Кіровоградської області
05 липня 2016 року Справа № 912/2200/15
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції у справі № 912/2200/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про вилучення майна на суму 385000,00 грн, стягнення 192500,00 грн,
за участі представників:
від стягувача - участі не брали;
від боржника - участі не брали;
від ДВС - участі не брали;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулося до господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за змістом якої просило суд:
- вилучити у ФОП ОСОБА_1 8-ми рядну кукурудзяну жниварку ОROS 8 + HSA 2013 року випуску заводський номер НОМЕР_1 вартістю 385000,00 грн та передати її ТОВ "Техноторг";
- стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 192500,00 грн,
Також позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 11550,00 грн
Рішенням суду від 23.07.2015 позов задоволено повністю, вилучено у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" майно, передане на зберігання за договором зберігання від 15.10.2013, а саме: 8-ми рядну кукурудзяну жниварку OROS8+HSA, рік випуску 2013, Арт/зав № НОМЕР_1, вартістю 385000,00 грн, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" 192500,00 грн штрафу, а також 11550,00 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення 10.08.2015 видано відповідні накази та направлено їх стягувачеві.
28.03.2016 на адресу господарського суду надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Голованівського районного районного управління юстиції, за змістом якої скаржник просить суд:
1) визнати неправомірними дії державного виконавця Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. по примусовому виконанню наказу № 912/2200/15, виданого 10.08.2015 господарським судом Кіровоградської області на суму 204050,00 грн та наказу № 912/2199/15 від 17.09.2015 на суму 232449,35 грн про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Техноторг";
2) скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 21.01.2016.
Ухвалою від 30.03.2016 судом призначено подану скаргу до розгляду у судовому засіданні на 04.05.2016 о 12:00, від учасників судового процесу та відділу ДВС витребувано необхідні для розгляду скарги докази.
Ухвалою від 04.05.2016 розгляд вказаної скарги відкладено до 11:00 15.06.2016 у зв'язку з невиконанням учасниками судового процесу та органом ДВС вимог ухвали суду від 30.03.2016.
Ухвалою від 15.06.2016 господарським судом в черговий раз відкладено розгляд скарги ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням органом ДВС вимог ухвал суду про надання необхідних для розгляду такої скарги документів.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу України" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Статтею 5 Закону України "Про державну виконавчу службу України" передбачено, що Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснює керівництво органами державної виконавчої служби та контроль за їх діяльністю, добір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців, організовує виконання рішень відповідно до закону, надає роз'яснення та рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом.
З урахуванням вказаного примірник ухвали від 15.06.2016 судом направлено Міністерству юстиції України для забезпечення виконання відділом ДВС Голованівського РУЮ вимог господарського суду, викладених у даній ухвалі та ухвалах суду у справі № 912/2200/15 від 30.03.2016 та від 04.05.2016.
Матеріалами справи підтверджено належним чином та завчасне сповіщення господарським судом стягувача та органу ДВС про дату, час та місце проведення судового засідання.
Конверт з ухвалою господарського суду від 15.06.2016, направлений судом на адресу боржника, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою на конверті "За закінченням терміну зберігання".
У поданому суду 13.06.2016 уточненні скаржником викладено вимоги скарги, які є аналогічними тим, що зазначені безпосередньо у самій скарзі.
При цьому, вимог суду щодо конкретизування вимог в частині зазначення дій державного виконавця, які оскаржуються та підстав скасування постанови від 21.01.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (окрім зазначених в скарзі), скаржником не виконано.
Відтак, подана скарга розглядається господарським судом в межах заявлених у ній вимог та у первісній їх редакції.
Представники стягувача, боржника та відділу ДВС Голованівського РУЮ у судовому засіданні 05.07.2016 участі не приймали.
Стягувачем 28.04.2016 на електронну адресу Господарського суду Кіровоградської області направлено заперечення від 27.04.2016 б/н на скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за змістом якого вважає, що скаржник не довів суду законності та підставності своїх вимог по суті скарги.
Відділом ДВС Голованівського РУЮ 05.07.2016 подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження № 49094850 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2015 у справі № 912/2200/15.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Господарський суд враховує, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду скарги по суті у даному судовому засіданні, явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а відтак суд не вбачає підстав для подальшого відкладення подальшого розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Господарський суд враховує, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
У відповідності до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані стягувачем та боржником письмові доводи, господарський суд встановив таке.
На виконання рішення господарського суду від 23.07.2015 господарським судом 10.08.2015 видано відповідні накази.
Заявою від 02.10.2015 № 468 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулось до відділу ДВС Голованівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 10.08.2015 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 192500,00 грн штрафу та 11550,00 грн судового збору, всього 204050,00 грн.
Як убачається з копій наданих на вимогу господарського суду державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження № 49094850 постановою від 22.10.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу.
Зазначеною постановою боржникові надано семиденний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання виконавчого документу господарського суду.
Разом з цим, скаржник у поданій скарзі зазначає, що копія такої постанови державним виконавцем у порядок та строк, визначені статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження", на адресу боржника не направлялась та, відповідно, боржником не отримувалась, а про її існування боржнику стало відомо лише 18.03.2016 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.
Скаржник зазначає, що державним виконавцем грубо порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", чим позбавлено боржника права самостійно виконати наказ господарського суду у строки, передбачені статтею 25 такого Закону.
Водночас, скаржник наголошує на неправомірності винесення державним виконавцем 21.01.2016 постанови про арешт майна боржника та заборону на його відчуження, про наявність якої боржникові також стало відомо лише 18.03.2016 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, оскільки відділом ДВС така постанова також не направлена боржнику.
Окрім того, боржник у скарзі вказує, що всупереч Положенню про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень державним виконавцем ні постанову про відкриття виконавчого провадженні, ні оскаржувану постанову від 21.01.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також інші постанови у даному виконавчому провадженні не направлено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Дослідивши копії матеріалів виконавчого провадження № 49094850 господарським судом встановлено, що скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Частинами 1, 4 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
У копіях матеріалів виконавчого провадження, наданих відділом ДВС суду, міститься копія супровідного листа від 21.10.2015 № 10755 про направлення на адресу ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" копії постанови від 22.10.2015 про відкриття виконавчого провадження.
Водночас, господарським судом у відділу ДВС Голованівського РУЮ неодноразово витребовувались належні докази направлення боржникові винесених в межах даного виконавчого провадження постанов у порядок та у строки, визначені ст.ст. 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Таких доказів станом на день розгляду скарги матеріали справи не містять, на вимогу суду державним виконавцем суду не подано, що відповідно розцінюється господарським судом як відсутність відповідних доказів у державного виконавця як таких.
Окрім того, копія супровідного листа про направлення боржникові та стягувачеві копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2015, яка надана відділом ДВС суду, є суперечливим доказом направлення такої постанови учасникам виконавчого провадження, позаяк супровідний лист датований 21.10.2015, тоді як сама постанова 22.10.2015.
При цьому, суд враховує, що відділом ДВС Голованівського РУЮ, дії якого оскаржуються боржником, не надано суду жодних пояснень щодо поданої скарги, як і доказів на спростування доводів, викладених у ній.
Частина 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно пункту 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "!Про виконавче провадження".
Копії матеріалів виконавчого провадження № 49094850 містять, зокрема копію постанови від 21.01.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на рухоме майно боржника у межах суми стягнення - 204050,00 грн.
Пунктом 3 вказаної постанови передбачено направлення її копій на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам.
Разом з цим, суд враховує доводи скаржника щодо ненаправлення копії такої постанови на його адресу, доказів протилежного відділом ДВС Голованівського РУЮ суду на неодноразову вимогу не надано.
Вказане позбавило боржника визначеного Законом України "Про виконавче провадження" права на оскарження такої постанови у 10-ти денний строк з моменту її одержання.
У наданих суду копіях матеріалів виконавчого провадження № 49094850 містяться також копії інших постанов про накладення арешту на майно та кошти на рахунку боржника, водночас суд враховує, що вони не оспорюються боржником, та розглядає подану скаргу в межах заявлених у ній вимог.
Господарський суд враховує поряд з цим, що сама лише наявність в діях державного виконавця порушення, передбаченого частиною 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", не може бути наслідком недійсності постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення державний виконавець розпочинає виключно у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 1 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення.
Судом при розгляді скарги встановлено безпідставне та передчасне вчинення дій з примусового виконання наказу господарського суду від 10.08.2015 у справі № 912/2200/15, які зокрема полягають у винесенні оскаржуваної постанови, з огляду на відсутність доказів отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, відсутності у боржника можливості самостійно виконати вказаний виконавчий документ у добровільному порядку.
Окрім того, у відповідності до частини 3 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Як убачається з копії заяви від 02.10.2015 № 468 Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", стягувачем у такій заяві ставилась вимога про винесення постанови про накладення арешту на все майно та розрахункові рахунки боржника разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, закон передбачає можливість накладення арешту як на майно, так і на кошти боржника у межах строку для добровільного виконання рішення суду.
Разом з цим, як свідчать копії матеріалів виконавчого провадження № 49094850 державним виконавцем разом з постановою про відкриття даного виконавчого провадження постанова про арешт майна боржника не виносилась, а винесена лише після закінчення строку для добровільного виконання рішення боржником, що розцінюється господарським судом саме як вчинення дій з примусового виконання рішення суду.
Відділом ДВС Голованівськогго РУЮ в порядку ст.ст. 32, 3 3 Господарського процесуального кодексу України обставини, викладені у поданій скарзі, не спростовано.
Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (стаття 7 Закону України Про державну виконавчу службу).
Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.
Пунктом 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. по примусовому виконанню наказу № 912/2200/15, виданого 10.08.2015 Господарським судом Кіровоградської області на суму 204050,00 грн, які полягають у ненаправленні на адресу боржника копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2015 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.01.2016, а також скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 21.01.2016, скарга господарським судом задовольняється.
Водночас, судом відхиляються доводи скаржника щодо порушення державним виконавцем Монжос Н.П. вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, що полягає у ненаправленні до такого реєстру усіх постанов у виконавчому провадженні № 49094850, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження у ході розгляду скарги.
Так, за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень до вказаного реєстру направлено усі постанови, винесені державним виконавцем відділу ДВС Голованівського РУЮ у виконавчому провадженні № 49094850, що перевірено господарським судом.
В іншій частині вимог скарги суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції у справі № 912/2200/15 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. по примусовому виконанню наказу № 912/2200/15, виданого 10.08.2015 Господарським судом Кіровоградської області на суму 204050,00 грн, які полягають у ненаправленні на адресу боржника копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2015 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.01.2016.
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Монжос Н.П. про арешт майна боржника та заборону на його відчуження від 21.01.2016.
В іншій частині в задоволенні вимог скарги відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Примірники ухвали направити:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 113);
- Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);
- Відділу ДВС Голованівського РУЮ (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Леніна, 44-б).
Суддя В.М. Балик