04 липня 2016 року м. Київ К/800/12519/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і підстави пропуску цього строку, вказані скаржником, визнані неповажними.
Окрім цього, вказана касаційна скарга не відповідала вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не було додано документ про сплату судового збору.
Скаржнику надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснено, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшли заяви скаржника зареєстровані в канцелярії суду 13 і 14 червня 2016 року, зі змісту яких вбачається, що недоліки касаційної скарги стосовно її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником усунуто.
У заяві про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження відповідач посилався на відсутність можливості вчасно, у встановлений процесуальним законодавством строк, подати скаргу, оскільки одержав копію рішення суду апеляційної інстанції лише 4 травня 2016 року.
Разом з тим, вказані відповідачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження визнані судом неповажними з наступних підстав.
У відповідності до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
В свою чергу, згідно з приписами частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, зокрема і відповідача, а її повний текст виготовлено 22 лютого 2016 року, відтак, з урахуванням наведених обставин і положень вищезазначених норм процесуального права набрала законної сили у день її проголошення 16 лютого 2016 року, тоді як останнім днем для подачі касаційної скарги на це судове рішення є 14 березня 2016 року.
Водночас, календарна дата, зазначена на відтиску штампу вхідної кореспонденції свідчить про момент реєстрації документу в канцелярії установи і не містить відомостей про дату одержання відповідачем оскаржуваного судового рішення.
Інших доводів, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження відповідач не надав.
За приписами абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
За таких обставин, вказані скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, відтак, враховуючи вимоги статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, а матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України М.І. Мойсюк