Справа № 2-а-180
копія 2009 р
15 квітня 2009 року
Чечельницький районний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Задорожного В.П.
при секретарі Бондаренко В.П.
з участю представника відповідача Балтянського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації про стягнення сум грошової допомоги ,-
Позивачка ОСОБА_2 Звернулася з зазначеним адміністративним позовом до відповідача УПСЗН Чечельницької РДА, який обосновує тим, що вона визнана потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії і відповідно ст. 20 п.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали від Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 769-ХII, отримала допомогу на оздоровлення 30.06.2005 року за 2005 рік в сумі 26,70 грн, та 25.10.2006 р. за 2006 рік в сумі 120 грн, вважає це виплатою не повною і просить стягнути розмір середньої вартості путівки в Україні.
В судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_3 не з”явились, в письмових заявах просять справу розглянути в їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача Балтянський О.В. позов не визнав і просить відмовити в задоволенні як необгрунтованому та незаконному. Пояснивши, що позивачка отримала в 2005 та 2006 роках відповідно 26,70 грн та 120 гривень щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів установлених Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 та від 12.07.2005 р. № 562.
Щодо компенсації позивачці вартості самостійного санаторно-курортного лікування передбаченого ст. 20 п.4 Закону № 766-ХII від 28.02.1991 року то така компенсація передбачена постановою КМУ від 1 жовтня 2008 р. № 885 за 2005-2007 р. особам, які належать до категорії 1 в сумі 250 гривень при умові подання зазначеною особою відповідної заяви, довідки (форма 070-0) та фінансового документа, що підтверджує оплату санаторно-курортного лікування за власні кошти. Поскільки позивачка за власні кошти не лікувалася і не надала суду відповідних доказів протилежного то відсутні підстави для компенсації в сумі 250 гривень. Сума розміру середньої вартості путівки в Україні ні одним нормативно правовим актом уряду чи Верховної Ради не встановлювалась.
Суд, вислухвши пояснення представника відповідача, вивчивши мотиви та докази позовної заяви приходить до висновку про відмову в позові як необгрунтованому на законі. Позивачка в позовній заяві визнає про отримання одноразової щорічної допомоги за 2005 р. - 26,70грн, за 2006 р. - 120 грн, що підтверджує відповідач та довідка і суми виплати відповідають розміру встановлених Кабінетом Міністрів України у відповідних постановах.
Щодо стягнення з відповідача суми в розмірі середньої вартості путівок визначених Кабінетом Міністрів України то такі вимоги не грунтуються на ст. 20 п.4 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХII. Крім того вказана стаття Закону в частині виплат компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування посилається на розмір, що визначається Кабінетом Міністрів, який постановою № 885 від 1.10.2008 року встановив компенсацію в сумі 250 гривень особі яка лікувалась за власний кошт і подала про це відповідні докази.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9,11,159-163 Кодексу Адміністративного судочинства.
В позові ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької державної адміністрації про стягнення недоплати на оздоровлення за 2005-2006 роки в розмірі їх середньої вартості путівки в Україні відмовити.
Постанову суду може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області шляхом подання в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя : підпис
Вірно. Суддя В.П.Задорожний