79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.07.16 Справа № 914/2602/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддів Гриців В.М.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області №05/2-635вих-16 від 21.06.2016р. (вх. № 01-05/3188/16 від 30.06.2016 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 р.
у справі № 914/2602/14 (суддя Долінська О.З.)
за позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Книгарня “Каменяр”, м. Дрогобич, Львівська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Книгарня-“Каменяр”, м. Дрогобич, Львівська область
про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та повернення майна у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 р. (суддя Долінська О.З.) у позові Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Книгарня "Каменяр” третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Книгарня-“Каменяр” про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та повернення майна у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич відмовлено повністю. Стягнуто з Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради в дохід Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2016 р. (суддя Долінська О.З.) стягнуто з Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Книгарня "Каменяр” 16 182,70 грн. понесених витрат на оплату судового збору за розгляд заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2015 р. у справі №914/2602/14 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 06.06.2016 р., заступник прокурора Львівської області оскаржив його в апеляційному порядку.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (далі Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, особа яка подає апеляційну скаргу повинна сплатити судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Скаржником до апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору та не подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при зверненні до суду з даним позовом (до 01.09.2015р.) прокурор був звільнений від сплати судового збору, розмір ставки за подання апеляційної скарги у даній справі дорівнює нулю.
Станом на час подання позовної заяви у даній справі органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору.
Однак, згідно п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі Постанови) у зв'язку з тим, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції, набув чинності з 01.09.2015, судам слід врахувати таке.
Згаданим Законом позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, державні органи та органи місцевого самоврядування, відтак у випадку подання ними позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 01.09.2015 та в подальшому, такі органи зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.
Таким чином доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.
У поставі Верховного Суду України у справі №826/19216/15 від 02.03.2016р., на яку посилається прокурор, наведена правова позиція щодо з'ясування бази для обчислення судового збору.
Згідно до п. 2.22 Постанови, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: пунктом 3 частини першої статті 97.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина 4 статті 97 ГПК України не позбавляє права апелянта повторно подати апеляційну скаргу, після усунення обставин, зазначених у даній ухвалі, однак, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд -
1. Повернути апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області та додані до неї матеріали всього на 7 арк.
2. Долучити до матеріалів справи копію апеляційної скарги заступника прокурора Львівської області.
3. Після усунення обставин, що спричинили повернення апеляційної скарги, апеляційна скарга може бути подана повторно.
4. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та
строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Судді Гриців В.М.
ОСОБА_1