"04" липня 2016 р.Справа № 916/1400/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Горнович Л.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Риженко М.Ю. (посвідчення №033852 від 15.06.2015р.),
від Міністерства оборони України - Пилипенко В.М. (довіреність №220/186/д від 08.02.2016р.),
від КЕВ м. Миколаїв - не з'явився,
від ПП „Артек” - Теплицький М.І. (довіреність б/н від 24.05.2016р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв
до відповідача приватного підприємства “Артек-Союз”
про стягнення 3 142,84 грн., -
встановив:
Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв (КЕВ м. Миколаїв) з позовом до приватного підприємства “АРТЕК-СОЮЗ” (ПП “АРТЕК-СОЮЗ”) про стягнення 39 737,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування вартості теплопостачання, спожитої за період з лютого 2015р. по березень 2016р.
Також, в позовній заяві Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2016р. порушено провадження у справі № 916/1400/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 15.06.2016р.; надано заступнику військового прокурору Миколаївського гарнізону відстрочку сплати судового збору за подачу позову до 15.06.2016р.
15.06.2016р. представником прокуратури надано суду супровідний лист (вх. 15007/16), до якого додано докази сплати судового збору за подачу позову.
В судових засіданнях 15.06.2016р. та 29.06.2016р. оголошено перерву до 29.06.2016р. та 04.07.2016р., відповідно, - згідно ст. 77 ГПК України.
29.06.2016р. та 01.07.2016р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 15970/16, № 16371/16), відповідно до яких, відповідач, частково заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що за договором № 141 від 25.09.2014р. у нього наявна заборгованість перед КЕВ м. Миколаїв лише за березень 2016р.
Також, 29.06.2016р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 15946/16), відповідно до якого останній просить суд залишити без розгляду позовну заяву згідно п. 1 ст. 81 ГПК України, з огляду на недоведеність заступником прокурора підстав для представництва держави при розгляді зазначеного позову.
Суд, розглянувши клопотання ПП “АРТЕК-СОЮЗ” про залишення позову без розгляду, відмовляє в його задоволенні, з підстав необґрунтованості.
В судовому засіданні 04.07.2016р. представник прокуратури надав заяву про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2-3514/16), відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат по опаленню за березень 2016р. в сумі 3142,84грн., яка виникла на підставі договору №141 від 25.09.2014р. про відшкодування вартості теплопостачання, (КЕКВ 2271), спожитого в процесі надання послуг з харчування.
Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
З огляду на те, що розгляд справи по суті не розпочато на момент подання зазначеної заяви, судом прийнято заяву представника прокуратури (вх. № 2-3514/16 від 04.07.2016р.) до розгляду.
В судовому засіданні 04.07.2016р.:
- представника прокуратури підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь КЕВ м. Миколаїв 3142,84грн. - заборгованості за договором №141 від 25.09.2014р.;
- представник Міністерства оборони України підтримав позовні вимоги заступника військового прокурора та просив суд їх задовольнити, стягнувши з відповідача на користь КЕВ м. Миколаїв 3142,84грн.
- представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник КЕВ м. Миколаїв в судове засідання 04.07.2016р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.07.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників прокуратури та сторін, суд встановив наступне.
25.09.2014р. між КЕВ м. Миколаїв (Балансоутримувачем) та ПП “АРТЕК-СОЮЗ” (Субабонентом) укладений договір №141 про відшкодування вартості теплопостачання, (КЕКВ 2271), спожитого в процесі надання послуг з харчування (Договір), за умовами якого Балансоутримувач одержує теплову енергію від ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” для опалення військового об'єкту - Військової частини НОМЕР_1 , а Субабонент часткового отримує теплову енергію для опалення окремих приміщень, які він займає для здійснення господарської діяльності (надання послуг з харчування) на підставі договору 286/2/13/10 від 24.04.2013р. та на підставі додаткових угод до нього, а також зобов'язується відшкодовувати витрати по опаленню за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим договором.
Відповідно до п.п. 2.2.3, 2.2.4 договору Балансоутримувач зобов'язується: своєчасно забезпечувати тепловою енергією протягом дії договору, прийняті Субабонентом об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно з договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування; своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості.
Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.2 договору Субабонент зобов'язується виконувати умови і порядок відшкодування Балансоутримувачу витрат на опалення в обсягах і в строки, передбачені договором; після отримання від Балансоутримувача рахунку-фактури, акту виконаних робіт протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Балансоутримувача.
П.п. 6.3, 6.4, 6.6 договору встановлено, що на підставі розрахунків та/або показів засобів обліку теплової енергії оформлюються такі документи: рахунок-фактура, акт виконаних робіт, акт показників лічильників (по кожній військовій частині окремо), акт звірки розрахунків. Щомісячно, 30 числа, Балансоутримувач та Субабонент на підставі лімітів споживання теплової енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками (засобів обліку та розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт у двох примірниках. Щомісячно, 30 числа, Субабонент надає згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) підписаний акт показників лічильників в двох примірниках. Щомісячно, до 10 числа, Балансоутримувач та Субабонент складають і підписують звірки взаємних розрахунків в двох примірниках. Щомісячно, 30 числа, Балансоуримувач надає Субабоненту рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, як і є підставою для проведення оплати по даному договору.
У відповідності до п.п. 6.9, 6.10 Балансоутримувач надає теплову енергію Субабоненту по тарифам, за якими одержує від ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. Розрахунки за теплову енергію здійснюються при наявності приладу обліку теплової енергії - по тарифу за 1 Гкал. У випадку припинення роботи приладу обліку теплової енергії або при його відсутності - по тарифу за 1 Гкал згідно обсягів постачання теплової енергії вказаних в додатку 11.2.
Пунктами 9.1, 9.2 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01 жовтня 2014 року до 31 грудня 2014 року. Даний договір може бути пролонгований на кожен наступний календарний рік у разі укладання Субабонентом нового договору про закупівлю послуг з харчування з Міністерством оборони України з укладанням додаткової угоди.
Додатковою угодою №1 від 20.03.2015р. до договору №141 про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 2271), спожитого в процесі надання послуг з харчування від 25.09.2014р. зокрема продовжено термін дії договору №141 до 31.03.2015р. включно.
Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що інших Додаткових угод сторонами не укладалось, між тим, і КЕВ м. Миколаїв, і ПП „Артек-Союз” вважають договір №141 від 25.09.2014р. продовженим, у зв'язку з тим, що відповідач продовжував сплачувати теплову енергію в опалювальний період 2015-2016 років.
Згідно ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
На виконання договору № 141 від 25.09.2014р. КЕВ м. Миколаїв в березні 2016р. забезпечило відповідачу постачання теплової енергії на опалення приміщень на суму 3 142,84 грн., згідно чого було складено акт виконаних робіт (приймання-передачі теплової енергії) за березень 2016р. на суму 3 142,84 грн., а також виставлено відповідачу рахунок № 141/3 від 28.03.2016р. на суму 3 142,84грн.
Листом № 1174 від 30.03.2016р. КЕВ м. Миколаїв надіслало на адресу ПП „Артек-Союз” рахунок та акт приймання-передачі за використану теплову енергію в березні 2016р., акти звіряння заборгованості станом на 01.04.2016р.
З огляду на те, що відповідач направлені акти не підписав, рахунок не сплатив, заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону і звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, в якому просить суд стягнути з ПП „Артек-Союз” 3 142,84 грн. - заборгованості за договором №141 від 25.09.2014р. за використану теплову енергію в березні 2016р.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору №141 від 25.09.2014р., протягом березня 2016р. КЕВ м. Миколаїв забезпечувалось постачання теплової енергії відповідачу для опалення приміщень.
Так, в силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, забезпечення позивачем постачання теплової енергії на об'єкти, де відповідачем надавались послуги харчування, є підставою для покладення на відповідача зобов'язання відшкодувати вартість спожитої теплової енергії відповідно до умов договору № 141 від 25.09.2014р. та чинного законодавства.
Однак, як з'ясовано судом, останній, не зважаючи на отримання рахунку на оплату вартості теплової енергії, не здійснив відповідної оплати, тим самим порушивши умови цього договору, що є неприпустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до викладеного та, враховуючи, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується ПП “Артек-Союз”, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону про стягнення з ПП “Артек-Союз” на користь КЕВ м. Миколаїв заборгованості за використану теплову енергію в березні 2016р. в розмірі 3 142,84 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Артек-Союз” (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2, код ЄДРПОУ 30741489) на користь квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523) 3 142 (три тисячі сто сорок дві) грн. 84 коп. - заборгованості.
2. Стягнути з приватного підприємства “АРТЕК-СОЮЗ” (65017, м. Одеса, вул. Бреуса, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 30741489) на користь Військової прокуратури Миколаївського гарнізону (отримувач - Військова прокуратура Південного регіону України, код 38296363, банк отримувача - Державна казначейська служба України, код 820172, р/р 35216073082762, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 06 липня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко