ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.04.2016Справа №910/28277/15
За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
До Приватного підприємства "Енерго Ресурс"
Про стягнення 16 505,40 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Яковищук Я.М. - представник
Від відповідача Біцай А.В. - представник
Суть спору:
Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Енерго Ресурс" про стягнення 16 505,40 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/28277/15 та призначено розгляд справи на 20.11.2015.
Ухвалою від 20.11.2015 розгляд справи відкладено на 15.01.2016.
В судове засідання 15.01.2016 представник позивача з?явився, надав усні пояснення по суті справи.
В судове засідання 15.01.2016 представник відповідача з?явився, надав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, а саме: докази отримання відповідачем рахунків за комунальні послуги за Договором № Н-018 від 01.09.2011 року та доказ отримання відповідачем претензії від 16.07.2015 року.
Заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Ухвалою суду від 15.01.2016 відкладено розгляд справи на 22.03.2016, зобов?язано позивача надати суду докази отримання відповідачем рахунків за комунальні послуги за Договором № Н-018 від 01.09.2011 року та доказ отримання відповідачем претензії від 16.07.2015 року.
01.02.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення на відзив.
В судове засідання 22.03.2016 представник позивача з'явився, надав суду додаткові документи по справі.
В судове засідання 22.03.2016 представник відповідача з'явився, надав суду заяву про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні 22.03.2016 оголошено перерву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до Рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.
2.2. Основними напрямками діяльності Підприємства є:
Забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг.
Здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово- комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень.
2.2.3.Забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.
2.2.4. Здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліні населення.
2.2.5.Здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Київводоканал», ПАТ «Київгаз» тощо).
Між позивачем та відповідачем було укладено договір №Н-018 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.09.2011.
Предметом договору, зокрема п. 1.1. є те, що виконавець (позивач) зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, холодного водопостачання і водовідведення, а споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки : на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 1.2. споживач є орендарем нежитлових приміщень за адресою: м.Київ, вул. Щербакова, буд. 72, кв. 63,64 загальною площею 71,5 кв.м. на підставі договорів оренди приміщень №35-п та 36-п від 18.03.2011 та Розпорядження КМДА №2263від14.12.2004про переведення до нежилих приміщень.
Відповідно до п. 3.2. у разі застосування щомісячної системи оплат послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 4.2.1. споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
16.07.2015 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості, із долученими до претензії рахунками на оплату комунальних послуг за весь період заборгованості та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, однак відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за комунальні послуги по нежитловому приміщенню відповідача, за період з 16.09.2011 по 01.07.2014 заборгованість складає: 16 505,40 грн.(з яких 9 884,41 грн. - сума основного бору, 4 702,39 грн. - інфляційні втрати, 1918,20 грн. -3% річних)
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначивши у відзиві що зобов'язання має виконуватися належним чином, проте позивачем не належно виконано умови договору, в зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за договором.
Так, абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абз 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово- комунальні послуги»).
При цьому згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможносгі несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідач стверджує, що отримує від Позивача житлово-комунальні послуги відповідно до пункту 2) частини 1 статті 13 Закону України «Про послуги» до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій сплачує за них.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст.. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати спожитих комунальних послуг останньому нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та збитки від інфляції.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги, інфляційних та 3% річних.
Стосовно заяви відповідача щодо застосування наслідків спливу строків позовної давності, слід зазначити таке.
Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У випадку неналежного виконання стороною зобов'язань, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення заборгованості, яка визначена періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення платежу.
З матеріалів справи вбачається, що порушення виконання зобов'язання почалося з 16.10.2011 у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за комунальні послуги за вересень 2011 року, відтак, перебіг строку позовної давності за вимогою про сплату експлуатаційних витрат за вересень 2011 року розпочався 16.10.2011.
Відтак, з урахуванням перебігу трирічного строку позовної давності за вказаними вимогами на момент звернення позивача до суду (03.11.2016), суд вважає за належне застосувати наслідки спливу строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги за вересень 2011 - жовтень 2012 року, в сумі 7 473,41 грн., відмовивши у задоволенні вимог в цій частині.
З цих же підстав, суд вважає за належне відмовити у задоволенні вимог із стягнення нарахованих за вказані періоди 2 160,08 грн. інфляційних та 1 205,28грн. 3% річних.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача підлягають 2 411,4 грн. основного боргу, 2 542,31 грн. інфляційних та 712,74 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з пропорційно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Енерго-Ресурс" (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 36087128) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) основну заборгованість в розмірі 2 411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн.. 40 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 542 (дві тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 31 коп., 3% річних в розмірі 712 (сімсот дванадцять) грн. 74 коп., судовий збір в розмірі 621 (шістсот двадцять одну) грн. 18 коп.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л..В. Прокопенко