"29" червня 2016 р.Справа № 916/510/16
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача (відповідач за зустрічним і позовом 3-ї особи) - не з'явився,
від відповідачів:
1) ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” (третя особа з самостійними вимогами) - не з'явився,
2) ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Сбербанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі ОСОБА_1” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля”, про зміну умов договору суборенди нежитлового приміщення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом” до Публічного акціонерного товариства „Сбербанк” про виселення з нежитлового приміщення, позовом третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі ОСОБА_1” з самостійними вимогами до Публічного акціонерного товариства „Сбербанк” про виселення з нежитлового приміщення, -
В засіданні суду 23.06.2016 р. оголошувалась перерва до 29.06.2016 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство „Сбербанк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі ОСОБА_1” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-Хвиля”, про зобов'язання укласти договір суборенди нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі, на новий строк - 35 місяців, із встановленням розміру місячної суборендної плати на рівні 65000 грн. (з урахуванням індексації), що відповідає умовам ринку, посилаючись на наступне.
23 травня 2014 року між ПАТ „ОСОБА_3 Сбербанку Росії”, правонаступником якого є ПАТ „Сбербанк”, ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” і ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” було укладено договір суборенди приміщення. В подальшому до вказаного договору вносились зміни та доповнення, зокрема щодо строку та ціни користування приміщенням.
Як зазначає позивач, відповідно до умов договору суборенди банк користується нежитловим приміщенням площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі.
30 жовтня 2015 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 5 до договору суборенди, в якому строк суборенди встановлювався до 29 лютого 2016 року включно, а суборендна плата за користуванням приміщенням на період з 01 листопада 2015 року до 29 лютого 2016 року включно становила 25000,00грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.
Згідно п. 4.1 договору суборенди (з урахуванням договору про внесення змін № 5 від 30 жовтня 2015 року до договору суборенди) строк суборенди входить до строку оренди, починається з моменту підписання суборендарем і суборендодавцем акту прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває до 29 лютого 2016 року включно.
Як вказує позивач, Банком було отримано лист від суборендаря за № 25 від 18 лютого 2016 року, яким було підтверджено подальше користування банком приміщенням, що є об'єктом за договором суборенди, та в якому обумовлювався розмір суборендної плати в розмірі, що еквівалентний 8000,00 доларів США по курсу гривні до долара США, і зверталась увага на своєчасність її сплати, зокрема, за користування приміщенням в березні та у подальшому.
В свою чергу, ОСОБА_3 25.02.2016 року, тобто до закінчення строку дії договору суборенди, направив листа до орендодавця та суборендодавця з пропозицією продовжити строк суборенди за договором суборенди на строк 36 місяців додатково до встановленого строку, шляхом укладання нового договору із встановленням розміру місячної суборендної плати на рівні 65000,00 грн. (з урахуванням індексації), що на сьогодні відповідає умовам ринку. Однак, за ствердженнями позивача, відповіді на пропозицію позивача від відповідачів до Банку станом на поточну дату не надходили.
Наразі позивач зазначає, що необхідність в укладенні нового договору суборенди виникла у зв'язку з тим, що за вказаною адресою розташоване відділення позивача, місце розташування якого є звичним та зручним для клієнтів. За час його розміщення за вказаною адресою позивачем здійснені значні затрати на рекламні заходи з метою інформування клієнтів по його місцезнаходженню. Крім того, банком були здійснені витрати на проведення ремонтних робіт в приміщенні, а відтак - укладення договору на новий строк відповідатиме збалансуванню витрат, що здійснені на ремонт приміщення зі строком його користування, а також це обумовлено певними особливостями безперервності технологічного процесу обслуговування клієнтів банка.
При цьому позивач вважає, що укладення договору на новий строк не суперечить інтересам відповідачів, оскільки ОСОБА_3 як наймач добросовісно виконував всі обов'язки за договором, своєчасно сплачуючи орендні платежі, вживаючи всіх необхідних заходів щодо збереження та охорони орендованого майна. Суборендар на момент подачі позову продовжує фактично використовувати приміщення за цільовим призначенням згідно з умовами договору суборенди, що не заперечується суборендодавцем.
Таким чином, позивач вважає, що неукладення нового договору суборенди порушує як переважне право суборендаря на укладення договору на новий строк, так і співвідношення майнових інтересів, оскільки позивач здійснив ремонтні роботи, які фактично економічно необґрунтовані на встановлений раніше час суборенди. Крім того, на думку позивача, у зв'язку з зазначеним суборендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, поряд з цим запропонований позивачем розмір орендної плати в розмірі 65000,00 грн. відповідає ринковим умовам. Неукладення нового договору суборенди з Банком суперечитиме також і суспільним інтересам, оскільки позивач є однією з найбільших банківських установ на території Україні та виконує на постійній основі належним чином свої зобов'язання перед клієнтами Банку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2016 р. (суддя Никифорчук М.І.) позовну заяву ПАТ "Сбербанк" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/510/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 28.03.2016 р.
Разом із позовом, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просив суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачам у справі, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані із вселенням, користуванням будь-яких орендарів/суборендарів та звільненням приміщення і виселенням ПАТ “Сбербанк” з нежитлових приміщень площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 64 та заборони відповідачам у справі, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам укладати/розривати будь-які господарсько-правові угоди (в тому числі договори оренди, суборенди, управління), що передбачають або спрямовані на перехід права користування, володіння, розпорядження нежитловими приміщеннями площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А” загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м) за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вул. Чижикова), буд. 64. На думку заявника, запропоновані заходи до забезпечення позову є збалансовані, обґрунтовані і адекватні і мають безпосередній зв'язок з предметом позову. Позивач зазначив, що він має намір в подальшому користуватись нежитловим приміщенням, що є предметом спору, на договірних засадах, а відповідач - ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” не заперечує цьому. При цьому заявник стверджував, що сторони поки що не дійшли згоди щодо розміру суборендної плати, а відповідач - ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” згоден на продовження суборендних правовідносин, при цьому пропонує встановити певний розмір суборендної плати, що на даний час є неприйнятним з точки зору економічної ситуації в країні та з огляду на розмір ринкових цін на оренду приміщень у зазначеному районі міста Одеса. Також Сбербанк зазначив, що направив лист до орендодавця та суборендодавця з пропозицією продовжити строк суборенди за договором суборенди на строк 36 місяців додатково до встановленого договором суборенди строку шляхом укладання нового договору із встановленням розміру місячної суборендної плати на рівні 65000 грн., що на даний час відповідає умовам ринку. Однак, відповіді досі не отримано, хоча суборендар на поточну дату продовжує фактично використовувати приміщення за цільовим призначенням згідно з умовами договору суборенди, і суборендодавцем це не заперечується. До того ж, як зазначив позивач, відповідачі мають можливості стосовно розпорядження вказаними нежитловими приміщеннями, оскільки права користування орендаря та суборендаря не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав відповідним чином, в тому числі передавати майно іншим особам у користування, вимагати звільнення приміщення. Тому позивач вважав, що невжиття певних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач зазначає, що вимоги відповідачів щодо звільнення приміщення призведуть до порушення або припинення нормальної роботи відділення банку та до певних матеріальних збитків. Банк вважає, що вищевказані способи забезпечення позову стануть певною гарантією збереження права банку користуватись приміщенням до вирішення спору по суті, стануть гарантією збереження приміщення вільним від прав третіх осіб, в тому числі виключить можливу передачу приміщення у користування третім особам протягом судового розгляду спору та стануть гарантією виконання відповідачами у подальшому рішення господарського суду. При цьому в даному випадку забезпечення позову не матиме наслідків припинення та порушення господарської діяльності відповідачів та/або третьої особи, що має бути враховано судом при вирішенні питання щодо задоволення заяви про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016 р. по справі № 916/510/16 (суддя Никифорчук М.І.) заяву ПАТ "Сбербанк" про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено, а саме:
- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1", Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом”, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з вселенням, користуванням будь-яких орендарів/суборендарів та звільненням приміщення і виселенням Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" з нежитлових приміщень площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), будинок 64;
- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1", Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом”, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам укладати/розривати будь-які господарсько-правові угоди (в тому числі договори оренди, суборенди, управління), котрі передбачають або спрямовані на перехід права користування, володіння, розпорядження нежитловими приміщеннями площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), будинок 64.
28.03.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом” подало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву (а.с. 164-168 т. 1) до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1", про виселення зі спірного нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі. Зустрічні позовні вимоги відповідач обґрунтував наступним. Зокрема, відповідач вказав, що протягом дії договору суборенди, з боку суборендодавця максимально задовольнялися неодноразово письмові прохання Сбербанку щодо надання йому знижок на розмір суборендної плати за користування приміщенням, що підтверджується договорами про внесення змін № 1, № 2, № 3, № 4 до договору суборенди. Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним), остання знижка була узгоджена сторонами 30.10.2015 р., шляхом укладення договору про внесення змін № 5 до договору суборенди, в якому суборендна плата за користуванням приміщенням на період з 01 листопада 2015 року до 29 лютого 2016 року включно становила 25000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДБ - 4166,67 грн. Строк дії договору суборенди визначений у п. 4.1 договору та вказаний до 31.09.2014 р. При цьому, за ствердженнями відповідача, при досягненні сторонами домовленостей щодо надання Сбербанку знижок на розмір суборендної плати на відповідні періоди, паралельно сторонами вирішувалось питання щодо но вого строку (пролонгації) дії договору суборенди. Таким чином, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним), новий строк (пролонгація) договору суборенди сторонами визначений у договорах про внесення змін №1, №2, №3, №4 і №5 до договору суборенди. Так, відповідно до договору про внесення змін №5 до договору суборенди від 30 жовтня 2015 року сторонами був встановлений строк дії договору суборенди до 29 лютого 2016 року включно. З урахуванням того, що строк дії договору суборенди припинявся 29.02.2016 р., з метою по дальшого врегулювання правовідносин між сторонами щодо можливого оформлення договору суборенди на новий строк або укладання нового договору суборенди, суборендодавець звернувся до Сбербанку із листом від 18 лютого 2016 року (вих. №25), у якому повідомив Сбербанк про те, що за умови пролонгації відносин за договором суборенди, з 01 березня 2016 року сума (розмір) суборендної плати буде еквівалентна 8000,00 доларів США по курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (з урахуванням його змін) станом на 01 березня 2016 року, тобто без будь-яких знижок. Тобто, ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” висловило свій намір на можливе продовження суборендних відносин із Сбербанком, за умови попереднього погодження між сто ронами істотних умов договору суборенди, зокрема, умов щодо розміру суборендної плати. У відповідь на вищевказаний лист Сбербанк направив суборендодавцю лист від 25.02.2016 р. (вих. №22/5/56), відповідно до якого Сбербанк не погодився із запропонованими суборендодавцем умовами щодо розміру суборендної плати та запропонував, по-перше, укласти новий договір суборенди строком на 36 місяців, по-друге, встановити новий роз мір місячної суборендної плати на рівні 65000,00 грн. (з урахуванням індексації). В свою чергу, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним) суборендодавець, безумовно, не погодився із пропозицією Сбербанку ані щодо розміру суборендної плати, ані щодо пролонгації строку дії договору суборенди або укла дення нового договору суборенди, про що свідчить лист ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” від 04 березня 2016 року (вих. № 35), згідно якого суборендодавець повідомив про свою по зицію Сбербанк, та зазначив, що у зв'язку із закінченням строку дії договору, Сбербанк по винен звільнити приміщення у строк до 10 березня 2016 року та повернути його суборендодавцю. Однак, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним), станом на сьогоднішній час Сбербанк безпідставно, в порушення умов договору суборенди не повернув суборендодавцю приміщення, що, в свою чергу, унемо жливлює подальше користування їм з боку ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”, зокрема, для власних потреб. Наразі відповідач вказує, що, виходячи із положень абз. 3 ч. 1 ст. 777 ЦК України, переважне право Сбербанку на укладення нового договору суборенди припинилось. При цьому відповідач вважає, що ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” не мало наміру на передачу приміщення іншим особам, також сторони не домовились по істотним умовам договору суборенди, зокрема, ані щодо розміру суборендної плати, ані щодо нового строку дії договору суборенди. Крім того, відповідач у зустрічному позові просив суд скасувати вжиті ухвалою суду від 09.03.2016 р. заходи забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2016 р. (суддя Никифорчук М.І.) по справі № 916/510/16 зустрічну позовну заяву ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та розгляд справи призначено на 18.04.2016 р.
Відповідач - ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” заявлені Банком позовні вимоги не визнало з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 160-161 т. 1). Зокрема, відповідач зазначив, що переважне право Сбербанку на продовження суборенди може вважатись поруше ним тільки в тому разі, коли після закінчення договору суборенди, суборендодавець передав об'єкт суборенди іншій особі. Однак, виходячи з матеріалів справи, ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” не передавало приміщення в суборенду будь-яким іншим третім особам. Також, як зазначив відповідач, користатись своїм переважним правом на укладення договору суборенди Сбербанк може тільки за умови, коли сторони досягли згоди по всіх істотних умовах такого договору суборенди. А у разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право Сбербанку на укладення договору припиняється. Сторони не домовились по істотним умовам договору суб оренди, зокрема, ані щодо розміру суборендної плати, ані щодо нового строку дії договору суборенди. Отже, посилаючись на положення абз.3 ч. 1 ст.777 ЦК України, відповідач зазначає, що переважне право Сбербанку на укладення нового договору суборенди припинилось. Таким чином, з огляду на норми чинного законодавства, не має жодних правових підстав для обов'язкового укладення нового договору суборенди між ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”, ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” та ПАТ „Сбербанк” , а також подальшого користування ПАТ „Сбербанк” приміщенням. Враховуючи наведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
18.04.2016 р. ПАТ "Сбербанк" було подано до господарського суду Одеської області клопотання про зупинення провадження у справі № 916/510/16 (а.с. 1-2 т. 2) до набуття чинності рішенням за пов'язаною з нею справою № 916/5073/15 за позовом ПАТ "Сбербанк" до ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1", третя особа - ПАТ „ФК „Чорноморець”, про звернення стягнення на предмет іпотеки. У своєму клопотанні заявник вказує, що нерухомість за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (Чижикова), буд. 64, є одночасно об'єктом позову за справою № 916/510/16 та за справою № 916/5073/15, тому заявник вважає, що неможливо вирішити справу з орендних правовідносин до вирішення справи про право власності, тому рішення по справі № 916/5073/15 впливає на подання та оцінку доказів по даній справі з орендних правовідносин, а саме: залежно від вирішення по суті спору по справі № 916/5073/15 залишаться або зникнуть правові підстави для вирішення по суті позову про зобов'язання укласти договір та/або про виселення зі спірного приміщення, оскільки в разі набуття чинності рішенням суду по справі № 916/5073/15 суборендар і власник приміщення співпадуть в одній особі. Тобто, на думку заявника, вирішення спору по справі № 916/5073/15 прямо впливає на наявність або відсутність правових підстав для пред'явлення сторонами вимог один до одного по справі про укладення договору оренди та/або виселення.
З огляду на перебування судді Никифорчука М.І. на лікарняному з 11.04.2016 р. згідно розпорядження керівника апарату суду № 503 від 18.04.2016 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/510/16, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2016 р. справу № 916/510/16 прийнято до провадження судді господарського суду Петрова В.С. та розгляд справи призначено в засіданні суду.
У судовому засіданні 24.05.2016 р. представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог (а.с. 48-49 т. 2), згідно якої позивач просив суд змінити умови договору суборенди нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі, який укладено 23.05.2014 р. між ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" та ПАТ „ОСОБА_3 банк Сбербанку Росії”, правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", встановивши строк договору суборенди від 23.05.2014 р. на 35 місяців та встановивши розмір місячної суборендної плати 65000,00 грн. (з урахуванням індексації). Вказану заяву позивач обґрунтував тим, що між сторонами спору орендні правовідносини тривають з 2011 року, тобто мають довгостроковий характер. Після спливу терміну дії договору суборенди від 01.07.2011 року банк мав намір продовжити договірні відносини, уклавши новий договір на аналогічний термін. Але за ініціативою власника приміщення, термін договору було встановлено лише у три місяці з можливістю подальшого його продовження, що мало метою регулювання розміру суборендної плати з боку орендодавця. З боку банку, з метою збереження власної присутності саме в зазначеному районі міста для багаточисленних клієнтів банку та гостей міста, банк погодився на укладення договору на запропонованих умовах. Як свідчать укладені в подальшому договори про продовження строків суборенди, сторонам деякий час вдавалося дійти згоди щодо істотних умов договору. Але невизначеність кінцевого терміну договору суборенди, а саме його короткостроковість, не може влаштовувати банк, оскільки короткотерміновий період перебування перешкоджає нормальному плануванню господарської діяльності банку, не дає змогу належним чином укладати господарські відносини з постачальниками охоронних послуг, послуг із обслуговування систем пожаротушіння та сигналізації, комунальних послуг, відповідними установами щодо погодження вивіски банку на фасаді споруди та інших рекламних послуг, тощо, і банк висловив свою пропозицію щодо збільшення терміну дії договору оренди у своєму листі за вих. № 22/2/56 від 25.02.2016 р.
03.06.2016 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ТОВ „ОСОБА_1 управління Бізнесом” надав суду відзив на заяву про зміну позовних вимог (а.с. 72-74 т. 2), зазначаючи наступне. В договорі про внесення змін № 5 до договору суборенди від 20 жовтня 2015 року, строк дії договору суборенди сторонами визначений до 29 лютого 2016 року включно. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в кому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу у стані, який було обумовлено в договорі. Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), відповідно до пп. 7.1.10 договору, Сбербанк зобов'язаний протягом 5 робочих днів після закінчення строку суборендаря повернути ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” приміщення шляхом підписання уповноваженими представниками Сбербанку і ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” акту прийому-передачі приміщення і підготувати його до передачі ТОВ „ОСОБА_1 управляння бізнесом”. Як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), до зустрічної позовної заяви був доданий лист ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” від 4 березня 2016 року (вих. №35), згідно якого у зв'язку із закінченням строку дії договору Сбербанк повинен звільнити приміщення у строк до 10 березня 2016 року та повернути його ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”. Також до листа був доданий акт прийому-передачі приміщення з суборенди у 2 примірниках. Однак, як стверджує відповідач (позивач за зустрічним позовом), станом на сьогоднішній день Сбербанк безпідставно, в порушення умов договору суборенди не повернув суборендодавцю приміщення, що, в свою чергу, унеможливлює подальше користування їм з боку ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”, зокрема для власних потреб. Таким чином, на момент звернення до суду із вимогою про внесення змін до умов договору суборенди дію даного договору суборенди вже припинено у зв'язку із закінченням строку його дії. Тобто, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), неможливо внести зміни у договір, який вже припинив свою дії. Факт відсутності підпису Сбербанку на акті прийму-передачі приміщення з суборенди не свідчить про те, що Сбербанк продовжує правомірно користуватися приміщенням, а між сторонами договору тривають договірні правовідносини. Даний факт свідчить лише про те, що Сбербанк неправомірно користується приміщенням та порушує законні права та інтереси суборендодавця. Таким чином, як зазначає відповідач (позивач за зустрічним позовом), Сбербанк грубо порушує норми чинного законодавства та умови договору суборенди в частині повернення ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” приміщення.
Також 03.06.2016 р. відповідачем - ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” подано до суду заяву про розгляду справи без участі представника (а.с. 76 т. 2), в якій зазначено, що Товариство повністю підтримує зустрічні позовні вимоги ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”, а змінені позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" вважає незаконними та надуманими.
У судовому засіданні 06.06.2016 р. судом було розглянуто подане ПАТ "Сбербанк" до суду клопотання про зупинення провадження у справі від 18.04.2016 р., в результаті чого суд, порадившись на місці, ухвалив: відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Також 06.06.2016 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи для визначення відповідності запропонованого позивачем розміру щомісячної суборендної плати ринковій вартості оренди спірного приміщення. Вказане клопотання судом залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість.
Крім того, 06.06.2016 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи для визначення вартості фактично виконаних позивачем робіт з ремонту спірних приміщень та з'ясування наявності технічної можливості виділення частки приміщення позивачу в межах вартості виконаних робіт. Судом за результатами розгляду вказаного клопотання було відмовлено у його задоволенні з підстав його необґрунтованості.
Поряд з цим 06.06.2016 р. позивач (відповідач за зустрічним) - ПАТ „Сбербанк” надав суду відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 81-82 т. 2), зазначаючи, що необхідність позивача за первісним позовом в продовженні строку дії договору суборенди або укладенні нового договору суборенди виникла в зв'язку з економічною та політичною ситуацію, що змінилася в країні, витратами банку на проведені ремонтні роботи в приміщенні з метою збалансування витрат, що здійснені на ремонт приміщення, зі строком його користування, а також це обумовлено певними особливостями безперервності технологічного процесу обслуговування клієнтів банка. Суборендар на поточну дату продовжує фактично використовувати приміщення за цільовим призначенням згідно з умовами договору суборенди, і суборендодавцем це не заперечується. В момент укладання договору суборенди сторони не могли передбачити настільки значні економічній та політичній ситуації в країні. З цієї причини передача в оренду майна на такий короткий час економічно не обґрунтована, що змусило позивача за первісним позовом підтримувати його в належному стані за рахунок власних коштів та продовжувати договір суборенди. Як вважає позивач (відповідач за зустрічним), неукладення нового договору суборенди порушує переважне право суборендаря та співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач за первісним позовом здійснив ремонтні роботи, які фактично економічно не обґрунтовані на встановлений раніше час суборенди. Ризик зміни вищевказаних обставин не може бути покладений на позивача за первісним позовом, оскільки це не випливає із умов договору суборенди або з закону чи із звичаїв ділового обороту. У зв'язку з зазначеним суборендар, в тому числі, має право вимагати зменшення розміру орендної плати, оскільки через обставини, за які він не відповідає, змінився стан об'єкта оренди та запропонований розмір орендної плати в розмірі 65000,00 грн. відповідає ринковим умовам. Як зазначає позивач (відповідач за зустрічним), неукладення нового договору суборенди (так само як і не продовження строку дії у суборенди) з банком суперечить і суспільним інтересам, оскільки позивач за первісним позовом є однією з найбільших банківських установ на території Україні та виконує на постійній основі належним чином свої зобов'язання перед клієнтами банку.
14.06.2016 р. ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” подано до господарського суду Одеської області позовну заяву до Публічного акціонерного товариства „Сбербанк” про виселення з нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі (а.с. 127-132 т. 2). У своїй позовній заяві Товариство просить суд прийняти його позов як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі, з огляду на таке. Як вказує заявник, протягом дії договору суборенди, з боку суборендодавця максимально задовольнялися неодноразово письмові прохання Сбербанку щодо надання йому знижок на розмір суборендної плати за користування приміщенням, що підтверджується договорами про внесення змін №1, №2, №3, №4 до договору суборенди. Остання знижка була узгоджена сторонами 30.10.2015 р. шляхом укладення договору про внесення змін № 5 до договору суборенди, в якому суборендна плата за користуванням приміщенням на період з 01 листопада 2015 року до 29 лютого 2016 року включно становила 25000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДБ - 4166,67 грн. Строк дії договору суборенди визначений у п. 4.1 договору та вказаний до 31.09.2014 р. Як зазначає третя особа з самостійними вимогами, при досягненні сторонами домовленостей щодо надання Сбербанку знижок на розмір суборендної плати на відповідні періоди, паралельно сторонами вирішувалось питання щодо но вого строку (пролонгації) дії договору суборенди. Таким чином, новий строк (пролонгація) договору суборенди сторонами визначений у договорах про внесення змін №1, №2, №3, №4 і №5 до договору суборенди. Так, відповідно до договору про внесення змін №5 до договору суборенди від 30 жовтня 2015 року сторонами був встановлений строк дії договору суборенди до 29 лютого 2016 року включно. З урахуванням того, що строк дії договору суборенди припинявся 29.02.2016 р., з метою по дальшого врегулювання правовідносин між сторонами щодо можливого оформлення договору суборенди на новий строк або укладання нового договору суборенди, суборендодавець звернувся до Сбербанку із листом від 18 лютого 2016 року (вих. №25), у якому повідомило Сбербанк про те, що, за умови пролонгації відносин за договором суборенди, з 01 березня 2016 року сума (розмір) суборендної плати буде еквівалентна 8000,00 доларів США по курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України (з урахуванням його змін) станом на 01 березня 2016 року, тобто без будь-яких знижок. Тобто, ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” висловило свій намір на можливе продовження суборендних відносин із Сбербанком, за умови попереднього погодження між сто ронами істотних умов договору суборенди, зокрема, умов щодо розміру суборендної плати. У відповідь на вищевказаний лист Сбербанк направив суборендодавцю лист від 25.02.2016 р. (вих. №22/5/56), відповідно до якого Сбербанк не погодився із запропонованими суборендодавцем умовами щодо розміру суборендної плати та запропонував, по-перше, укласти новий договір суборенди строком на 36 місяців, по-друге, встановити новий роз мір місячної суборендної плати на рівні 65000,00 грн. (з урахуванням індексації). В свою чергу, як зазначає третя особа з самостійними вимогами, суборендодавець безумовно не погодився із пропозицією Сбербанку ані щодо розміру суборендної плати, ані щодо пролонгації строку дії договору суборенди або укла дення нового договору суборенди, про що свідчить лист ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” від 04 березня 2016 року (вих. № 35), згідно якого суборендодавець повідомив про свою по зицію Сбербанк, та зазначив, що у зв'язку із закінченням строку дії договору Сбербанк по винен звільнити приміщення у строк до 10 березня 2016 року та повернути його суборендодавцю. Однак, як зазначає третя особа з самостійними вимогами, станом на сьогоднішній час Сбербанк безпідставно, в порушення умов договору суборенди не повернув суборендодавцю приміщення, що, в свою чергу, унемо жливлює подальше користування їм з боку ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”, зокрема, для власних потреб. Як стверджує третя особа з самостійними вимогами, факт відсутності підпису Сбербанку на акті прийму-передачі приміщення з суборен ди не свідчить про те, що Сбербанк продовжує правомірно користуватись приміщенням та між сторонами договору тривають договірні правовідносини. Даний факт свідчить лише про те, що Сбербанк неправомірно користується приміщенням та порушує законні права та інтереси власника приміщення, так і суборендодавця. Разом із тим, як зазначає третя особа з самостійними вимогами, Сбербанк був завчасно попереджений про те, що договір припиняє свою дію 29.02.2016 р. і продовжуватись не буде. Тобто, суборендодавець належним чином висловив свої заперечення проти продовження користування Сбербанком приміщенням. За ствердженнями третьої особи, у строк до 29.02.2016 р., а також станом на теперішній час між сторонами не уклада лись будь-які нові договори суборенди або будь-які додаткові угоди щодо пролонгації договору суборенди, який припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який був укладений. Відтак, вказане свідчить про те, що суборендодавець та суборендар не досягли згоди щодо істотних умов нового договору суборенди, а саме щодо розміру суборендної плати та строку дії нового договору. Таким чином, третя особа з самостійними вимогами вважає, що Сбербанк грубо порушує норми чинного законодавства та права власника приміщення - ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1” щодо законного користування та розпорядження своїми майном.
Враховуючи те, що ТОВ Блек Сі ОСОБА_1" у даній справі № 916/510/16 виступало третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” про виселення, відповідно в поданій ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" позовній заяві фактично заявлені самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом.
З огляду на вказане, ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" залучено до участі у справі № 916/510/16 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом, та вказане Товариство виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору за зустрічним позовом, при цьому самостійні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про виселення з нежитлового приміщення прийнято до спільного провадження зі справою № 916/510/16.
17.06.2016 р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ТОВ „ОСОБА_4 Бізнесом” надав суду пояснення на відзив ПАТ „Сбербанк” на зустрічну позовну заяву ТОВ „ОСОБА_4 управління бізнесом” про виселення (а.с. 178-180 т. 2), наголошуючи на тому, що переважне право Сбербанку на укладення нового договору суборенди припинилось.
29.06.2016 р. ПАТ „Сбербанк” надав до суду відзив на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами (а.с. 6- 8 т. 3), в яком вказує, що неукладення нового договору суборенди порушує переважне право суборендаря та співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач за первісним позовом здійснив ремонтні роботи, які фактично економічно не обґрунтовані на встановлений раніше час суборенди. Ризик зміни вищевказаних обставин не може бути покладений на позивача за первісним позовом, оскільки це не випливає із умов договору суборенди або з закону чи із звичаїв ділового обороту. У зв'язку з зазначеним суборендар, в тому числі, має право вимагати зменшення розміру орендної плати, оскільки через обставини, за які він не відповідає, змінився стан об'єкта оренди та запропонований розмір орендної плати в розмірі 65000,00 грн. відповідає ринковим умовам. Так, ОСОБА_3 вважає, що неукладення нового договору суборенди (так само як і не продовження строку дії у суборенди) з банком суперечить і суспільним інтересам, оскільки позивач за первісним позовом є однією з найбільших банківських установ на території Україні та виконує на постійній основі належним чином свої зобов'язання перед клієнтами банку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес центр „Примор'я”) є власником об'єкту нерухомості загальною площею 516,2 кв.м, розташованого за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 64, згідно свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення першого поверху від 02.07.2012 р.
Як з'ясовано судом, вказане нежитлове приміщення Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" передало в оренду ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”.
В подальшому 23 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом” (суборендодавець), Публічним акціонерним товариством „ОСОБА_3 Сбербанку Росії” (тепер - ПАТ „Сбербанк”) (суборендар), Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" (орендодавець) було укладено договір суборенди приміщення, відповідно до п. 1.1 якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування - суборенду протягом строку оренди частину нежилого приміщення першого поверху площею 158,3 кв.м, яке знаходиться в будівлі за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 64, відповідно до копії по-поверхового плану в межах червоних ліній (додаток № 1 до договору).
Відповідно до п. 1.2 договору суборендодавець володіє приміщенням на праві оренди на підставі договору оренди від 01.06.2012 року, укладеного з власником приміщень-орендодавцем, строком з 01.06.2012 року до 11.05.2015 року включно. При цьому суборендодавець та орендодавець підтверджують, що приміщення фактично передано суборендодавцю у користування (в оренду) від орендодавця, що засвідчується відповідним підписаним орендодавцем та суборендодавцем документом про передачу приміщення в користування (в оренду). Суборендодавець свідчить, а орендодавець підтверджує, що приміщення прихованих недоліків не має, на момент укладання цього договору нікому іншому не продане, не подароване, іншим способом не відчужене, не передане в інше користування (піднайом, суборенду, тощо), крім оренди, зазначеної згідно з договором оренди, в іпотеці (окрім іпотеки згідно іпотечного договору від 29.04.2013 р. РН 1450) та в податковій заставі не перебуває, судового спору щодо нього немає, права інших осіб (як наявні, так і майбутні) відсутні.
Згідно п. 1.4 договору вартість приміщення з урахуванням індексації складає 36796,84 грн.
Як передбачено п. 3.1 договору, передача приміщення в суборенду за цим договором оформлюється актом прийому-передачі приміщення, який підписується суборендарем та суборендодавцем відповідно до п. 4.1. Акт прийому-передачі приміщення є невід'ємною частиною договору (додаток № 2 до договору). В акті прийому-передачі приміщення зазначається також технічний стан приміщення, його недоліки та інше.
Відповідно до п. 4.1 договору строк суборенди входить до строку оренди, починається з моменту підписання суборендарем і суборендодавцем акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває до 31 серпня 2014 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) даного договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний у цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується.
Після закінчення строку суборенди суборендар і суборендодавець мають право подовжити його дію у межах строку оренди шляхом укладання договору про внесення змін до даного договору, а також після закінчення строку суборенди суборендар та орендодавець мають право укласти договір оренди приміщення (першочергове право суборендаря). Суборендар має першочергове право перед третіми особами на укладення нового договору суборенди приміщення у межах строку оренди (п. 4.2 договору).
Згідно п. 5.1 договору сума (розмір) суборендної плати еквівалентна 8000,00 дол. США по курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України на день укладення даного договору (з розрахунку 11,7151 грн. за 1 долар США). Сума суборендної плати коригується щомісячно з урахуванням зміни офіційного курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України на день здійснення платежу.
В п. 5.3 договору сторони домовились про те, що витрати по сплаті комунальних послуг (водопостачання, стоків, відведення, опалення та електропостачання), кондиціонування, інших платежів (прибирання прилеглої до об'єкту суборенди території), компенсуються суборендарем пропорційно займаній ним площі об'єкту суборенди до площі нежитлового приміщення/будівлі, до складу якого входить об'єкт суборенди, згідно з показниками лічильників, встановлених в нежитловому приміщенні/будівлі, частиною якого/якої є приміщення згідно з показниками лічильників, встановлених в приміщенні, на підставі виставлених суборендодавцем рахунків-фактур протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідних рахунків-фактур. Щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним, суборендодавець надає суборендарю акт наданих послуг (підтвердження суборенди), що підтверджує користування приміщенням суборендарем у відповідному місяці. Суборендар підписує їх протягом п'яти календарних днів та повертає суборендодавцю.
Суборендар зобов'язується перераховувати суборенду плату, встановлену в п. 5.1 цього договору, у новому порядку на поточний рахунок суборендодавця, вказаний в р. 13 договору, щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на підставі цього договору. Обов'язковою умовою для сплати (починаючи з другого місяця строку суборенди) коштів суборендарем є підписаний суборендарем і суборендодавцем Акт наданих послуг (підтвердження суборенди) за попередній місяць. Нарахування суборендної плати за цим договором починається з дня підписання акту прийому-передачі приміщення та до останнього дня фактичного користування приміщенням за договором.
Згідно з п. 9.1 договору суборендар зобов'язаний протягом 5 робочих днів після закінчення строку суборенди повернути суборендодавцю приміщення шляхом підписання уповноваженими представниками суборендаря і суборендодавця акту прийому-передачі приміщення. До підписання зазначеного акту суборендар зобов'язаний звільнити приміщення і підготувати його до передачі суборендодавцю.
Відповідно до п. 9.8 договору приміщення вважається повернутим суборендодавцю з моменту підписання уповноваженими представниками суборендаря і суборендодавця акту прийому-передачі приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом” (суборендодавець) та Публічним акціонерним товариством „ОСОБА_3 Сбербанку Росії” (тепер - ПАТ „Сбербанк”) (суборендар) був складений акт передачі об'єкту в суборенду до вказаного договору суборенди приміщення від 23.05.2014 р., відповідно до якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв частину нежитлового приміщення першого поверху, позначеного на плані під № 1 загальною площею 158,3 кв.м в будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (колишня вул. Чижикова), буд. 64 - згідно плану об'єкту, вказаному в додатку № 1 до договору суборенди приміщення від 23.05.2014 р.
П. 12.1 договору суборенди передбачено, що сторони дійшли взаємної згоди про те, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Зміни, доповнення або припинення договору можуть мати місце за погодженням суборендаря і суборендодавця, а зміни, що стосуються прав та обов'язків орендодавця - за погодженням всіх сторін договору, згідно договору. Зміни до договору вносяться шляхом підписання договору про внесення змін до договору.
В подальшому до вказаного договору вносились зміни та доповнення, зокрема щодо строку та ціни користування приміщенням. Так, 29 серпня 2014 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 1 до договору суборенди приміщення від 23 травня 2014 року, відповідно до якого сторони домовились п. 4.1 договору суборенди викласти в наступній редакції: „Строк суборенди входить до строку оренди, починається з моменту підписання суборендарем суборендодавцем акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває до 31 грудня 2014 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний в цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується”. Також сторони домовились доповнити розділ 5 договору суборенди п.5.6 наступного змісту: „Незважаючи на інші умови договору, договірний розмір місячної суборендної плати за користування приміщенням на період строку суборенди з 01 вересня 2014 року до 31 грудня 2014 року включно становить 73500,00 (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 12250,00 грн.”
30 грудня 2014 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 2 до договору суборенди приміщення від 23 травня 2014 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 4.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк суборенди входить до строку оренди, починаючи з моменту підписання суборендарем та суборендодавці акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває по 31 березня 2015 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний в цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується”. Також сторони домовились доповнити розділ 5 договору суборенди п. 5.7 наступного змісту: „Незважаючи на інші умови договору, договірний розмір місячної суборендної плати за користування приміщенням на період строку суборенди з 01 січня 2015 року до 31 березня 2015 року включно становить 50000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 8333,34 грн.”
31 березня 2015 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 3 до договору суборенди приміщення від 23 травня 2014 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 4.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк суборенди входить до строку оренди, починаючи з моменту підписання суборендарем та суборендодавці акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває по 30 червня 2015 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний в цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується”. Також сторони домовились доповнити розділ 5 договору суборенди п.5.8 наступного змісту: „Незважаючи на інші умови договору, договірний розмір місячної суборендної плати за користування приміщенням на період строку суборенди з 01 квітня 2015 року до 30 червня 2015 року включно становить 25000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.”. Крім того, сторони домовились внести зміни до п. 6.3.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк оренди приміщення на момент укладання цього договору закінчується 30 червня 2015 року включно”.
30 червня 2015 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 4 до договору суборенди приміщення від 23 травня 2014 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 4.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк суборенди входить до строку оренди, починаючи з моменту підписання суборендарем та суборендодавці акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває по 31 жовтня 2015 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний в цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується”. Також сторони домовились доповнити розділ 5 договору суборенди п.5.9 наступного змісту: „Незважаючи на інші умови договору, договірний розмір місячної суборендної плати за користування приміщенням на період строку суборенди з 01 липня 2015 року до 31 жовтня 2015 року включно становить 25000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.”. Крім того, сторони домовились внести зміни до п. 6.3.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк оренди приміщення на момент укладання цього договору закінчується 31 жовтня 2015 року включно”.
30 жовтня 2015 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 5 до договору суборенди приміщення від 23 травня 2014 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п. 4.1 договору суборенди та викласти його в наступній редакції: „Строк суборенди входить до строку оренди, починаючи з моменту підписання суборендарем та суборендодавці акта прийому-передачі приміщення, але не пізніше 01 червня 2014 року та триває по 29 лютого 2015 року включно. При достроковому розірванні (припиненні) цього договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний в цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується”. Також сторони домовились доповнити розділ 5 договору суборенди п.5.10 наступного змісту: „Незважаючи на інші умови договору, договірний розмір місячної суборендної плати за користування приміщенням на період строку суборенди з 01 листопада 2015 року до 29 лютого 2016 року включно становить 25000,00 грн. (з урахуванням індексації), в т.ч. ПДВ 4166,67 грн.”. Поряд з цим сторонами внесені зміни до п. 6.3.1 договору суборенди та викладено його в наступній редакції: „Строк оренди приміщення на момент укладання цього договору закінчується 29 лютого 2016 року включно”.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Як з'ясовано судом, згідно укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 управління бізнесом” договору оренди від 31.03.2015 р. нежитлове приміщення першого поверху площею 516,2 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 64, перебувало у тимчасовому платному користуванні ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом”. Строк оренди вказаного об'єкту згідно п. 8.1 договору оренди становив з 31 березня 2015 року до 01 липня 2015 року. Додатковою угодою до вказаного договору від 11.06.2015 року дію договору оренди від 31.03.2015 р. було продовжено до 31 жовтня 2015 року. В подальшому 20 жовтня 2015 року ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" та ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” уклали додаткову угоду до договору оренди від 31.03.2015 р., у відповідності з якою дію вказаного договору оренди продовжено до 29 лютого 2016 року включно.
Також статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкту оренди, ліквідації суб'єкта господарювання (орендаря), загибелі (знищення) об'єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Як з'ясовано судом, строк дії вказаного вище договору оренди між ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" та ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” закінчився 29 лютого 2016 року, докази укладення будь-яких додаткових угод до цього договору та внесення до нього змін стосовно строку оренди в матеріалах справи відсутні. В свою чергу це свідчить про припинення між ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" та ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” орендних правовідносин стосовно нежитлового приміщення першого поверху площею 516,2 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 64.
З урахуванням того, що строк дії договору суборенди мав припинитися 29.02.2016 р., суборендодавецем - ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” було направлено Сбербанк лист від 18 лютого 2016 року за вих. №25) з метою по дальшого врегулювання правовідносин між сторонами щодо можливого оформлення договору суборенди на новий строк або укладання нового договору суборенди. У вказаному листі зазначається, що оскільки Сбербанк продовжує користуватися орендованим нежитловим приміщенням, з 01 березня 2016 року сума (розмір) суборендної плати буде еквівалентна 8000,00 доларів США по курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (з урахуванням його змін) станом на 01 березня 2016 року, тобто без будь-яких знижок. Також в листі звернуто увагу на своєчасність сплати орендної плати, зокрема, за користування приміщенням в березні та у подальшому. Таким чином, ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” вказує, що висловило свій намір на можливе продовження суборендних відносин із Сбербанком, за умови попереднього погодження між сто ронами істотних умов договору суборенди, зокрема, умов щодо розміру суборендної плати.
В свою чергу Сбербанк у відповідь на вищевказаний лист направив орендодавцю та суборендодавцю лист від 25.02.2016 р. за вих. №22/5/56, відповідно до якого Сбербанк не погодився із запропонованими суборендодавцем умовами щодо розміру суборендної плати та запропонував, по-перше, укласти новий договір суборенди строком на 36 місяців, по-друге, встановити новий роз мір місячної суборендної плати на рівні 65000,00 грн. (з урахуванням індексації), що, на думку Банку, відповідає умовам ринку. Однак, за ствердженнями позивача, відповіді на пропозицію позивача від відповідачів до Банку не надходили.
Між тим матеріали справи свідчать, що суборендодавець - ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” своїм листом від 04 березня 2016 року за вих. № 35 повідомив Сбербанк, що не приймає запропоновані Сбербанком умови і щодо розміру суборендної плати та щодо пролонгації строку дії договору суборенди або укла дення нового договору суборенди, а тому відмовляється від пролонгації договору. Також суборендодавець в листі зазначив, що у зв'язку із закінченням строку дії договору Сбербанк повинен звільнити приміщення у строк до 10 березня 2016 року та повернути його суборендодавцю.
Так, позивач вважає, що оскільки ОСОБА_3 висловив свою пропозицію щодо збільшення терміну дії договору оренди у своєму листі за вих. № 22/2/56 від 25.02.2016 р., а сторонами не досягнуто згоди щодо зміни договору, відповідно належним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом про зміну умов договору, як вказано в заяві про зміну позовних вимог. Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує наступним:
- між сторонами склалися правовідносини які мають довгостроковий характер;
- короткостроковий період перебування перешкоджає нормальному плануванню господарської діяльності Сбербанку, не дає змогу належним чином укладати господарські відносини з постачальниками охоронних послуг, послуг із обслуговування систем пожежотушннія гасіння та сигналізації, комунальних послуг і т.д.
- законність вимог Сбербанку регулює ч. 1 ст. 188 ГК України, яка передбачає те, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором;
- оскільки акт повернення майна сторонами не підписаний, Сбербанк вважає, що між сторонами тривають договірні правовідносини у відповідності до ч. 2 ст. 795 ЦК України;
- Сбербанк має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди у відповідності до ч.2 ст. 285 ГК України. Обставини, за які Сбербанк не відповідає, це значний ріст курс долара до курсу гривні (оскільки розмір суборендної плати визначений залежно від курсу гривні до долара СІПА), та погіршення економічної ситуації через проведення АТО на території Донецької та Луганської області, визначений в травні 2014р. розмір суборендної плати є надмірним, не є ринковим і підлягає перегляду.
Натомість в заяві про зміну позовних вимог Банком не вказано правові підстави для зміни умов договору.
У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Так, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Щодо обставини, на які Сбербанк посилається, як на значний ріст курс долара до курсу гривні, оскільки розмір суборендної плати визначений залежно від курсу гривні до долара США, та погіршення економічної ситуації через проведення АТО на території Донецької та Луганської області, а тому розмір суборендної плати є надмірним, який визначений сторонами у травні 2014р, не є ринковим і підлягає перегляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
В силу приписів ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.
Першою умовою визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Другою умовою є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.
Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.
Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.
Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.
Четвертою умовою є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
Враховуючи викладене, посилання позивача на зміну курсу долару США по відношенню до гривні, як на істотну зміну обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, є безпідставним, оскільки така зміна не є істотною в розумінні положень ст. 652 ЦК України, а є комерційним ризиком сторін. При цьому зміна економічної ситуації, про яку наголошує ОСОБА_3, має місце для обох сторін договору.
Крім того, суд зазначає, що за приписами чинного законодавства внесення змін можливе лише у діючий договір.
Разом з тим слід зазначити, що згідно договору від 30 жовтня 2015 року про внесення змін № 5 до договору суборенди строк дії догово ру суборенди сторонами визначений до 29 лютого 2016 року включно. Згідно листа ТОВ „ОСОБА_1 управління бізнесом” за вих. №35від 04 березня 2016 року суборендодавець не погодився із пропозицією Сбербанку щодо розміру суборендної плати та щодо пролонгації строку дії договору суборенди або укла дення нового договору суборенди. При цьому у вказаному листі суборендодавець повідомив Сбербанк про свою позицію та зазначив, що у зв'язку із закінченням строку дії договору ОСОБА_3 по винен звільнити приміщення у строк до 10 березня 2016 року та повернути його суборендодавцю.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України, та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України, які застосовуються до договору суборенди.
Так, відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Посилання Банку на продовження користуватись спірним приміщенням і після закінчення строку суборенди як на підставу вважати, що між сторонами тривають орендні правовідносини судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до положень норм ст. 764 ЦК України необхідною передумовою для автоматичного продовження для орендаря договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, є відсутність заяви (заперечень) орендодавця про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Отже, волевиявлення суборендодавця щодо припинення договірних відносин і повернення об'єкту оренди підтверджується його листом від 04.03.2016 р. на адресу Банку, отримання якого не оспорюється останнім.
В свою чергу оскільки чинне законодавство факт припинення договору суборенди пов'язує з закінченням строку його дії і з фактом наявності заяви суборендодавця про припинення договору оренди, суд вважає, що спірний договір суборенди припинений з 01 березня 2016 року.
Таким чином, на момент звернення Сбербанку до суду із вимогою про внесення змін до умов договору суборенди дію даного договору суборенди вже припинено у зв'язку із закінченням строку його дії, що в свою чергу унеможливлює внесення змін у договір, який вже припинив свою дію.
Поряд з цим частиною 2 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
Також в п. 4.1 договору суборенди зазначено, що строк суборенди входить до строку оренди, а при достроковому розірванні (припиненні) даного договору або договору оренди, закінченні строку оренди, вказаний у цьому пункті договору строк суборенди відповідно скорочується.
Як вже зазначалось вище, строк дії основного договору оренди від 31.03.2015 р. був встановлений до 29.02.2016 р., тобто дія договору оренди на теперішній час закінчилась, доказів на продовження вказаного договору оренди сторонами не надано, натомість відповідачі стверджують про відсутність наміру у суборендодавця на передачі приміщення третім особам.
Відповідно з урахуванням приписів ст. 774 Цивільного кодексу України та положень договору суборенди від 31.05.2014 р. (з урахуванням договору про внесення змін № 5 від 30.10.2015 р. до договору суборенди), строк дії договору суборенди не міг бути продовжений з огляду на припинення основного договору оренди від 31.03.2015 р.
Наразі в цьому контексті судом спростовуються доводи Банку у позовній заяві про наявність у нього переважного права на продовження орендних правовідносин.
За частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - у розумний строк.
Поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, що наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду. До того наймач може скористатися цим правом не автоматично, а за наявності таких умов:
а) якщо він належно виконував свої обов'язки за договором найму. Тобто переважне перед іншими особами право на продовження відносин найму має тільки той наймач, який своєчасно сплачував плату за користування майном, утримував майно у належному стані, не допускаючи його погіршення та сумлінно виконував інші обов'язки наймача, передбачені договором найму та законом;
б) якщо наймодавець має намір в подальшому здавати майно в найм;
в) якщо наймач погоджується укласти договір найму на новий строк на умовах, що пропонуються іншим претендентам (мова йдеться про плату за користування майном, розподіл обов'язків між сторонами тощо);
г) якщо наймач повідомить наймодавця про свій намір укласти договір найму на новий строк. Таке повідомлення повинно бути зроблено наймачем до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором.
Враховуючи той факт, що договір суборенди, укладений між позивачем та відповідачами за первісним позовом, є похідним від договору оренди від 31.03.2015 р., а строк суборенди не може перевищувати строк дії договору найму з урахуванням п. 4.1 договору суборенди, відповідно у зв'язку з припиненням договору оренди дія договору суборенди також автоматично припиняється. Тому у Сбербанку відсутнє переважне право на продовження орендних правовідносин.
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на припинення дії спірного договору суборенди, суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги Банку щодо зміни умов договору суборенди нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі, який укладено 23.05.2014 р. між ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1" та ПАТ „ОСОБА_3 банк Сбербанку Росії”, правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк", встановивши строк договору суборенди від 23.05.2014 р. на 35 місяців та встановивши розмір місячної суборендної плати 65000,00 грн. (з урахуванням індексації).
Оскільки дія вказаного договору суборенди від 31.05.2014 р. припинена, суд доходить до висновку про безпідставне зайняття Банком орендованого ним приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до умов пп. 7.1.10 п. 7.1. і п 9.1 договору суборенди ОСОБА_3 зобов'язався протягом 5 (п'яти) робочих днів після закінчення строку суборенди повернути суборендодавцю - ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” орендоване приміщення шляхом підписання уповноваженими представниками Банку та суборендодавця акту прийому-передачі приміщення. До підписання зазначеного акту Банку зобов'язаний звільнити приміщення і підготувати його до передачі суборендодавцю.
Як вказують відповідачі та не спростовано позивачем, хоча договір оренди, так і договір суборенди припинив свою чинність, але в порушення вимог закону та договору ОСОБА_3 не передав займане приміщення за актом приймання-передачі та продовжує його використання.
Так, враховуючи припинення договору суборенди і відсутність правових підстав для використовування Банком приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги саме власника приміщення - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1” щодо виселення Банку з орендованого ним нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі. Адже вказане Товариство є власником спірного приміщення та Сбербанк порушує його право власності. При цьому правовою підставою для пред'явлення позову Товариством визначено ст. 391 Цивільного кодексу України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Таким чином, зважаючи на вище встановлені обставини, суд доходить висновку про неправомірність зайняття Банком належного на праві власності ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1” спірного приміщення, що порушує право власності вказаного Товариства, про відновлення якого останнім заявлено самостійні вимоги, тому заявлені ТОВ "Блек Сі ОСОБА_1” самостійні позовні вимоги підлягають судом задоволенню у повній мірі.
Наразі суд зазначає, що з урахуванням припинення дії основного договору оренди від 31.03.2015 р. у ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” відсутні будь-які права стосовного спірного орендованого Банком приміщення, а тому зустрічні вимоги ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” про виселення Банку є необґрунтованими. Адже відсутність відповідних прав у особи унеможливлює їх порушення.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи усе вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, самостійні позовні вимоги третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" про виселення з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" з нежитлового приміщення відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність і необґрунтованість.
У зв'язку з тим, що рішення суду за позовом третьої особи з самостійними вимогами позовом відбулось на користь вказаної особи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені третьою особою при подачі позову з самостійними вимогами, покладаються на відповідача за вказаним позовом - ПАТ „Сбербанк”.
Крім того, з огляду на зявлення ТОВ „Блек Сі ОСОБА_1" і ТОВ "ОСОБА_1 управління бізнесом” у своїх позовах клопотань про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали суду від 09.03.2016 р., вказуючи на необґрунтованість заяви Банку про вжиття вказаних заходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу.
Як зазначено в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Викладене свідчить, що скасування заходів забезпечення позову можливо лише в таких випадках:
- у разі закінчення провадження у справі з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову, або шляхом припиненням провадження у справі чи залишенням позову без розгляду;
- у випадку повного виконання рішення суду у разі задоволення позову;
- у разі, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Сбербанк”, на забезпечення якого судом були вжиті заходи у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1", Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом”, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з вселенням, користуванням будь-яких орендарів/суборендарів та звільненням приміщення і виселенням Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" з нежитлових приміщень площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), будинок 64; та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1", Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом”, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" та будь-яким іншим третім особам укладати/розривати будь-які господарсько-правові угоди (в тому числі договори оренди, суборенди, управління), котрі передбачають або спрямовані на перехід права користування, володіння, розпорядження вказаними нежитловими приміщеннями, суд доходить до висновку про те, що необхідність вжитих заходів забезпечення позову відпала.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016 р. у справі № 916/510/16.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля", про зміну умов договору суборенди нежитлового приміщення відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом” до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про виселення з нежитлового приміщення відмовити.
3. Позов третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" з самостійними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про виселення з нежитлового приміщення задовольнити.
4. Виселити Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; код ЄДРПОУ 25959784) з нежитлового приміщення площею 158,3 кв.м, яке знаходиться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1” (65023, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-А; код ЄДРПОУ 32145683).
5. СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; код ЄДРПОУ 25959784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1” (65023, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-А; код ЄДРПОУ 32145683) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. 00 коп.
6. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2016 р. у справі № 916/510/16, а саме:
- зняти заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" (65023, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 32145683), Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35992950), третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 36155133) та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії, пов'язані з вселенням, користуванням будь-яких орендарів/суборендарів та звільненням приміщення і виселенням Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) з нежитлових приміщень площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку №64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), будинок 64;
- зняти заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Блек Сі ОСОБА_1" (65023, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 32145683), Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 управління бізнесом” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 35992950), третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 36155133) та будь-яким іншим третім особам укладати/розривати будь-які господарсько-правові угоди (в тому числі договори оренди, суборенди, управління), котрі передбачають або спрямовані на перехід права користування, володіння, розпорядження нежитловими приміщеннями площею 158,3 кв.м, які знаходяться на першому поверсі будинку № 64 по вул. Пантелеймонівська у м. Одесі та є часткою (входить до складу) нежитлових приміщень першого поверху, що в цілому складаються з приміщень літ. “А”, загальною площею 516,2 кв.м (основна площа 334,7 кв.м), за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), будинок 64.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 04 липня 2016 р.
Суддя В.С. Петров