04 липня 2016 р. Справа № 876/3066/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі №809/239/16 за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
04.03.2016р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до прокуратури Івано-Франківської області (далі - Прокуратура), просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги з суми середньої заробітної плати у розмірі 8029,88грн. та відмови позивачу 03.03.2016р. №18-140вих-16 у перерахунку та виплаті грошової допомоги відповідно до положень ч.16 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру місячного заробітку у сумі 9240,59 грн., з якого обчислена пенсія; зобов'язати прокуратуру здійснити перерахунок та виплатити грошову допомогу відповідно до положень ч.16 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру місячного заробітку у сумі 9240,59 грн., з якого обчислена пенсія, за кожен із 30 повних років роботи прокурором та слідчим прокуратури, з урахуванням розміру отриманої позивачем частини грошової допомоги.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016р. позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Прокуратура подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на день звільнення 01.08.2012р. позивач із заявою про виплату грошової допомоги не зверталась, відповідний рапорт подано лише у жовтні 2012 року. При цьому для виплати грошової допомоги ОСОБА_2 подано у відділ фінансування та бухгалтерського обліку довідку Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №588 від 01.10.2012р. про розмір пенсії та середнього заробітку, з якого вона обчислена, станом на 01.08.2012р., тобто на дату звільнення її з органів прокуратури. Враховуючи те, що на день звільнення позивачка згідно наданої довідки отримувала пенсію в розмірі 6618,02 грн., яка обчислена із місячного заробітку 8029,88 грн., їй в подальшому нараховано та виплачено грошову допомогу в сумі 240896,40грн. З будь-якою іншою довідкою для розрахунку грошової допомоги позивачка не зверталась. Відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. розмір вихідної допомоги законодавцем прив'язано не просто до суми заробітку, існуючого на день звільнення (01.08.2012р.), а саме до заробітку, з якого обчислена пенсія на день звільнення. Таким чином, станом на 01.08.2012р. розмір заробітку, з якого обчислювалась пенсія позивачки та з суми якого призначена грошова допомога, становив саме 8029,88 грн. і надалі жодним уповноваженим органом не змінювався. А з суми заробітку 9240,59 грн. пенсія обчислювалась лише з 02.08.2012р. Для врахування при прийнятті рішення суду першої інстанції подано довідку Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №558 від 01.01.2012р. про розмір пенсії та середнього заробітку, з якого обчислена пенсія ОСОБА_2 станом на дату її звільнення з органів прокуратури, тобто з 01.08.2012р.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 16.07.1981р. по 01.08.2012р. перебувала на службі в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах і до звільнення обіймала посаду - начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Івано-Франківської області, що підтверджується записом у трудовій книжці. (а.с.18-22).
З 04.09.2002р. позивачем оформлено пенсію за вислугу років.
Наказом прокурора Івано-Франківської області № 825к від 01.08.2012р. ОСОБА_2 з 01.08.2012р. звільнена із займаної посади та з органів прокуратури Івано-Франківської області за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (стаття 38 КЗпП України) (а.с.23).
На час звільнення, стаж роботи позивача на прокурорсько-слідчих посадах складав 30 повних років.
У зв'язку із звільненням з посади та органів прокуратури, позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу в розмірі 240 896,40 грн., виходячи з розміру місячного заробітку 8 029,88 грн.
20.01.2015р. прокуратурою Івано-Франківської області позивачу видано довідки про заробітну плату за № 18-13вих.-15 з урахуванням всіх видів доплат, згідно яких станом на день звільнення та виходу на пенсію за вислугою років - 01.08.2012р. сума заробітку для обчислення пенсії складає 9 240,59 грн. Свої попередні довідки №№ 18 (158), 18 (159) від 01.08.2012р. листом № 18-17вих-15 прокуратура відкликала (а.с.37 - 39).
На виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 14.07.2015р. у справі №344/7348/15-а, Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську з 02.08.2012р. проведено обчислення (перерахунок) пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки прокуратури №18-13 вих.-15 від 20.01.2015р.
21.12.2015р. та 17.02.2016р. ОСОБА_2 скеровано листи у Прокуратуру Івано-Франківської області щодо проведення перерахунку нарахованої одноразової грошової допомоги у зв'язку з збільшенням суми місячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, та проведення доплат з врахуванням виплачених сум (а.с.13-14, 16).
Листами Прокуратури Івано-Франківської області від 03.02.2016р. №18-71 вих-16 та від 03.03.2016р. №18-140 вих.-16 позивача повідомлено, що розмір грошової допомоги визначався із місячного заробітку призначеної пенсії станом на 14.06.2012р., на день звільнення із органів прокуратури, а не згідно перерахунку пенсії після звільнення, а тому належних підстав для проведення такого перерахунку немає (а.с.15, 17).
Вважаючи відмову прокуратури області неправомірною, ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходила з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-XII, в редакції чинній на час виходу на пенсію за вислугу років (01.08.2012р.) (далі - Закон №1789-XII) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Можливість отримувати пенсію за вислугу років з одночасним продовженням трудової діяльності на прокурорсько-слідчих посадах передбачено ч.14 ст.50-1 Закону №1789-XII.
Частиною 15 ст. 50-1 Закону №1789-XII прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Наведена норма права містять таку обов'язкову умову виплати грошової допомоги працівникам органів прокуратури, як вихід на пенсію за вислугу років.
За приписами статті 38 Кодексу законів про працю України, вихід на пенсію зумовлений розірванням трудового договору і не передбачає можливості продовжувати роботу чи трудову діяльність.
Як встановлено з матеріалів справи після оформлення пенсії 04.09.2002р. позивачка продовжувала працювати та звільнена з органів прокуратури наказом №825к від 01.08.2012р. у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 01.08.2012р. (а.с.23).
02.08.2012р. ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м.Івано-Франківську із заявою та просила перепризначити пенсію після звільнення за вислугу років (а.с.30).
Відповідно до ч.16 ст.50-1 Закону №1789-XII, в редакції чинній на час виходу позивача на пенсію (01.08.2012р.), прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Частиною 2 ст.50-1 Закону №1789-XII встановлено, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
З заперечень на позовну заяву встановлено, що позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу в розмірі 240 896,40 грн. виходячи з розміру місячного заробітку 8029,88 грн. відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №588 від 01.10.2012р. про розмір пенсії та середнього заробітку, з якого вона обчислена, станом на 01.08.2012р.
Водночас, як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Довідки прокуратури Івано-Франківської області від 01.08.2012р. №18(158) вих.12 заробітна плата позивача станом на 01.08.2012р. складала 84929,97грн. (а.с.31).
Згідно з довідкою від 01.08.2012р. №18 (159) вих.12 заробіток ОСОБА_2 за період з серпня 2007 року по липень 2012 року становив 281 865,97грн. (а.с.32).
Як встановлено судом першої інстанції, перед звільненням позивача з роботи, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012р. «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури» з 14.06.2012р. відбулося чергове підвищення заробітної плати працівникам прокуратури.
Відповідно до Розпорядження Управління Пенсійного фонду України від 14.08.2012р. позивачу перераховано пенсію з 02.08.2012р. у зв'язку з зміною стажу та заробітку як непрацюючій, загальний стаж 36 років 8 місяців 24 днів, стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - 30 років 11 місяців 16 днів, призначено пенсію з 02.08.2012р. довічно у розмірі 6988,5 грн. Пенсія позивачу перерахована з середнього заробітку у розмірі 8492,97грн.
28.09.2012р. Прокуратурою Івано-Франківської області видано довідку №18(237)вих.12, відповідно до якої заробітна плата позивача станом на 14.06.2012р. становить 8029,88 грн. та зроблено перерахунок пенсії за вислугу років (а.с.34, 35, 36).
Відповідно до Довідки Прокуратури Івано-Франківської області від 20.02.2015р. №18-13 вих.15 заробітна плата ОСОБА_2 станом на 01.08.2012р. складала 9 240,59 грн. (а.с.37)
Згідно з листом Прокуратури Івано-Франківської області від 21.01.2015р. №18-17 вих.15 до вказаної вище довідки включено всі види оплати праці, з яких сплачено до 01.01.2011р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р.єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відкликані довідки прокуратури області на ім'я ОСОБА_2 від 01.08.2012р. за №№18(158) вих.-12 та 18(159)вих.-12 (а.с.39).
На виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 14.07.2015р. у справі №344/7348/15-а, Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську проведено обчислення (перерахунок) пенсії ОСОБА_2 згідно довідок прокуратури №18-13 вих.-15 від 20.01.2015р., відповідно яких заробітна плата позивача на день звільнення складає 9 240,59 грн.
Оскільки предметом оскарження у даній справі є правильність нарахування грошової допомоги працівнику органів прокуратури, а тому суд апеляційної інстанції при вирішенні даного спору повинен врахувати правову позицію Верховного суду України, висловлену у постановах від 28 квітня 2015 року (справа 21-87а15) та від 18 вересня 2007 року (справа 21-857во06), відповідно до якої обов'язковою умовою виплати грошової допомоги працівникам органів прокуратури є вихід на пенсію за вислугу років.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що в контексті положень ст.38 Кодексу законів про працю України, вихід на пенсію зумовлений розірванням трудового договору та передбачає саме звільнення з органів прокуратури. Оформлення пенсії за вислугу років без звільнення з органів прокуратури не дає права на одержання грошової допомоги, передбаченої ст.50-1 Закону №1789-XII.
Таким чином, факт призначення позивачу пенсії без звільнення з роботи не може визнаватися як вихід на пенсію в контексті положень ст.38 КЗпП України та ст. 50-1 Закону №1789-XII, а тому днем виходу позивача на пенсію є день звільнення з роботи - 01.08.2012 р.
На підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки грошова допомога, передбачена ст.50-1 Закону №1789-XII, пов'язана саме із виходом на пенсію за вислугу років та виплачується у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, а тому розмір такої грошової допомоги слід розраховувати з місячного заробітку отримуваного позивачем на момент звільнення з органів прокуратури.
Оскільки у довідку від 20.02.2015р. №18-13 вих.15 включено всі види оплати праці станом на 01.08.2012р., з яких сплачено до 01.01.2011р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р.єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, попередні довідки прокуратурою області відкликано, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позивачу належить до виплати грошова допомога передбачена статтею 50-1 Закону №1789-XII з розрахунку місячного заробітку отримуваного позивачем на день звільнення з суми 9 240,59 грн. за кожен з 30 повних років роботи з урахуванням 240 896,40 грн. виплачених сум.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі №809/239/16а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді М.А. Пліш
Н.В. Ільчишин
Повний текс Ухвали складено 05.07.2016р.