04 липня 2016 року Справа № 915/298/16
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі № 915/298/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»
54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159
до відповідача: Публічного акціонерного товариства
«Миколаївська теплоелектроцентраль»
54008, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 18.
про: стягнення заборгованості в сумі 9516929,60 грн.
Суддя О.Г. Смородінова
Від заявника (боржника): ОСОБА_2, за довіреністю.
Від стягувача: ОСОБА_3, за довіреністю..
23.06.2016 року до господарського суду Миколаївської області від Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» надійшла заява № 09-01/954 від 21.06.2016 року, в якій останній просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі № 915/298/16 в сумі 10121589,569 грн. на три роки, починаючи з липня 2016 року, шляхом щомісячного часткового перерахування коштів, відповідно до графіка:
Ухвалою господарського суду по справі № 915/298/16 від 24.06.2016 року заяву було призначено до розгляду на 04.07.2016 року о 09-30.
04.07.2016 року від Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» суду подано уточнену редакцію заяви (за вих. № 09.01-530 ю від 30.06.2016 року) про розстрочку виконання рішення суду, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду від 06.06.2016 року по справі № 915/298/16 в сумі 9743710,07 грн. (основний борг в сумі 8860144,79 грн., крім цього 3 % річних, пеня, інфляційні та судовий збір) з липня 2016 року по червень 2019 року, шляхом щомісячного часткового перерахування коштів, відповідно до графіка:
- липень 2016 р. - 250000,00 грн.;
- серпень 2016 р. - 250000,00 грн.;
- вересень 2016 р. - 250000,00 грн.;
- жовтень 2016 р. - 250000,00 грн.;
- листопад 2016 р. - 250000,00 грн.;
- грудень 2016 р. - 250000,00 грн.;
- січень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- лютий 2017 р. - 250000,00 грн.;
- березень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- квітень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- травень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- червень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- липень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- серпень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- вересень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- жовтень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- листопад 2017 р. - 250000,00 грн.;
- грудень 2017 р. - 250000,00 грн.;
- січень 2.018 р. - 250000,00 грн.:
- лютий 2018 р. - 250000,00 грн.;
- березень 2018 р. - 250000,00 три.;
- квітень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- травень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- червень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- липень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- серпень 2918 р. - 250000,00 грн.;
- вересень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- жовтень 2018 р. - 250000,00 грн.;
- листопад 2018 р. - 250000,00 грн.;
- грудень 2,018 р. - 250000,00 грн.;
- січень 2019 р. - 250000,00 грн.;
- лютий 2019 р. - 250000,00 грн.;
- березень 2019 р. - 250000,00 грн.;
- квітень 2019 р. - 250000,00 грн.;
- травень 2019 р. - 250000,00 грн.;
- червень 2019 р. - 993710,07 грн.
До заяви боржником було додано акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2016 року, з якого вбачається, що основна заборгованість ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» складає 8860144,79 грн.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Свою заяву про надання розстрочки виконання рішення суду боржник обґрунтовує наступним:
Товариство є стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, оскільки забезпечує теплом та гарячою водою житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з державного бюджету, а також до інших об'єктів. Відповідно до Статуту товариства, його єдиним акціонером є держава (100% акцій). Основною метою та предметом діяльності Товариства - є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва, а також виробництво та постачання електричної енергії до Державного підприємства “Енергоринок”. Боржник забезпечує тепловою енергією більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва. Основними споживачами теплової енергії, яку виробляє Товариство, є споживачі категорії “населення” - 38763 особових рахунків фізичних осіб та 65 житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Загалом товариство постачає теплову енергію до 745 багатоквартирних житлових будинків в місті Миколаєві. Однією з причин неспроможності Товариства своєчасно виконати рішення в повному обсязі є непогашення споживачами теплової енергії всіх категорій боргу за поставлену теплову енергію.
Станом на 01.06.2016 року, заборгованість споживачів теплової енергії перед Товариством складає 32261267,49 грн., левова частка якої - це заборгованість населення, а саме 29286276,24 грн. - фізичні особи та 849222,68 грн. - ЖБК та ОСББ. До того ж, заборгованість бюджетних установ та організацій складає 179408,87 грн., а заборгованість інших споживачів - 1946 359,70 грн. Крім того, причиною не спроможності Товариства сьогочасно виконати Рішення в повному обсязі є також непогашення Державним підприємством «Енергоринок» заборгованості за відпущену по договору №495/02 від 28.04.2001 року до ОРЕ електроенергію. Відповідно до акту звірки розрахунків від 19.05.2016 року, станом на 01.05.2016 року заборгованість Державного підприємства «Енергоринок» перед Товариством складає 40186233,75 грн., яку Товариство не має змоги стягнути навіть в судовому порядку. Таким чином, Товариство не спроможне сьогочасно виконати Рішення в повному обсязі, оскільки заборгованість споживачів теплової та електричної енергії, яку виробляє Товариство, загалом складає 72447501,24 грн.
Крім того, відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. №217 “Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу”, всі надходження на спеціальний рахунок Товариства, відкритий у вповноваженому банку для плати за теплову енергію від споживачів, розподіляються і першочергово перераховуються в частині вартості природного газу на спеціальний рахунок НАК, а вже потім в частині виробництва, транспортування та постачання теплової енергії без урахування вартості природного газу - на поточний рахунок Товариства. Тобто, левова частка коштів, які надходять від споживачів як плата за спожиту теплову енергію, вповноваженим банком відразу ж перераховується до НАК як плата за природний газ, а Товариству перераховується лише залишок від зазначених коштів, за рахунок яких останнє має змогу гасити борги.
До того ж, за результатами фінансових показників за 1 квартал 2016 року Товариство зазнало збитків на 1423 000,00 грн.
Боржник зазначає, що своєчасне виконання рішення в повному обсязі в значній мірі ускладнює фінансовий стан Товариства та фактично призведе до нездатності здійснювати фінансове забезпечення виробничої діяльності останнього, зумовлює проведення процедури банкрутства, що в свою чергу, враховуючи важливе соціальне значення Товариства, є недопустимими заходами. У зв'язку з необхідністю дотримання безперервності виробничого циклу Товариства та для підвищення забезпечення безаварійних умов роботи, Товариством здійснюються додаткові незаплановані витрати на усунення аварійних ситуацій, які виникають на теплових мережах, саме при проведенні гідравлічних випробувань встановлюються технічні дефекти, усунення яких потребує залучення значних коштів для їх відновлення, оскільки фактично зазначене технологічне обладнання має завершальний нормативний строк експлуатації. Ці аварійні ситуації, які відбуваються в міжопалювальний період, фактично є форс-мажорними обставинами, оскільки обсяги поривів, в тому числі витоків води, є непередбаченими, на ліквідацію яких приорітетно витрачаються значні фінансові ресурси підприємства.
Також, боржник звертає увагу суду на постійне щоденне погашення заборгованості (показник в середньому приблизно 370 тис. грн. в місяць).
В судовому засіданні 04.07.2016 року представник ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» вимоги викладені в заяві підтримав з урахуванням уточненої редакції до заяви, просить суд уточнену заяву за вих. № 09.01-530 ю від 30.06.2016 року задовольнити та відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року у справі № 915/298/16 згідно запропонованого графіку.
Представник позивача (стягувач за наказом) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» 02.06.2016 року подав суду заперечення проти заяви про розстрочення виконання рішення суду за вих. № 1210 від 01.07.2016 року, в якому просить суд відмовити боржнику в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення виходячи з наступного:
- по-перше, ПАТ «Миколаївгаз» має не менш стратегічне значення для економіки та суспільного життя міста Миколаєва та Миколаївської області, і брак коштів у ПАТ «Миколаївгаз» тягне за собою неможливість розподілу природного газу для потреб населення, бюджетних установ, промислових підприємств м. Миколаєва, а також здійснення ремонту та технічного обслуговування розподільних газових мереж, які знаходяться в користуванні підприємства, і, таким чином, ставить під загрозу повне, своєчасне та безпечне постачання природного газу споживачам міста Миколаєва та Миколаївської області. ПАТ «Миколаївгаз» має єдину на території нашого міста аварійно-диспечерску службу, яка забезпечує безпеку в газовому господарстві на території м. Миколаєва та через брак коштів буде не в змозі обслуговувати газові мережі м. Миколаєва, оскільки не буде коштів на купівлю палива для автомобілів аварійно-диспетчерської служби, купівлі необхідного матеріалів для поточного ремонту газових мереж. Всі служби ПАТ «Миколаївгаз» щоденно виконують покладені на них завдання, для того щоби забезпечувати безперебійне та безпечне газопостачання в місті та області;
- по друге, станом на сьогоднішній день ПАТ «Миколаївгаз» є не прибутковою організацією, відповідно до звіту про фінансовий стан (балансу) непокриті збитки на кінець 2014 року склали 43937 млн. грн., а вже в балансі за 2015 рік - 124906 млн. грн.Кредиторська заборгованість ПАТ «Миколаївгаз» перед кредиторами (постачальниками) на даний момент значно перевищує дебіторську заборгованість на 98131 млн. грн. та складає 137286 млн. грн., на відміну від дебіторської заборгованості (всі категорії споживачів) яка складає 39155 млн. грн., що підтверджується копією балансу на 31.12.2015р.Збитки ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» за результатами фінансових показників за 1 квартал 2016 року, відповідно до звіту, склали лише 1423000 грн., що є «мізером» в порівнянні зі збитками стягувача;
- по-третє, ПАТ «Миколаївгаз» має істотну заборгованість у розмірі близько 10000000,00 грн. перед ТОВ «Зоря-Сервіс» згідно рішень суду № 915/2140/14, № 915/1395/15, №915/206/16, №915/229/16, №915/393/16, № 915/508/16, №915/441/16, №915/440/16 та саме вимушене звертатися до суду про розстрочення виконання судових рішень по вищезазначеним справам, адже вжиття на даний час Державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню вищезазначених рішень суду, а саме арешт рахунків та майна по зазначеним справам може призвести до блокування роботи підприємства та неможливості виконувати покладені на нього завдання у подальшому. Таким чином, перерахування ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» 10121589,56 грн. заборгованості є дуже важливим для ПАТ «Миколаївгаз» та наразі товариство змогло б погасити заборгованість перед ТОВ «Зоря-Сервіс» в повному обсязі.
Крім того, на даний час в господарському суді Миколаївської області порушено провадження у справі № 915/682/16 щодо стягнення з ПАТ «Миколаївгаз» на користь ПАТ «Укртрансгаз» 16455874,10 грн. заборгованості за послуги з балансування обсягів природного газу, що взагалі становитиме загрозу банкрутства товариства;
- по-четверте, враховуючи те, що на даний час основним видом діяльності товариства є розподіл природного газу споживачам м. Миколаєва та Миколаївської області, скрутне фінансове становище ПАТ «Миколаївгаз» пов'язане з відсутністю до цього часу затверджених Регулятором тарифів для відповідного оператора ГРМ, для здійснення розрахунків споживачам за договором розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача.
У зв'язку з вищенаведеним та падінням обсягів споживання природного газу усіма категоріями споживачів, що в свою чергу приводить до значного погіршення фінансового стану Товариства і відсутності обігових коштів, у зв'язку з відсутністю встановленого Регулятором тарифу, для працівників товариства введено крайній захід, Наказом від 10.05.2016р. № 03-93-0516 з метою запобігання масового звільнення працівників встановлено режим неповного робочого тижня - трьохденний робочий тиждень;
- по-пяте, посилання боржника на можливу загрозу банкрутства не говорить про виключні обставини для невиконання рішення суду, тому що суду не надано докази наявності на виконанні в Державній виконавчій службі виконавчих проваджень щодо стягнення з відповідача грошових коштів, тим паче які обраховуються мільйонами. Жодного доказу наявності виконавчих проваджень та спливу 3-місячного строку, необхідного для ініціювання справи про банкрутство, ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» до своєї заяви не додає, що говорить про безпідставність його доводів;
- по-шосте, вже в 2016р. на рахунки ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» надійшло 158 519 млн. грн. (код рядка 3000 консолідованого звіту про рух грошових коштів).Отже, наявність грошових коштів на рахунках відповідача дозволить йому виконати рішення суду та сплатити позивачу борг. А затягування заявником з поверненням заборгованості за рішенням суду спричиняє лише її збільшення внаслідок інфляційних процесів в економіці України.
За результатами розгляду заяви боржника, матеріалів справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у відповідності з положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення по даній справі, виходячи з наступного:
За приписами абзацу 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі № 915/298/16 позов було задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” 9238024,28 грн. - заборгованості, 32215,51 грн. 3% річних, 440308,38 грн. пені, 207978,68 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 203062,71 грн. судового збору.
24.06.2016 року господарський суд Миколаївської області на виконання рішення господарського суду від 06.06.2016 видав стягувачу відповідний наказ.
Як вже було вище зазначено, боржник скористався вищенаведеною процесуальною нормою та скерував до господарського суду відповідну заяву про розстрочення виконання судового рішення від 06.06.2016 р. по справі № 915/298/16.
За загальними положеннями ст. 121 ГПК України відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Підпунктом 7.2 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 року визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, боржник посилається на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, яка загрожує повній зупинці підприємства та значними соціальними наслідками. Зазначає, що контрагенти боржника належним чином не виконують перед останнім грошових зобов'язань, а окремі з них взагалі ігнорують виконання своїх фінансових зобов'язань. Посилається на необхідність проведення незапланованих витрат на усунення аварійних ситуацій, які виникають на теплових мережах, оскільки технічне обладнання має завершальний нормативний строк експлуатації.
На підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду, боржником надані докази, які вказують, що: станом на 01.06.2016 року, заборгованість споживачів теплової енергії перед Товариством складає 32261267,49 грн., яка включає - заборгованість фізичних осіб - 29286276,24 грн. юридичних осіб - 2974991,25 грн., яка складає: заборгованість промисловості складає 1946359,70 грн., ЖСК, ОСМД - 849222,68 грн. та бюджет 179408,87 грн. Крім цього, причиною не спроможності боржника виконати рішення в повному обсязі є також непогашення Державним підприємством “Енергоринок” заборгованості за відпущену по договору №495/02 від 28.04.2001 року до ОРЕ електроенергію. Так, відповідно до акту звірки розрахунків від 19.05.2016 року, станом на 01.06.2016 року заборгованість Державного підприємства “Енергоринок” перед Товариством складає 40186233,75 грн.
Також, судом також враховано і ту обставину, що після винесення рішення у справі, відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу, що підтверджується реєстром платіжних доручень по розподілу коштів, оборотно-сальдовою відомістю, випискою по рахунку та актом звірки станом на 30.06.2016 рік згідно якого розмір боргу складає 8860144,79 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("ОСОБА_4 проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
В матеріалах справи відсутні докази, понесення стягувачем значних негативних наслідків через порушення боржником спірних грошових зобов'язань.
Додатками до заяви за вх № 11289/16 від 23.06.2016 року, боржник документально підтвердив своє скрутне матеріальне становище.
Отже, з наведених обставин вбачається, що у боржника дійсно з поважних причин немає на даний час можливості своєчасно та в повному об'ємі виконати судове рішення по даній справі.
Тому, беручи до уваги вищевикладене та намагання боржника погасити існуючу заборгованість, оцінивши докази, які підтверджують зазначені обставини, суд вважає заяву Публічного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” про розстрочення виконання рішення від 06.06.2016 р. по справі 915/298/16 обґрунтованою та доведеною, але враховуючи справедливий баланс інтересів обох сторін приходить до висновку про часткове задоволення заяви з наданням розстрочки виконання рішення суду терміном лише на 6 місяців з липня 2016 року по грудень 2016 року (включно).
Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектро-централь” від 30.06.2016 року № 09.01-529ю про розстрочення виконання судового рішення від 06.06.2016 року задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 року по справі № 915/298/16 на 6 місяців за наступним графіком:
Липень 2016 року - 1100000 грн.;
Серпень 2016 року - 1100000 грн.;
Вересень 2016 року - 1100000 грн.;
Жовтень 2016 року - 1100000 грн.;
Листопад 2016 року - 2671855,03 грн.;
Грудень 2016 року - 2671855,04 грн.
3. В іншій частині заяви Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" від 30.06.2016 року № 09.01-529 ю відмовити.
4. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.
Суддя О.Г. Смородінова