"06" липня 2016 р.Справа № 916/3381/15
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань ОСОБА_1
За участю представників сторін:
Від скаржника (відповідача): ОСОБА_2 за довіреністю №35 від 16.02.2016р.;
Від позивача: не з'явився;
Від органу ДВС: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (вх. № 2-3169/16 від 13.06.2016 р.) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України” до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про стягнення 3 657 819,06 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. по даній справі позовні вимоги державного підприємства „Адміністрація морських портів України” було задоволено, присуджено до стягнення із державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” на користь позивача три відсотки річних у сумі 110 310,99 грн., збитки від інфляції у сумі 3 547 508,07 грн., судовий збір у сумі 73 080 грн.
25.12.2015р. на виконання даного судового рішення в порядку ст. 116 ГПК України судом було видано відповідний наказ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. залишено без змін.
13.06.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, у відповідності до якої скаржник просить суд скасувати постанову відділу від 30.05.2016р. №51191061 про стягнення з боржника виконавчого збору.
06.07.2016 року до господарського суду Одеської області надійшов відзив органу ДВС надав відзив на скаргу в порядку ст. 22, ст. 59 ГПК України, у якому останній повідомив суд про скасування постанови відділу від 30.05.2016р. №51191061 про стягнення з боржника виконавчого збору постановою начальника відділу ДВС від 21.06.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2016 року керуючись ст.ст. 17, 19, 21, 25 Закону України „Про виконавче провадження” органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.05.2016 року, керуючись ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. 31.05.2016 року на адресу відділу ДВС надійшла заява боржника, якою повідомлено про повне фактичне виконання рішення у наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання та на підтвердження надано оригінал платіжного доручення №1722 від 27.05.2016 року, із якого вбачається перерахування боржником повної суми боргу на депозитний рахунок відділу ДВС.
21.06.2016 року постановою начальника відділу ДВС скасовано постанову державного виконавця відділу ДВС про стягнення виконавчого збору від 30.05.2016року та 22.06.2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Наведене свідчить про відсутність предмету оскарження у зв'язку із скасуванням постанови від 30.05.2016 року про стягнення виконавчого збору начальником відділу ДВС.
Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК якими врегульовано аналогічні питання.
При дослідженні судом наданих представником органу ДВС документів, вбачається, що предмет скарги який існував на момент звернення відповідача зі скаргою до суду, припинив існувати в процесі розгляду скарги, тому провадження з розгляду скарги підлягає припиненню.
Слід зазначити, що у статті 121-2 ГПК України не викладено положень щодо того, яким чином має діяти суд коли існує необхідність припинення провадження за скаргою на дії органів державної виконавчої служби.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до вказаної скарги в порядку аналогії положень п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В свою чергу, згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що державним виконавцем 21.06.2016 року скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 30.05.2016 року., яка є предметом скарги по даній справі, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору, що є підставою для припинення провадження у справі згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 121-2 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі № 916/3381/15 за скаргою державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (вх. № 2-3169/16 від 13.06.2016 р.) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, подану в порядку передбаченому ст. 121-2 ГПК України, - припинити.
Відповідно до ст. 106, 121-2 ГПК України ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя С.П. Желєзна