61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
05 серпня 2009 р.Справа № 2-а-6960/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.
при секретарі судового засідання - Гребенюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009р. по справі № 2-а-6960/08/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соняшник"
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Соняшник", звернувся до суду з позовом, просив скасувати рішення Красноградської МДПІ у Харківській області про застосування до ТОВ «Соняшник»штрафних (фінансових) санкцій від 15 квітня 2008 року № 0000132310 у повному обсязі та стягнути судові витрати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009р. по справі № 2-а-6960/08/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соняшник" до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення задоволено в повному обсязі, скасовано рішення Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000132310.
Відповідач, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов'язаних з цим послуг. Таким чином, посилання позивача на п.12 ст.9 Закону України "Про застосування РРО" є безпідставними, оскільки в даному випадку відсутні ознаки оптової торгівлі. Вважає, що ст. 250 ГК України не повинна застосовуватися до даних правовідносин, оскільки, податковий орган не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Красноградської МДПІ було проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Соняшник" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 07.04.2008 р № 382/23-32535646. При перевірці встановлено порушення ТОВ "Соняшник" ст.1 та ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незастосування РРО при реалізації продукції невласного виробництва за готівку на суму 67140 грн., в результаті чого рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 р. № 0000132310 застосовано штрафні санкції в розмірі 335700,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно - господарських санкції. Ст. 239 ГК встановлює види адміністративно-господарських санкцій, однією із яких є адміністративно-господарський штраф, що був накладений податковим органом на позивача рішенням, яке оскаржується.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»саме органи ДПІ уповноважені застосовувати фінансові санкції за порушення Закону України "Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування ст. 250 Господарського Кодексу України, яка передбачає, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, встановлених ст. 250 ГК України. Порушення позивачем ст.1 та ст.3 Закону України "Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" було встановлено актом перевірки від 07.04.2008 р № 382/23-32535646, саме порушення мало місце у жовтні 2006 року, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 119 від 02.10.2006 року, № 133 від 30.10.2006 року на суму 15200,00 грн., № 134 від 30.10.2006 року, а саме коли ТОВ "Соняшник" було реалізовано ФОП ОСОБА_1 продукцію невласного виробництва - соняшник в загальній кількості 73,920 тон на загальну суму 67140,00 грн..
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 000132310, було прийнято за межами граничного річного строку застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченого ст. 250 ГК України, а отже є таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України.
Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Соняшник" у жовтні 2006 року було реалізовано ФОП ОСОБА_1 продукцію невласного виробництва - соняшник в загальній кількості 73,920 тон на загальну суму 67140,00 грн. Продукцію невласного виробництва (соняшник), яка була в подальшому реалізована ФОП ОСОБА_1, в зв'язку з відсутністю власних складських приміщень, ТОВ "Соняшник" зберігав у складських приміщеннях ТОВ А/ф "Союзагро" на підставі договору зберігання від 29.09.2006 р. № 29 та актів приймання-передачі від 29.09.2006 р. та від 10.10.2006 р. до вищевказаного договору. Продукція не зберігалася в ТОВ "Соняшник", спочатку передувала оплата покупцем (ФОП ОСОБА_1) в касу готівкових коштів за реалізовану йому продукцію з одночасною видачею підтверджуючих факт оплати продукції документів у відповідності до вимог пп. 3 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637, яким передбачено,що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами. Розрахунок покупцем (ФОП ОСОБА_1) проведено за юридичною адресою ТОВ "Соняшник", готівкою в касу підприємства. Кошти ТОВ "Соняшник" було оприбутковано за документом встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товару: прибутковий касовий ордер № 119 від 02.10.2006 року на суму 37328,00 грн.; прибутковий касовий ордер № 133 від 30.10.2006 року на суму 15200,00 грн.; прибутковий касовий ордер № 134 від 30.10.2006 року на суму 14612,00 грн.
Вищезазначені прибуткові касові ордери у відповідності до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637, проведено по касовій книзі підприємства. ТОВ «Соняшник»оформлено податкові накладні (п.н. від 30.10.06 р.№ 16/10, від 30.10.06 р. № 17/10, від 02.10.06 р.№ 68) та накладні (від 02.10.06 р.№ 75, від 30.10.06 р. № 16/10, від 30.10.06 р. № 17/10) на відпуск такої продукції зі складу.
Відповідачем встановлено порушення - незастосування РРО при реалізації продукції невласного виробництва за готівку на суму 67140 грн. Колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне. Здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в Україні врегульовано Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до ст. 2 Закону України "розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо саме за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення - розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Частиною 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки операції з розрахунків у готівковій формі при здійснені позивачем діяльності оптової торгівлі проводилися не у місці отримання товарів, у відповідача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за непроведення таких операцій через реєстратор розрахункових операцій на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішень відповідач діяв з порушенням норм законодавства та необґрунтовано.
Щодо посилання відповідача на те, що оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов'язаних з цим послуг, отже в даному випадку відсутні ознаки оптової торгівлі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до довідки № 1906 з ЄДРПОУ ТОВ «Соняшник»займається оптовою торгівлею зерном та кормами для тварин, олією та жирами, сільськогосподарською сировиною. ТОВ "Соняшник" у жовтні 2006 року було реалізовано ФОП ОСОБА_1 продукцію невласного виробництва - соняшник в загальній кількості 73,920 тон на загальну суму 67140,00 грн. Розрахунок покупцем (ФОП ОСОБА_1) проведено за юридичною адресою ТОВ "Соняшник", готівкою в касу підприємства. Кошти ТОВ "Соняшник" було оприбутковано за документом встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товару: прибутковий касовий ордер № 119 від 02.10.2006 року на суму 37328,00 грн.; прибутковий касовий ордер № 133 від 30.10.2006 року на суму 15200,00 грн.; прибутковий касовий ордер № 134 від 30.10.2006 року на суму 14612,00 грн. Встановлене свідчить про те, що продукція була поставлена покупцю партіями, тому твердження відповідача про нездійснення оптової торгівлі позивачем є необгрунтованимим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009р. по справі № 2-а-6960/08/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2009р. по справі № 2-а-6960/08/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2009 р.