"23" червня 2016 р. м. Київ К/800/15024/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Стрелець Т.Г.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про зобов'язання провести призначення пенсії державному службовцю,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови щодо призначення пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати протиправними, зобов'язання здійснити призначення пенсії з урахуванням інших виплат у відповідності до довідки та подальшої її виплати з 31.03.2014 року.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 15.10.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо призначення ОСОБА_3 пенсії з урахуванням інших виплат та подальшої її виплати протиправною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснити призначення пенсії ОСОБА_3 з урахуванням виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб з 31.03.2014 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 15.10.2014 року змінено, викладено абзац 3 (третій) резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснити призначення пенсії ОСОБА_3 з урахуванням виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб з 01.06.2014 року». В іншій частині постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 15.10.2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області та отримує пенсію державного службовця з 31.03.2014 року.
10 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області із заявою про врахування при призначенні пенсії та включення до розрахунку пенсії інших виплат, визначених у довідці про заробітну плату, виданій Управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації від 02.04.2014 року № 31/01-15, а саме індексації, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 13.06.2014 року № 5677/05 відповідач відмовив ОСОБА_3 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат, у зв'язку з відсутністю підстав.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що всі отримані позивачем та враховані судом види матеріального забезпечення входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відтак, дії відповідача щодо призначення пенсії позивачу без урахування індексації, допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань не узгоджується з нормами матеріального права.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 10.06.2014 року, то пенсія підлягає перерахунку у порядку, передбаченому частиною 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01.06.2014 року.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Визначаючи дату, з якої необхідно здійснити спірний перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин частину 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищевказаною нормою закону врегульовано питання стосовно строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Аналіз змісту частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV дає колегії суддів підстави для висновку, що строки перерахунку пенсії, встановлені цією нормою застосовуються у тому разі, коли особа звертається за перерахунком пенсії у разі виникнення права на підвищення.
У даному випадку права на підвищення пенсії у позивача не виникало, натомість вона звернулась з заявою про перерахунок пенсії, яка, як правильно встановлено судами, призначена з порушенням вимог законодавства, у меншому розмірі без урахування усіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За таких обставин, порушення прав позивача відбулось ще при призначенні їй пенсії 31.03.2014 року, а 10.06.2014 року ОСОБА_3 звернулась до управління не із заявою про перерахунок пенсії у розумінні частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV, а з заявою про врахування тих виплат, які належало врахувати в силу закону ще при призначенні пенсії. Тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов саме з цієї дати.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року у цій справі скасувати.
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 15.10.2014 року залишити в силі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: