30 червня 2016 року Справа № 876/2727/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,
та за участі осіб:
від позивача - Хотинець М.У.,
від відповідача - Ярошика Т.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У вересні 2015 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до відповідача Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007251501 та № 0007261501 від 11.09.2015 р.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 вересня 2015 року №0007251501 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 84545,00 грн., а також нарахування штрафних санкції у розмірі 42272,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 вересня 2015 року №0007261501. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, самі обставини справи досліджені судом неповно та необ'єктивно, в зв'язку з чим просить таку скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що витрати, які понесені позивачем та включені до складу бюджетного відшкодування травня-червня 2015 року не відносяться до витрат понесених на спорудження основних засобів, оскільки вони на момент перевірки не введені в експлуатацію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
В силу дії норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень-червень 2015 року.
За результатами проведеної перевірки складений акт від 28 серпня 2015 року №651/03-06-1501/31462284, згідно якого встановлено порушення підприємством пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, чим завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85894,00 грн. та за червень 2015 року на суму 193742,00 грн. Такий висновок мотивований тим, що підприємством до складу податкового кредиту з якого сформоване бюджетне відшкодування за травень-червень 2015 року включені витрати на спорудження основних засобів, які наразі не введені в експлуатацію та обліковуються на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а не на рахунку 10 «Основні засоби». На думку податкового органу, включення цих витрат до складу податкового кредиту (бюджетного відшкодування) є передчасним та можливе лише після введення основного засобу в експлуатацію.
Крім того, інспекцією встановлено, що податкові накладні на загальну суму 1349,15 грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на 1349,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501 яким зменшено бюджетне відшкодування за травень 2015 року на суму 85 894,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 42947,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007261501 яким зменшено бюджетне відшкодування за червень 2015 року на суму 193742,00 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 96871,00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум такого відшкодування за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Статтею 200 ПК встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 зазначеної статті. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит, тобто сума, на яку платник ПДВ може зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Статтею 198 ПК встановлено підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, визначено дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до такого кредиту, та суми, що не входять до його складу.
Згідно з пунктом 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з <…> придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Визначення поняття «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення «Основні засоби»). Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а за кредитом цього рахунку їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Водночас рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди т.ендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 200.5 статті 200 ПК платники податку, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не т.м надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 «Основні засоби». Таким чином, якщо зазнані підприємством витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу) відображені на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», це підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.
Згідно наявних матеріалів справи, ТзОВ «Агрофрукт» ОТД сформувало податковий кредит у зв'язку з будівництвом консервного заводу (адміністративного корпусу з магазином, консервного цеху з котельною), що підтверджується розрахунками із постачальниками та фактичною оплатою позивачем товарів/послуг згідно платіжних доручень за травень та червень 2015 року наявними у матеріалах справи (а.с.100-161, 167-243). Окрім того, цей об'єкт в експлуатацію ще не введений і обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
За таких обставин суд дійшов висновку, що підприємство мало право на отримання бюджетного відшкодування, хоча обсяги його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців і менші, ніж заявлена сума такого відшкодування.
Отже висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування у зв'язку з включенням до його складу витрат на придбання (спорудження) основних засобів, які ще не введені в експлуатацію та обліковуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» є безпідставним, а податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, №0007261501 в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У вказаному випадку, як встановлено податковою перевіркою та підтверджено матеріалами справи, ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД до складу бюджетного відшкодування за травень 2015 року включено податкові накладні у сумі 1349,00 грн., які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, позивач був не вправі формувати бюджетне відшкодування з цих податкових накладних, а висновок податкового органу в цій частині, так само як і податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501, є правомірними та обґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольнивши заявлені позовні вимоги частково шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007251501 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 84545,00 грн., а також нарахування штрафних санкції у розмірі 42272,50 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року №0007261501 повністю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст..ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, т.. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, т.. т.. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у справі № 803/3519/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлений 05.07.2016