Справа 2-а-14/09
23 січня 2009 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді В.В.Чаплицького, при секретарі Т.В.Крамар, за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2 (доручення 5/10 від 08.01.2009 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровській області про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області незаконними та зобов'язання призначити недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
Позивачка звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровській області про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області незаконними та зобов'язання призначити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку посилаючись на наступне.
Позивачка має на утриманні неповнолітню дитину на яку отримувала відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року передбачену державну допомогу.
Відповідно до довідки позивачка отримала наступні платежі: за квітень 2007 року - 99,72 грн., за травень 2007 року - 99,72 грн., за червень 2007 року - 99,72 грню, за липень 2007 року - 101,16 грн., за серпень 2007 року - 103,41 грн., за вересень 2007 року - 104,85 грн., за жовтень 2007 року - 104,85 грн., за листопад 2007 року - 107,73 грн., за грудень 2007 року - 110,88 грн.
Також в своєму позові позивачка вказує на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року по справі №1-29/2007 визнано такими що не відповідають Конституції України положення абзацу 3 частини 2 статті 56 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Позивачка вважає, що після вступу в силу вказаного Рішення Конституційного Суду України почала діяти стаття 46 Конституції України щодо визначення розміру соціальних виплат, тобто види соціальних виплат та допомоги мають забезпечувати рівень життя, не нижчий за прожитковий мінімум, встановлений законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років у такому розмірі: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470,00 грн.
Позивачка вважає, що з моменту вступу в силу Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вона недоотримала державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступному розмірі: за липень 2007 року - 361,84 грн., за серпень 2007 року - 359,59 грн., за вересень 2007 року - 358,15 грн., за жовтень 2007 року - 365,15 грн., за листопад 2007 року - 362,27 грн., за грудень 2007 року - 359,12 грн.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меньшому встановленного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області призначити їй відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 2 166 грн. 12 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка дала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав до суду письмові заперечення в яких посилався на наступне.
Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенню Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет».
Відповідно до ст.21 Бюджетного кодексу України органи праці та соціального захисту населення виступають лише як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно в проекті Державного бюджету України передбачити цільові кошти, необхідні для виплати такої допомоги.
Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати соціальної допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний календарний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» здійснюються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленного для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не меньше 90 гривень для незастрахованих осіб та не меньше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленного для працездатних осіб, для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
04 лютого 2006 року у позивачки народилася дитина - ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивачка набула право на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленного прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Однак, п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями.
Таким чином позивачка отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленному ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Так, за оспорюваний період позивачка отримала: за квітень 2007 року - 99,72 грн., за травень 2007 року - 99,72 грн., за червень 2007 року - 99,72 грню, за липень 2007 року - 101,16 грн., за серпень 2007 року - 103,41 грн., за вересень 2007 року - 104,85 грн., за жовтень 2007 року - 104,85 грн., за листопад 2007 року - 107,73 грн., за грудень 2007 року - 110,88 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними і втратившими чинність з дня ухвалення цього Рішення Конституційним Судом України положення абз.3 ч.2 ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення складає для дітей віком до шести років: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470,00 грн.
Однак, відповідачем в оспорюваний період було призначено позивачці державну соціальну допомогу в розмірі, встановленому абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що не відповідає встановленному ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років та положенням ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями.
Разом с тим, суд вважає, що підстав для визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області незаконними щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меньшому встановленного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - не має.
Так, відповідно до ст.21 Бюджетного кодексу України органи праці та соціального захисту населення виступають лише як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно в проекті Державного бюджету України передбачити цільові кошти, необхідні для виплати такої допомоги.
Відповідно до ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати соціальної допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний календарний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області в межах своїх повноважень здійснювало виплати державної соціальної допомоги у розмірах коштів, наданих Міністерством фінансів України і Державним казначейством України в межах бюджетних асигнувань та відповідно до встановлених кошторисів.
Однак, в частині зобов'язання відповідача призначити позивачці, відповідно до вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позов підлягає задоволенню.
Так, ч.2 ст.152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд вважає, що з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким було визнано неконституційними і втратившими чинність з дня ухвалення цього Рішення положення абз.3 ч.2 ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, позивачка мала право на отримання державної соціальної допомоги по утриманню дитини до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Виходячи з цого, суд встановив, що сума недоотриманої державної соціальної допомоги по утриманню дитини до досягнення нею трирічного віку, яку повина була отримати позивачка відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, з урахуванням положення абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» становить за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 2 166,12 грн., а саме:
за липень 2007 року - 361,84 грн. (463,00 грн. - 101,16 грн.);
за серпень 2007 року - 359,59 грн. (463,00 грн. -103,41 грн.);
за вересень 2007 року - 358,15 грн. (463,00 грн. - 104,85 грн.);
за жовтень 2007 року - 365,15 грн. (470,00 грн. - 104,85 грн.);
за листопад 2007 року - 362,27 грн. (470,00 грн. - 107,73 грн.);
за грудень 2007 року - 359,12 грн. (470,00 грн. - 110,88 грн).
Доводам представника відповідача про те, що частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та таким чином виплати державної соціальної допомоги по утриманню дитини до досягнення нею трирічного віку повина призначатись та виплачуватись відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», суд дає негативну оцінку, так як положеннями ч.3 ст.22 Конституції України встановленно, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що й було однією з підстав визнання Конституційним Судом України деяких положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційними, закрема положень абз.3 ч.2 ст. 56 та п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду, який встановлено ч.2 ст. 99 КАС України.
Однак, посиланням представника відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом суд дає критичну оцінку. Так, судом встановлено, що позивачка після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 дізналася про порушення свого права на отримання в повному обсязі державної соціальної допомоги в розмірі, що дорівнює встановленному законом прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років звернувшись до відповідача за отриманням відомостей щодо виплат їй такої допомоги, та відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області № 3336/13 від 06 жовтня 2008 року отримала такі відомості (а.с.6), а до суду за захистом своїх прав вона звернулася 07 листопада 2008 року (а.с.2), таким чином позивачкою не було пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.22, ч.2 ст.152 Конституції України, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 6, 9, 10-15, 17, 86, 94, 99, 158-163, 167, 256 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн.2907901067, відповідно до вимог ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 2 166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 12 коп.
Допустити до негайного виконання постанову суду в частині виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в межах суми за один місяць, тобто в розмірі 361 (триста шістдесят одна) грн. 84 коп.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Орджонікідзевський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя Орджонікідзевського
міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4