Постанова від 30.06.2016 по справі 904/1258/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016 року Справа № 904/1258/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Петровська А.В.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.02.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 9/28-06 від 04.01.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року

у справі № 904/1258/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у загальному розмірі 11 694,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року у справі № 904/1258/16 (суддя - Фещенко Ю.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у загальному розмірі 11 694,12 грн. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Не погодившись із зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати відсутність у КП "Дніпроводоканал" права встановлювати ТОВ "Автомир-Транс" плату за скид стічних вод з понаднормовими забрудненнями, що нарахована за серпень-жовтень 2014 року, червень 2015 року, жовтень 2015 року всього у розмірі 11 694,12 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- при вирішенні питання щодо наявності порушень, допущених відповідачем під час відбору проб, суд безпідставно не прийняв до уваги вимоги Правил 1895, які регулюють процедуру відбору і виконання яких є обов'язковим для відповідача та фактично ототожнив процедуру відбору проб та процедуру їх аналізу, що суперечить вимогам законодавства, так як кожна з цих процедур регулюється окремими нормами. Дотримання всіх вимог Правил 1895 при відборі проби є умовою для правомірного проведення аналізу стічних вод та наявності у результатів такого аналізу правового значення;

- Акти від 24.04.2015 року та від 27.10.2015 року свідчать про те, що відповідач не звертався до повноважних представників позивача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.06.2016 року.

В судовому засіданні 09.06.2016 року оголошено перерву до 30.06.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради про визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у загальному розмірі 11 694,12 грн. (а. с. 4-54).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2016 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.03.2016 року (а. с. 1-2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2016 року розгляд справи відкладено на 13.04.2016 року.

13.04.2016 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.04.2016 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 20.04.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Автомир-Транс" звернулось до господарського суду з позовною заявою до КП "Дніпроводоканал" про визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 11 694,12 грн., що нарахована за серпень - жовтень 2014 року, червень 2015 року, жовтень 2015 року.

Звертаючись із позовною заявою позивач посилався на те, що 22.02.2012 року між ТОВ "Автомир-Транс" та КП "Дніпроводоканал" було укладено Договір № 11724 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення. Спірні правовідносини полягають у неправомірних діях відповідача щодо встановлення позивачу додаткової плати за скид понаднормативних забруднень (без дотримання вимог Договору та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок встановлення та стягнення такої плати). На думку позивача відповідач не має права на нарахування позивачу додаткових коштів у формі плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, розрахованих відповідачем відповідно до виставлених рахунків (розрахунків). Відповідно до Акту обстеження від 30.10.2014 року відповідачем з контрольних колодязів (випуск по вул. Матлахова та по вул. Мічуріна в м. Дніпропетровську) відібрано дві проби стоків для лабораторного контролю. Проби для позивача всупереч вимогам представника позивача відібрано не було. Акт від 30.10.2014 року не містить будь-якої інформації щодо попереднього видалення представником Водоканалу з контрольних колодязів підприємства позивача мулу, окалини, бактеріальної плівки, про рівень води у контрольних колодязях, наявності турбулентної течії тощо. Крім того, відповідачем було складено Акт відбору проб стічних вод від 30.10.2014 року, відповідно до якого відповідачем було виконано відбір разових проб стічних вод підприємства позивача (випуск по вул. Матлахова та по вул. Мічуріна в м. Дніпропетровську). 13.11.2014 року відповідачем було направлено позивачу лист від 12.11.2014 року № 12144/12-07 "О нарушении Правил приема сточных вод", відповідно до якого позивачу буде пред'явлено плату за скид понаднормативних забруднень у розмірі 5 956,08 грн. В якості додатку до зазначеного листа долучено Протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (дати складення та номера не містить), Розрахунок величини плати за скид зворотних вод з понаднормативними забрудненнями за серпень-жовтень 2014 року. 24.07.2015 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 22.07.2015 року № 9/08/59-01 "О нарушении Правил приема сточных вод", відповідно до якого відповідач для контролю якості стічних вод підприємства направив 24.06.2015 року представників Водоканалу, які не були допущені до обстеження мережі водовідведення та відбору проб стічних вод підприємства, в зв'язку з чим відповідно до вимог пункту 7.3 Правил позивачу буде пред'явлено додаткову плату за скид понаднормативних забруднень за червень 2015 року у розмірі 2 307,36 грн. До зазначеного листа відповідачем було додано "Акт об отказе предприятия выделить ответственного сотрудника или создание препятствий представителю Водоканала при отборе проб и обследовании сетей канализации" від 24.06.2015 року, відповідно до якого 24.06.2015 року о 12:00 - 12:35 год. начальник інспекції контролю якості стічних вод підприємств ОСОБА_3 та інженер з якості стічних вод підприємств ОСОБА_4 знаходились на перевірці ТОВ "Автомир-Транс" по вул. Матлахова, 2. До листа від 22.07.2015 року додано розрахунок величини плати за скид зворотних вод з понаднормативними забрудненнями за червень 2015 року, відповідно до якого плата за скид понаднормативних забруднень складає 2 307,36 грн. 19.12.2015 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 16.12.2015 року "О нарушении Правил приема сточных вод", відповідно до якого відповідачу буде пред'явлено додаткову плату за скид понаднормативних забруднень за жовтень 2015 року у розмірі 3 430,68 грн. До листа долучено Акт "Про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам Водоканалу при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства" від 27.10.2015 року та Розрахунок величини плати за скид зворотних вод з понаднормативними забрудненнями за жовтень 2015 року, відповідно до якого така плата складає 3 430,68 грн. Відповідно до Акту від 27.10.2015 року 27.10.2015 року о 10:50 - 11:55 год. інженери з якості стічних вод ОСОБА_5 і ОСОБА_6 прибули до ТОВ "Автомир-Транс" по вул. Матлахова, 2 з метою відбору разової проби стічних вод підприємства. Жодних посилань на відповідний наказ директора підприємства про не надання дозволу на перевірку або на особу, яка повідомила відомості про таку заборону чи не допустила представників Водоканалу до перевірки Акти від 24.06.2015 року та 27.10.2015 року не містять. Також, Акти не містять посилання на відмову представника позивача на його підписання. Жодних доказів фактичного виходу представників відповідача на адресу позивача та фактичного звернення до позивача з метою перевірки до листів не додано, контрольні колодязі на території підприємства позивача не знаходяться, доступ до них є вільним. 30.12.2015 року відповідачем на адресу позивача було направлено вимогу про оплату заборгованості від 29.12.2015 року № 15328/59-1, відповідно до якої відповідач вимагає провести оплату наявної суми боргу за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 8 263,44 грн. В якості додатків до вимоги про оплату заборгованості відповідачем було направлено позивачу рахунки № 112406 від 31.12.2014 року на суму 5 956,08 грн. та № 67005 від 31.07.2015 року на суму 2 307,36 грн. 05.08.2015 року працівниками Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держепідемслужби України" було здійснено відбір проб стічної води за точками скиду по вул. Матлахова та вул. Мічуріна. За наслідками дослідження відібраних проб складено Протокол № 1259 (по вул. Матлахова) та Протокол № 1260 (по вул. Мічуріна) від 19.08.2015 року. Перевищення допустимих показників забруднюючих речовин у стічних водах підприємства позивача не виявлено.

Розглянувши позовну заяву, місцевий господарський суд в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову оскільки позивачем не доведено правомірності своєї позиції.

Стосовно позовних вимог про визнання відсутності у відповідача права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.02.2012 року Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" (Абонент) підписано Договір № 11724 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (Договір) (а. с. 27-30).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Водоканал зобов'язується надавати Абоненту послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (Послуги), а Абонент зобов'язується оплачувати Послуги в порядку і умовах, визначених Договором та діючим законодавством.

Пунктом 3.18 Договору передбачено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих Абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації (пункт 3.19 Договору).

Згідно з пунктом 4.9 Договору за споживання води питної та скидання стічних вод понад норм, встановлених пунктом 3.1 Договору, Абонент додатково оплачує таке понад нормативне водоспоживання та/або водовідведення у чотирьохкратному розмірі згідно діючих тарифів без ПДВ.

У відповідності із пунктом 4.10 Договору величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення Водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції про становлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37. Така оплата здійснюється Абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення та рахунку.

Абонент зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та обладнання водопостачання і водовідведення Абонента представників Водоканалу за наявності відповідного посвідчення для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення, не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях Абоненту (пункт 7.2.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.2.8 Договору Абонент зобов'язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

В пункті 7.2.11 Договору встановлено, що Абонент зобов'язаний призначити представників Абонента, відповідальних за технічний стан мереж, споруд по кожному об'єкту Абонента згідно додатку № 2 до Договору, уповноважених на складання актів обстежень таких об'єктів, та надати Водоканалу довіреності, що підтверджують їх повноваження.

Договір набирає чинність з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання Послуг діє до 22.02.2015 року, а в частині їх оплати - до повного виконання.

Надані позивачем платіжні доручення № 190 від 13.03.2015 року, № 263 від 06.04.2015 року, № 361 від 08.05.2015 року, № 454 від 08.06.2015 року, № 555 від 06.06.2015 року, № 693 від 17.08.2015 року, № 737 від 07.09.2015 року, № 869 від 09.10.2015 року, № 964 від 05.11.2015 року, № 1117 від 23.12.2015 року, № 5 від 11.01.2016 року, № 106 від 08.02.2016 року, № 255 від 24.03.2016 року свідчать про те, що за період з лютого 2015 року по лютий 2016 року послуги з водопостачання та водовідведення позивачем споживаються та оплачуються з посиланням на Договір № 11724 від 22.02.2012 року (а. с. 86-89, 91-100).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору Послуги надаються Водоканалом Абоненту на об'єкті: складське приміщення та адміністративна будівля за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, 2 (а. с. 32).

Як передбачено пунктами 7.4, 7.8, 7.10 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України № 37 від 19.02.2002 року підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання.

З метою контролю якості стічних вод підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник підприємства-абонента.

У разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника абонента, який відмовився підписати акт.

При виявленні перевищення допустимих концентрацій забруднень, установлених договором або місцевими Правилами приймання стічних вод, Водоканал після закінчення аналізу направляє підприємству повідомлення про виявлене перевищення допустимих концентрацій забруднень (листом або телефонограмою) у термін, визначений місцевими Правилами приймання стічних вод, але не більше 15 днів. Протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення допустимих концентрацій Водоканал згідно з Господарським процесуальним кодексом України направляє підприємству претензію, до якої додаються: копія акту про відбір проби, копія результатів аналізу стічних вод, розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод (передаються лише ті документи, що відсутні на підприємстві) (пункт 7.10 Правил приймання стічних вод).

Відповідно до пункту 7.11 Правил приймання стічних вод у місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб.

На підставі Правил приймання стічних вод, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1895 від 25.12.2012 року було затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (надалі - Правила приймання та скиду № 1895, втратили чинність з 19.02.2015 року). 19.02.2015 року за № 129 рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (надалі - Правила приймання та скиду № 129).

Відповідно до пункту 8.4 Правил приймання та скиду №№ 1895 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями забруднюючих речовин, підприємства сплачують Водоканалу додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих понаднормативних стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

В пункті 8.5 Правил приймання та скиду № 1895 зазначено про те, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимих концентрацій. В окремих випадках (систематичне порушення Правил приймання та скиду, урахування рівня небезпеки скинутих забруднень тощо) - три місяця (місяць, у якому відібрана проба та двох попередніх місяців).

Акт відбору проб стічних вод від 30.10.2014 року (а. с. 37) свідчить про те, що представником КП "Дніпроводоканал" в присутності уповноваженого представника ТОВ "Автомир-Транс" виконано відбір разових проб стічних вод підприємства з метою контролю їх складу та якості.

Лабораторією з контролю якості стічних вод підприємств КП "Дніпроводоканал" (свідоцтво про атестацію № 57, видане 24.12.2012 року та чинне до 24.12.2017 року) було встановлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за показниками: алюмінію-іону, ортофосфату та залізу в стічних водах позивача. Внаслідок чого, позивачем було проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за серпень - жовтень 2014 року (а. с. 40). Матеріали справи свідчать про те, що позивачу був виставлений рахунок № 112406 від 31.12.2014 року на суму 5 956,08 грн.

Пунктом 2.4.8 Правил приймання та скиду № 129 передбачено, що підприємства зобов'язані забезпечувати можливість проведення уповноваженими представниками Водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізаційну мережу, включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами.

Відповідно до пункту 7.13 Правил приймання та скиду № 129 при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника Водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено дане порушення.

В пунктах 2.4, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком № 4 до Правил приймання та скиду № 129 відбір проб провадиться фахівцями Водоканалу у присутності відповідальних представників підприємств; відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод; підприємства зобов'язані забезпечити безперешкодний підхід до місця відбору проб.

Згідно з пунктом 5.2 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, відбір проб повинен провадитись у присутності особи, що відповідає за експлуатацію об'єкту, де встановлені місця (точки) відбору.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2015 року представниками відповідача (начальником інспекції контролю якості стічних вод підприємств ОСОБА_3 та інженером з якості стічних вод підприємств ОСОБА_4І.) складено Акт про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представнику Водоканалу при відборі проб та обстеженні мереж каналізації, в якому зафіксовано, що представники знаходились з перевіркою на ТОВ "Автомир-Транс" за адресою: вул. Матлахова, 2 з 12:00 до 12:35 години, але здійснити перевірку не вдалось з причини "відсутності дозволу директора підприємства на здійснення відбору проб стічних вод".

22.07.2015 року відповідачем було направлено позивачу розрахунок величини плати за скид зворотних вод з понаднормативними забрудненнями за червень 2015 року, відповідно до якого плата за скид понаднормативних забруднень складає 2 307,36 грн.

Також, 27.10.2015 року представниками відповідача (інженерами з якості стічних вод ОСОБА_5 і ОСОБА_6С.) складено Акт про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представнику Водоканалу при відборі проб та обстеженні мереж каналізації, в якому зафіксовано, що представники знаходились з перевіркою на ТОВ "Автомир-Транс" за адресою: вул. Матлахова, 2 з 10:50 до 11:55 години, але здійснити перевірку не вдалось з причини "відсутності дозволу директора підприємства на здійснення відбору проб стічних вод".

16.12.2015 року відповідачем було направлено позивачу розрахунок величини плати за скид зворотних вод з понаднормативними забрудненнями за жовтень 2015 року, відповідно до якого плата за скид понаднормативних забруднень складає 3 430,68 грн.

За змістом положень частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Згідно з частиною 2 статті 4 та статтею 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з відповідним позовом, ТОВ "Автомир-Транс" просило суд визнати відсутність у КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради права встановлювати ТОВ "Автомир-Транс" плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненнями, що нарахована за серпень-жовтень 2014 року, червень 2015 року, жовтень 2015 року, всього у розмірі 11 694,12 грн.

Такий спосіб захисту порушеного права як визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням не може бути окремим предметом позову в господарському суді, оскільки не призводить до поновлення порушеного права та не кореспондується з наведеними вище способами його захисту.

Це свідчить про те, що обраний позивачем саме такий спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту цивільних прав, у зв'язку з чим правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні, оскільки не може бути визнано відсутність права сторони за договором, якій чинним законодавством України та умовами договору надане право здійснювати конкретні дії: робити розрахунки, нараховувати плату, виставляти рахунки за послуги водовідведення, в тому числі і підвищену, а їх відповідність нормам права перевіряється судом при розгляді іншого спору між сторонами за договором.

Тобто, належним способом захисту порушеного права в даному випадку є позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді застосування підвищеного тарифу за послуги водовідведення, а не визнання відсутності права встановлювати плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

За змістом статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції, тобто заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

В частині 1 статті 236 Господарського кодексу України визначено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним та сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

У відповідності із частиною 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (надалі - Закон) екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

У відповідності до Закону було розроблено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (надалі - Правила приймання стічних вод), затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року.

В пункті 1.2 Правил приймання стічних вод зазначено про те, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств (пункт 1.3 Правил приймання стічних вод).

Відповідно до пункту 1.5 Правил приймання стічних вод на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (надалі - Інструкція) водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Місцеві правила приймання стічних вод згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Вони є обов'язковими для всіх підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (пункт 1.6 Правил приймання стічних вод).

Згідно з пунктом 2.1 Правил приймання стічних вод Водоканали мають право, в тому числі, контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання стічних вод; пред'являти підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системам комунальної каналізації, а також виставляти рахунки за скид понаднормативних забруднень.

Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод встановлено, що підприємства зобов'язані, в тому числі, виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання стічних вод та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Враховуючи викладене, нараховані Водоканалом платежі та виставлені рахунки за скидання понаднормативно забруднених стічних вод у сумі 11 694,12 грн. за своєю правовою природою є заходом оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень цього зобов'язання, тобто є оперативно-господарською санкцією, можливість скасування якої прямо встановлена частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України.

Крім цього, відповідно до пункту 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акту експертизи тощо).

ОСОБА_6 які доводи сторін з приводу правильності чи неправильності здійснених відповідачем донарахувань мають досліджуватись не у даній справі, а при розгляді позову в якому міститься передбачений законодавством спосіб захисту порушеного права.

Крім цього, відмова у задоволенні позовних вимог позивача у даній справі, жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до суду з належними позовними вимогами для захисту порушених прав.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено в зв'язку із неналежним способом захисту права.

Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року має бути залишено без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача. .

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Транс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 року у справі № 904/1258/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.07.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко

Попередній документ
58762596
Наступний документ
58762598
Інформація про рішення:
№ рішення: 58762597
№ справи: 904/1258/16
Дата рішення: 30.06.2016
Дата публікації: 08.07.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг