не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи. Тобто заборгованість відповідача перед позивачем на дату розгляду справи становить 6619,20 грн.
Таким чином відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього договірними зобов'язаннями, що склалися між сторонами, не сплатив у визначений строк вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6619, 20 грн.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 6619,20 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
В позовній заяві позивач вказує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 6691,20 грн. Проте, матеріалами справи підтверджена та визнана судом обґрунтованою заборгованість саме у розмірі 6619,20 грн. За таких обставин суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 62 грн. основного боргу слід відмовити, оскільки ця сума була заявлена до стягнення безпідставно.
Згідно з п. 6.2 договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від загальної суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1221,14 грн., яка нарахована на суму заборгованості 6691,20 грн. за період з 12.10.2005 року по 12.10.2006 року. По-перше, судом визнана обґрунтованою та належною до стягнення сума заборгованості у розмірі 6619,20 грн., а тому розрахунок в частині нарахування пені на суму 6691,20 грн. є безпідставним. По-друге, з урахуванням дати пред'явлення претензії нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті заборгованості за період з 12.10.2005 року по 12.10.2006 року є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству. За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1221,14 грн.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 85,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 98,71 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 в АКБ «Золоті ворота», МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_4, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства «Слов'янськолія» (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.. Свободи, 85, п/р 26008039104202 в АКІБ УкрСиббанк м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 25105616) - 6619,20 грн. заборгованості, 85,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 98,17 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення підписаний 16.04.2007 року.
Суддя Кононова О.В.