04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" липня 2016 р. Справа №910/9004/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Шипка В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Карбон ЛТД»
на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.04.2016р.
у справі №910/9004/13 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою ТОВ «Карбон ЛТД»
до Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)
«Денді-Карбон»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду м.Києва від 25.04.2016р. у справі №910/9004/13 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Карбон ЛТД» на дії керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Левицького Анатолія Олексійовича. Задоволено клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Левицького Анатолія Олексійовича про затвердження плану санації ТОВ «Денді-Карбон». Затверджено план санації ТОВ «Денді-Карбон». Продовжено строк процедури санації ТОВ «Денді-Карбон» на дванадцять місяців.
14.05.2016р. ТОВ «Карбон ЛТД» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.04.2016р. у справі №910/9004/13 разом з клопотанням про відновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. у справі №910/9004/13 апеляційну скаргу ТОВ «Карбон ЛТД» було повернуто скаржнику на підставі п.п.3-4 ч.1 ст.97 ГПК України.
22.06.2016р. ТОВ «Карбон ЛТД» повторно звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 25.04.2016р., в якій просить відмовити в задоволенні клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Левицького А.О. про затвердження плану санації ТОВ «Денді-Карбон», з урахуванням змін та доповнень задовольнити. Визнати ТОВ «Денді-Карбон» банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру відносно боржника.
Дослідивши подану апеляційної скаргу, колегія суддів дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.
Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» набули чинності з 01.09.2015р. зміни щодо судового збору. Зазначеним Законом були підвищені ставки судового збору, а також зобов'язано суб'єктів владних повноважень сплачувати судовий збір.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до пп.2, 4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній з 01.09.2015р.) в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апелянтом не в повному обсязі сплачено судовий збір, а саме не доплачено 137,80 грн.
Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р., колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р., колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р., колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ТОВ «Карбон ЛТД» не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.04.2016р. у справі №910/9004/13 (з доданими до неї матеріалами) повернути ТОВ «Карбон ЛТД».
2. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
В.В. Шипко