10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"05" липня 2016 р. Справа № 806/753/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "12" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Ради адвокатів Житомирської області про часткове скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В травні 2016р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про скасування рішення Ради адвокатів Житомирської області №42 від 11.03.2016р. в частині відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування та в частині направлення КДКА Житомирської області подання щодо анулювання свідоцтва про складання позивачем кваліфікаційного іспиту 27.11.2015р. і зобов'язати відповідача видати їй свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Роз'яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернулась до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду від 12.05.2016р. скасувати та справу №806/753/16 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.
За змістом статті 15 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Згідно з частиною другою статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Разом з тим, згідно з пунктом 5 ч.4 ст.48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів регіону - відповідно до Положення (пп.3.1.6.) організує стажування осіб, які отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту та приймає рішення за результатами його оцінювання в порядку, встановленому Радою адвокатів України та у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (пп. 3.1.7): видає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Це свідчить про те, що суспільний інтерес, а відтак і публічно-правовий характер правовідносин випливає з повноти реалізації функцій адвокатури із захисту прав невизначеного кола осіб.
З огляду на викладене, спір у справі, яка переглядається є публічно-правовим, оскільки стосується визначенням у особи права на зайняття адвокатською діяльністю.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового суду України від 27.01.2016р. у справі №6-2750цс15.
На підставі наведеного, висновок суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та розгляд даної справи в порядку цивільного судочинства є помилковим.
Колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати у зв"язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, та направити справу №806/753/16 до суду першої інстанції для продовження розгляду, як це передбачено ст. 204 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "12" травня 2016 р. скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" липня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10029
3- відповідачу/відповідачам: Рада адвокатів Житомирської області вул. В.Бердичівська,28,м.Житомир,10008
4 - ОСОБА_4, АДРЕСА_2. - ,