05 липня 2016 року м. Київ К/800/49661/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Сіроша М.В.
Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі № 825/3137/15-а за позовом ОСОБА_3 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2015 року №3085625 на суму 55066,74 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до укладеного позивачем з Ніжинською міською радою договору оренди земельної ділянки від 20.11.2001 року та змін до договору оренди земельної ділянки від 12.09.2002 року визначено, що орендарю ОСОБА_3 передано в користування земельну ділянку (для розміщення основних та підсобних будівель, споруд) площею 0,2689 га за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно п. 1.3 змін до договору від 12.09.2002 року визначено, що грошова оцінка даної земельної ділянки становить 466241,00 грн. згідно довідки про визначення нормативної ціни земельної ділянки від 29.08.2002 року № 315Д, виданої Ніжинським відділом земельних ресурсів.
Ніжинською ОДПІ було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему у м. Ніжині Чернігівської області від 28.04.2011 року № 03-14/1717, згідно якої визначено, що земельна ділянка площею 2689 кв. м. під забудовою, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, має нормативну грошову оцінку в сумі 1469622,66 грн.
З урахуванням вищевикладеного, Ніжинською ОДПІ проведено розрахунок орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться у користуванні у ОСОБА_3, на 2015 рік: 1469622,66 грн. * 1,249 х 3% = 55066,74 грн.
Аналізуючи договір оренди земельної ділянки від 12.09.2002 року та зміни до нього, суди зазначили, що відповідно до п.2.5 орендна плата визначається у розмірі 388,53 грн. за один календарний місяць з подальшою щомісячною індексацією за офіційно встановленим індексом інфляції та сплачується орендарем виключно грошовими коштами.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 21 Закону № 161-XIV встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Деркомзему від 27.01.2006 року, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до п. 281 ст. 280 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1 - не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2 - не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 01 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Відповідно до п. 289.3 ст. 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Державним агентством земельних ресурсів України на виконання п. 289.3. ст. 289 ПК України.
Згідно з п. 256.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 285 ПК України).
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14.
За п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Закон України «Про оцінку земель» визначає систематичність проведення нормативної грошової оцінки земель: нормативна грошова оцінка земельних ділянок відбувається не рідше, як один раз на 5-7 років стосовно земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх призначення, та тих, що знаходяться за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Щодо земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону).
Для отримання інформації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки замовник звертається до районного органу з питань земельних ресурсів та отримує таку інформацію у формі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
При цьому, судами вірно зауважено, що хоча в умовах договору оренди, укладеного між позивачем та Ніжинською міською радою, передбачено, що зміни до договору мають право вносити лише сторони договору, - зміст договору повинен відповідати нормам законодавства.
В свою чергу, законодавством передбачений обов'язок органів Держземагенства повідомляти податкові органи про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок, оскільки остання є обов'язковою умовою для визначення розміру орендної плати, тому договір між ОСОБА_3 та Ніжинською міською радою необхідно привести у відповідність до діючого законодавства.
Таким чином, зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року по справі № 825/3137/15-а залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підпис Сірош М.В.
підпис Юрченко В.П.