73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"12" квітня 2007 р. Справа № 15/122-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Беловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський м'ясокомбінат"
про стягнення 3970грн. 59 коп.
за участю
представників сторін:
від позивача не прибули
від відповідача Миловський С.В. - ліквідатор
Позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача штраф за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році в сумі 3970 грн. 59 коп.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що він знаходиться процедурі банкрутства, а тому фінансові санкції, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховуються.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд-
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань) установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків загальної чисельності працюючих. А якщо працює від 15 до 25 чоловіків - у кількості одного робочого місця.
Згідно з наданою державною статистичною звітністю, затвердженою Наказом Мінпраці України від 29.12.2004р. № 338, (форма № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 рік"), встановлений Законом норматив в ВАТ "Херсонський м'ясокомбінат" в 2004 році не виконано - при нормативі працевлаштування "1 особи" фактично інваліди не працювали.
Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995р. № 314 визначено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, обов'язок зазначених органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після надання підприємствами відповідної інформації про наявні робочі місця для інвалідів.
Згідно з інформацією Комсомольського районного центру зайнятості, підприємство звіти за формою № 3-ПН (про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)) надавали щомісячно, але не для інвалідів.
До виконкому Комсомольської районної ради управління праці та соціального захисту населення відповідач протягом 2004 року жодного разу не звертався з питанням про направлення інвалідів для працевлаштування.
У зв'язку з невиконанням встановленого ст. 19 Закону нормативу, в силу дії ст. 20 зазначеного Закону, п. 3.4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28 грудня 2001 року № 1767, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 року № 813, відповідач був зобов'язаний не пізніше 15 квітня 2005 року самостійно сплатити в дохід Державного бюджету на рахунок Державного казначейства штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом і складає 3970грн. 59 коп.
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не пов'язує застосування штрафних санкцій з будь-якими іншими обставинами, що перешкоджали працевлаштуванню інвалідів, оскільки вказана відповідальність є за своєю природою альтернативним зобов'язанням.
У той же час господарським судом приймається до уваги, що постановою господарського суду по справі 5/16-Б від 20.06.06р. відповідача - ВАТ "Херсонський м'ясокомбінат" - м. Херсона визнання банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Як вбачається з позовних вимог санкції нараховані у період дії мораторію, тому підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.158, 160, 161 КАСУ, суд
постановив:
1.В задоволені позову відмовити.
2.Постанову надіслати сторонам до відома.
Постанова набирає законної сили з .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.В. Клепай