04 липня 2016 року Справа № 905/1688/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,
суддівКролевець О.А.,
Попікової О.В.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2016 (головуючий суддя Агапов О.Л., судді Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.)
на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 06.04.2016 (головуючий суддя Курило Г.Є., судді Левшина Г.В., Осадчая А.М.)
у справі№ 905/1688/15 Господарського суду Донецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"
до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"
простягнення 289.178.324,98 грн.,
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"
доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"
провнесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККМV.154391.009 від 04.10.2013,
за участю представників:
позивачаГорячих Я.О.,
відповідачаАфіногенов А.В.,
Ухвалою Господарського суду Донецької області суду від 06.04.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2016, провадження у справі № 905/1688/15 зупинено на підставі ст.79 ГПК України на строк проведення судової експертизи.
Не погоджуючись з вказаними ухвалою про зупинення провадження у справі та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду про зупинення провадження у справі та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого суду.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" (м. Київ) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (м. Донецьк) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 станом на 09.07.2015 в розмірі 289.178.324,98 грн., в тому числі простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 231.749.379,17 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 46.678.266,18 грн., пені в розмірі 10.750.679,63 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору.
Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, яка прийнята місцевим судом для спільного розгляду з первісним позовом.
22.02.2016 від Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи. На думку відповідача, розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не відповідає умовам кредитного договору. Відповідач просив на розгляд експерта поставити питання: 1) чи відповідає розрахунок заборгованості на 09.07.2015 за кредитною угодою №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 умовам кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 та нормам чинного законодавства України; 2) якою є загальна сума заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Місцевий господарський суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України оскаржуваною ухвалою зупинив провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.
Як зазначили суди, підставами для призначення експертизи слугували великий обсяг поданих до суду первинних документів, довготривалі кредитні правовідносини сторін, наявність заперечень позичальника стосовно вірності нарахування заборгованості за кредитним договором, а також необхідність за допомогою спеціальних знань судового експерта усунути розбіжності у визначенні розміру заборгованості.
На вирішення експерту місцевий суд поставив такі питання:
1. Чи відповідає умовам кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № KKMV.154391.009 від 04.10.2013 з урахуванням додаткових угод до нього та чи підтверджується документально наведений в додатках до позовної заяви Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку, м. Київ розрахунок заборгованості по процентам та пені?
2. Якщо подані Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" у судову справу розрахунки заборгованості по процентам та пені, проведені невірно і не відповідають умовам кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, первинним документам, проведені з помилками, то навести правильний розрахунок за спірний період з визначенням суми заборгованості по процентам та пені.
Колегія суддів вважає, що висновок суддів про необхідність призначення у справі судової експертизи та, відповідно, зупинення провадження, передчасним з огляду на таке.
Як місцевий, так і апеляційний суди не навели належних обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи, зазначивши лише те, що для визначення розміру заборгованості, стягнення якої є предметом спору, потрібні спеціальні знання.
При цьому на вирішення експерту місцевий суд поставив питання не з приводу визначення загального розміру заборгованості, стягнення якої є предметом спору (в т.ч. тіла кредиту, процентів та пені), а лише щодо пені та процентів.
В той же час у своєму клопотанні про призначення у справі експертизи відповідач також просив суд поставити на вирішення експерту питання щодо загального розміру заборгованості. Однак мотивів, якими керувався місцевий суд при визначенні питань експерту, в оскаржуваній ухвалі судом не наведено.
Зазначивши про наявність заперечень позичальника стосовно вірності нарахування заборгованості за кредитним договором, суди не з'ясували, в чому саме, чи у якій частині, полягає різниця розрахунків позивача та відповідача, а отже дійшли поспішного висновку про їх взаємну суперечливість, усунення якої потребувало б спеціальних знань.
Колегія суддів також відзначає, що ПАТ "Корум України" (Донецьк), заперечуючи проти позову, зокрема, зазначало (т. 5 а.с. 78) про відсутність правових підстав для нарахування йому пені та штрафу на час проведення антитерористичної операції, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.
Разом з тим суди, не з'ясувавши того, чи взагалі наявні правові підстави для такого нарахування пені та штрафу, попередньо не дослідивши відповідні розрахунки та контррозрахунки, передчасно вдалися до визначення їх розміру шляхом призначення судової експертизи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не може визнати оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції обґрунтованими та такими, що винесені з дотриманням норм процесуального права, адже необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом передчасного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Частина 2 ст. 79 ГПК України надає господарському суду право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Однак вказана процесуальна дія не є обов'язком суду, на відміну від випадків, передбачених ч. 1 вказаної статті.
Відтак, у місцевого суду не було достатніх підстав для зупинення провадження у справі, а тому таке зупинення на підставі ст. 79 ГПК України є необґрунтованим.
Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.
Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження у справі судами не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду по суті спору.
Керуючись ст.ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області суду від 06.04.2016 (про зупинення провадження) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2016 у справі № 905/1688/15 скасувати.
Справу передати до Господарського суду Донецької області для розгляду по суті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" 1.378,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду Донецької області.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
суддіО.А. Кролевець
О.В. Попікова