Рішення від 30.06.2016 по справі 910/6974/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/6974/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа»

про стягнення 1611051,44 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Гуйван Д.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» про стягнення заборгованості за договором поставки №2808/3 від 28.08.14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар на загальну суму 1031940,00 грн., однак відповідач отриманий товар в порушення умов укладеного договору вчасно не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1031940,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 44868,19 грн. та інфляційних втрат в розмірі 534243,25 грн. за порушення грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2014 між Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Енергомережаінвест», яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Енергомережа» (далі - відповідач, покупець) та Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» (далі - позивач, постачальник) укладено договір поставки №2808/3, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передавати (поставляти) покупцю вугілля марки АШ (0-6 мм) збагачене, а покупець зобов'язується приймати зазначене вугілля та оплачувати його вартість на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору орієнований обсяг поставки вугілля за даним договором становить 1500 тонн. Остаточний обсяг поставки вугілля по договору визначається сторонами в залежності від виробничої необхідності і доцільності та формується на підставі замовлень покупця на поставку вугілля, що були погоджені постачальником.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати вугілля за договірною ціною за 1т - 687 грн. 96 коп., в тому числі ПДВ 20% - 114 грн. 66 коп. (базова ціна вугілля).

Згідно з п. 2.2 договору вартість вугілля за 1 т., що підлягає сплаті покупцем, складається із базової ціни вугілля із врахуванням знижок та надбавок, що розраховуються відповідно до п. 3.4 цього договору, та не включає вартість послуг з транспортування вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача. Послуги з транспортування вугілля оплачуються покупцем окремо на підставі виставлених постачальником рахунків, складених відповідно до первинних документів, наданих експедиторськими компаніями, належно завірені копії яких (крім залізничних накладних) постачальник зобов'язується надавати покупцю разом з рахунком на транспортування вугілля.

Відповідно до п. 2.3 договору загальна сума договору становить 1031940,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 171990,00 грн., і є орієнтованою.

Згідно з п. 3.1 договору покупець оплачує партію вугілля у розмірі 100% її вартості, вказаної в акті прийому-передачі партії вугілля, протягом 40 банківських днів з моменту підписання сторонами вказаного акту.

Відповідно до п. 6.1.1 договору покупець приймає вугілля за кількістю на підставі акту приймання-передачі (здавальний акт), оформленого уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками та підписами.

Згідно з п. 6.1.7 договору здавальний акт, передбачений п. 6.1.1 договору, або двосторонній акт приймання вугілля по кількості, складений за участю постачальника згідно з п. 6.1.4 договору, є підставою для складення акту прийому-передачі партії вугілля.

Відповідно до п. 6.3 договору вугілля вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю з дня підписання сторонами акту прийому-передачі партії вугілля, в якому відображається фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору.

У відповідності до п.10.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2014.

Якщо ні одна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на строк 1 календарний рік на тих же умовах (п. 10.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар, вугілля марки АШ (0-6 мм) збагачене у кількості 1500 тонн на загальну суму 1031940 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом прийому-передачі №5 від 28.08.2014 підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств.

Однак відповідач поставлений товар у встановлений договором термін не оплатив, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 1031940 грн.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджений матеріалами справи. Доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами не надано.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 1031940 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат за період з 24.10.2014 по 01.02.2016 та трьох відсотків річних за період з 24.10.2014 по 04.04.2016, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 534243,25 грн., сума 3% річних складає 44868,19 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Доказів оплати відповідачем існуючої заборгованості сторонами не надано.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12; ідентифікаційний код 32113410) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 5; ідентифікаційний код 00131819) 1031940 (один мільйон тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок) грн. заборгованості, 534243 (п'ятсот тридцять чотири тисячi двісті сорок три) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 44868 (сорок чотири тисячi вісімсот шістдесят вісім) грн. 19 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 24165 (двадцять чотири тисячi сто шістдесят п'ять) грн. 77 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 05.07.2016

Суддя Я.В. Маринченко

Попередній документ
58786946
Наступний документ
58786950
Інформація про рішення:
№ рішення: 58786947
№ справи: 910/6974/16
Дата рішення: 30.06.2016
Дата публікації: 11.07.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: поставки товарів, робіт, послуг