30 червня 2016 року Справа № 876/3280/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,
та за участі осіб:
від позивача - Чежегова Є.М.,
від третьої особи - Мельника Р.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу, -
В лютому 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство «Івано - Франківський
арматурний завод» звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ №148 від 02.02.2016 року в частині пункту 38 Додатку наказу щодо застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
14.04.2016 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 148 від 02.02.2016 року в частині застосування спеціальної санкції - режим індивідуального ліцензування зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" (пункт 38 Додатку наказу) до набрання рішенням законної сили. .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016
року у задоволенні клопотання відмовлено.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач. В апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, в зв'язку з чим, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити клопотання про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в зв'язку з дією оскаржуваного наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 148 від 02.02.2016 до вирішення спору по суті, існує очевидна небезпека неспівмірного заподіяння шкоди інтересам товариства до набрання рішення в адміністративній справі законної сили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, що взяли участь у справі, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суду першої інстанції необхідно провести оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З наявних в справі матеріалів не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем не надано і такі у матеріалах справи відсутні.
Також, як слідує з матеріалів справи, в клопотанні про забезпечення позову позивач вказав вимоги, співмірні вимогам позовної заяви, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що забезпечення позову відповідним чином відповідає фактичному ухваленню рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відтак, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову у даній справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 809/137/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 05.07.2016