05 липня 2016 р. Справа № 876/9273/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області про зобов'язання до вчинення дії,
Позивач 21.08.14 р. звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що він отримує пенсію за віком як посадова особа органів місцевого самоврядування з 27.02.14 р., що призначена відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст. 37 Закону України «Про державну службу». Пенсія обчислена із зарплати з врахуванням складових зарплати згідно з довідкою № 03. 17 - 146 від 26.02.14 р., виданою Ковельською райрадою за встановленою формою. Він був впевнений, що вказана довідка містить усі відомості про усі складові його зарплати. 05.08.14 р. він звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення питання проведення розрахунку зарплати для обчислення пенсії. Листом від 11.08.14 р. відповідач роз'яснив йому, яким саме чином було обчислено йому пенсію та повідомив про відсутність підстав для її перерахунку. Він вважає такі дії відповідача протиправними, просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому його пенсії як посадовій особі органів місцевого самоврядування з дня її призначення: 27.02.14 р. у розмірі 80 % зарплати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомоги, індексації зарплати, інших фактично отриманих сум як складової зарплати, з яких проводиться нарахування пенсії згідно норм чинного законодавства.
Оскаржуваною постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2014 року позовну заяву - задоволено частково.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що позивач, дійсно, перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії за віком на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» і пенсія йому обчислена відповідно до наданої ним довідки. Позивач звернувся до нього із заявою про перерахунок пенсії, однак, у задоволенні такої заяви було відмовлено. Вважає, що з врахуванням положень ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», підстав для проведення перерахунку пенсії немає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, дійсно, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
У серпні 2014 р. він звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально - побутових питань та індексації.
Відповідач листом № 220/Я - 01 від 11.08.14 р. відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії з тих мотивів, що згідно з нормами Закону України «Про державну службу» вказані виплати не входять до складової зарплати держслужбовця.
Статтею 37 - 1 Закону "Про державну службу" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ст. 33 Закону "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. При цьому саме на КМ України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлений постановами КМ України від 31.05.2 000 р. № 865 та від 23.04. 2 003 р. № 581.
Згідно ст. 37 Закону "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
У частині першій ст. 1 Закону "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За змістом ст. 2 Закону "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону видно, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно - правовими актами, матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально - побутових питань та індексація належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням вищезазначених виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім цього, ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція висловлена ВС України у постанові від 20.02.12 р. (справа № 21-430а11).
За приписами частини другої ст. 244 - 2 КАС України, рішення ВС України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням ВС України.
З копії довідки № 03. 17 - 146 від 26.02.14 р. про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», вбачається, що позивач отримував у розрахунковому періоді вищезазначені виплати, з яких відраховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Такі відомості обов'язково мають бути прийняті відповідачем до уваги і з врахуванням таких даних він має провести перерахунок пенсії позивача.
Відповідач не надав суду будь - яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням поданої позивачем довідки про складові заробітної плати, а з огляду на викладене вище, наведені відповідачем підстави для відмови у перерахунку пенсії, є повністю необґрунтовані.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачеві як державному службовцю за період з 27.02.14 р. по 21.08.14 р. включно, з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально - побутових питань та індексації як складових заробітної плати з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії як державному службовцю за період з 27.02.14 р. по 21.08.14 р. включно, з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески, включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно норм чинного законодавства. В решті позовні вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін постанови суду першої.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області - залишити без задоволення.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.09.2014 року у справі № 159/5208/14-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар