05 липня 2016 р. Справа № 876/2762/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 30.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про скасування рішення,-
У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 07.08.2015 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він, маючи стаж роботи на посаді судді, достатній для звільнення з даної посади у відставку згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», 12 березня 2015 року звернувся до Вищої ради юстиції із заявою про внесення відповідного подання до Верховної Ради України.
Постановою Верховної Ради України від 16.07.2015 року та наказом Козівського районного суду Тернопільської області від 06.08.2016 року позивача було звільнено з посади. Позивач 05.11.2015 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного утримання як судді у відставці.
Однак за наслідками розгляду заяви позивача Пенсійним фондом 12.02.2016 року було надано відповідь про відсутність підстав проведення перерахунку. Вважаючи відмову управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області протиправною та необґрунтованою позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.Просив позов задоволити.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 30.03.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області від 12.02.2016 року № 2/Б-11, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання і без сплати відповідних податків в бюджет, починаючи з 07.08.2015 року з урахуванням раніше виплаченої пенсії за віком.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено що,позивача було звільнено з посади судді 06.08.2015 року. Однак, про своє бажання бути звільненим у відставку ОСОБА_2 повідомив компетентний орган ще 12.03.2015 року, тобто до того, як набрали чинності положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року.
З 06.08.2015 року позивач вийшов у відставку, йому було призначено довічне грошове утримання яксудді у відставці у розмірі 80% заробітної плати.
05.11.2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області із заявою про здійснення перерахунку розміру його довічного грошового утримання як судді у відставці, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
Листом від 12.02.2016 року 2/Б-11управління Пенсійного фонду України в Козівському районі Тернопільської області повідомило позивача про те, що згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року у зв'язку із неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, норми, щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до спеціальних законів, в тому числі і Закону України " Про судоустрій та статус суддів", втратили чинність з 1 червня 2015 року. У зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, згідно Закону України " Про судоустрій та статус суддів", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, відповідно відсутні підстави для проведення такого перерахунку.
Судова колегія Львівського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність такої відмови відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року зазначено, що невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту.
Згідно з п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Згідно з ч.3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 року, яка діяла з дня набрання чинності цим Законом до 1 квітня 2015 року (до дня набрання чинності Законом України від 02.03.2015 року) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно,а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 30.03.2016 року у справі №600/144/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С.Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2016 року