73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"24" квітня 2007 р. Справа № 1/93-АП-07
Господарським судом Херсонської області розглянуті справи
за позовами: Прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, смт.Білозерка
до: Приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2, Білозерський район
про стягнення з них недоїмки з єдиного податку відповідно 386грн.67коп. та 360грн.
Постановами господарського суду за цими позовами від 24.04.1007р. по справах №1/93-АП-07 і 1/92-АП-07 позовні вимоги прокурора повністю задоволені.
Але в процесі розгляду справ судом встановлені факти недбалого відношення до оформлення позовних заяв посадовими особами прокуратури Білозерського району, на які суд вважає необхідним звернути увагу прокурора району.
В позовних заявах позивачами, як зазначено вище, визначені приватні підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Але згідно свідоцтв про їх державну реєстрацію слід було визначити правильну назву відповідачів - фізична особа-підприємець.
В зв'язку з тим, що назви відповідачів в позовах визначені неправильно, суд змушений був зазначити це у вищеназваних постановах та визначити правильну назву відповідачів.
Визначення найменування відповідачів в постановах суду так, як зазначено в позовах, призвело б до неможливості виконання судових рішень, так як виконавча служба мала право відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому суд звертає увагу на те, що до матеріалів позовів були в якості додатку прокурором надані копії свідоцтв про державну реєстрацію відповідачів, в яких визначена їх назва саме так, як зазначив суд у вказаних вище постановах.
В позовній заяві прокурора відсутнє посилання на законодавчий акт, відповідно до якого підприємці зареєстровані платниками єдиного податку та повинні сплачувати цей податок. Цим законодавчим актом є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу №746/99 від 28.06.1999р. Саме цим Указом передбачений порядок встановлення ставки єдиного податку та строк його сплати.
В резолютивній частині позовів прокурор визначив, що недоїмку по єдиному податку з підприємців-боржників він просить стягнути на користь держави на р.рахунок банку Управління Державного казначейства м.Херсона. Але Указом Президента України №746/99 не передбачено стягнення єдиного податку на користь держави. В цьому Указі визначено, що єдиний податок підлягає сплаті на окремий рахунок відділень державного казначейства України без визначення будь-якого бюджету (ч.6 ст.2 Указу). Тому суд провів стягнення недоїмки по податку з вказаних вище боржників безпосередньо на рахунок УДК Херсонської області. Визначивши в позові вимогу про стягнення недоїмки на користь держави, прокурор не зазначив, на користь якої державної установи слід провести це стягнення. А як випливає з викладеного, вимога про стягнення недоїмки по єдиному податку на користь держави взагалі не відповідає Указу Президента України№746/99.
З викладеного слід прийти до висновку, що позовні вимоги прокурора викладені без достатнього законодавчого обгрунтування і всупереч законодавства в частині визначення на користь кого підлягає стягненню недоїмка по податках.
Вказані вище факти свідчать про недбале ставлення посадових осіб прокуратури Білозерського району до складення позовних заяв.
На підставі викладеного, керуючись 166 КАС України, суд
1. По вказаних вище фактах щодо недбалого ставлення посадових осіб прокуратури Білозерського району до складення позовних заяв винести окрему ухвалу.
2. Окрему ухвалу надіслати для виконання прокурору Білозерського району.
3. Окрему ухвалу слід обговорити на сумісній нараді за участю помічників прокурора, які безпосередньо готують позовні заяви, з прийняттям відповідних заходів реагування з метою запобігання в подальшому вказаних вище фактів при складенні позовних заяв.
4. Про вжитті заходи з прикладенням документів реагування слід повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Суддя І.В. Губіна