04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" червня 2016 р. Справа№ 910/1051/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.
в судове засідання з'явився прокурор Морозов В.Ю. - посв. від 23.07.2015 року № 034624
за участю представників
від Мінфіну України: не з'явилися
від ПАТ „АКБ „Київ": не з'явилися
ПАТ „АК „Укртранс": Приходько Л.В. - дов. 19.05.2016 року № 237
від АБ „Укргазбанк": Добровольський Я.В. - дов. від 04.11.2015 року № 505
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року
у справі № 910/1051/14 (суддя Сташків Р.Б.)
за заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні та здійснення процесуального правонаступництва у справі № 910/1051/14
за позовом Заступника прокурора міста Києва (м. Київ) в інтересах держави в особі
1. Міністерства фінансів України (м. Київ)
2. Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" (м. Київ)
до Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" (м. Київ)
про стягнення 6 483 365 грн. 78 коп. та 255 676,84 євро
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року, було частково задоволено позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" до Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" та стягнуто з ПАТ „АК „Укртранс" на користь ПАТ „АКБ „Київ" 2 915 071 грн. 32 коп. строкової заборгованості за кредитом, 30 443 грн. 52 коп. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127 161,10 євро поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 2 783 330 грн. 32 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 583 098 грн. 06 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 127 161,12 євро простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті, 137 915 грн. 48 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 32 045 грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 1 354,62 євро пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. У дохід Державного бюджету України стягнуто з ПАТ „АК „Укртранс" 73 069 грн. 73 коп. судового збору та 10 грн. 27 коп. судового збору з ПАТ „АКБ „Київ".
18.04.2014 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва було видано накази.
11.03.2016 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерний банк „Укргазбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою в якій просило замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Акціонерний банк „Укргазбанк".
Ухвалою від 13.04.2016 року господарський суд міста Києва задовольнив заяву АБ „Укргазбанк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні та здійснення процесуального правонаступництва у справі № 910/1051/14. Здійснив процесуальне правонаступництво у справі № 910/1051/14, замінивши позивача у справі, ПАТ „АКБ „Київ" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) на його процесуального правонаступника - АБ „Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280). Замінив ПАТ „АКБ „Київ" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869), як стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року у справі № 910/1051/14, на його правонаступника - АБ „Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280).
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „АК „Укртранс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/1051/14 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про заміну.
Ухвалою від 11.05.2016 року Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Баранець О.М., Алданова С.О., відновив ПАТ „АК „Укртранс" строк на апеляційне оскарження ухвали, його апеляційну скаргу прийняв до провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.
В зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Мартюк А.І. на лікарняному 24.05.2016 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.
В зв'язку з виходом судді учасника колегії Суліма В.В. у відпустку, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016 року було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Гончаров С.А., Майданевич А.Г.
Після зміни складу колегії розгляд справи розпочався спочатку.
В судове засідання 22.06.2016 року повноважні представники Мінфіну України та ПАТ „АКБ „Київ" не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників Мінфіну України та ПАТ „АКБ „Київ" не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В судовому засіданні 22.06.2016 року представник ПАТ „АК „Укртранс": підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник АБ „Укргазбанк" проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечував, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасована повністю та у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовлено, а в частині заміни позивача у справі його правонаступником провадження має бути припинено, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 року № 422/96-ВР Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 69 Закону України „Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 1-12/2012 (№ 11-рп/2012) було зазначено, що Конституцією України закріплено загальні засади, на яких базуються суспільно-політичні відносини в державі: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ч. 2 ст. 3). Забезпечення прав і свобод людини і громадянина означає їх визнання, дотримання та захист. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується; права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Основного Закону України).
Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених ч. 3 ст. 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 2, 4, 8). Щодо господарського судочинства зазначені засади своє втілення і розвиток дістали у розділах I, XII та XII-1 Кодексу. Принципи рівності перед законом і судом та змагальності визначені у статтях 4-2, 4-3 розділу I „Загальні положення" Кодексу, є загальними і застосовуються у всіх інстанціях господарського судочинства. Принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, закріплений у розділах XII, XII-1 Кодексу, якими врегульовано процедуру перегляду рішень господарських судів в апеляційному та касаційному порядку.
Конституційний Суд України в абзаці 11 п.п. 3.3 п. 3 мотивувальної частини рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У ч. 1 ст. 106 ГПК України закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Конституційний Суд України, проаналізувавши зміст статей 106, 111-13 Кодексу, вважає, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у ч. 1 ст. 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп).
Отже, Конституційний Суд України констатує, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови може призвести до обмеження права на справедливий судовий розгляд та загрожує самій суті цього права, що не відповідає статті 8 Конституції України.
Також, відповідно до п. 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено ч. 2 ст. 106 ГПК України. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі ст. 80 та ч. 1 і 2 ст. 106 ГПК України. Однак якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального закону неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду (зокрема йдеться про ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження), то такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.
Враховуючи вище наведене колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року повинна переглядатися в порядку апеляційного оскарження, оскільки відсутність права на апеляційне оскарження такої ухвали призведе до порушення конституційних прав учасників процесу.
З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання АБ „Укргазбанк" про припинення провадження у справі.
Як вбачається з клопотання АБ „Укргазбанк" про заміну сторони правонаступником від 02.03.2015 року, поданої до господарського суду міста Києва 11.03.2016 року, заявник просив господарський суд лише замінити стягувача його правонаступником.
Натомість в оскаржуваній ухвалі господарський суд міста Києва, крім заміни стягувача, здійснив ще й заміну позивача у справі - ПАТ „АКБ „Київ" на його правонаступника АБ „Укргазбанк".
Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2015 року Київський апеляційний господарський суд ухвалою (з урахуванням ухвали від 30.09.2015 року) вже здійснив заміну позивача по справі ПАТ „АКБ „Київ" на його правонаступника АБ „Укргазбанк".
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року підлягає скасуванню в частині здійснення заміни позивача у справі - ПАТ „АКБ „Київ" на його правонаступника АБ „Укргазбанк" на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки таку заміну вже було здійснено.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з виконання наказу від 18.04.2014 року № 91/1051/14 було закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" (визнання боржника банкрутом), про що 28.12.2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було винесено постанову ВП № 43397334.
Дана постанова старшого державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві не оскаржувалася, а відтак залишається чинною.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки виконавче провадження у справі закінчено, то у ньому неможливо здійснити заміну стягувача.
При чому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 8 цього Закону.
За таких обставин ухвала господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року підлягає скасуванню в частині здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року № 910/1051/14 - ПАТ „АКБ „Київ" на його правонаступника АБ „Укргазбанк" та оскільки звернення з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні відбулося після закінчення виконавчого провадження, то у задоволенні заяви має бути відмовлено.
Апеляційна скарга ПАТ „АК „Укртранс": підлягає частковому задоволенню. Судові витрати покладаються на АБ „Укргазбанк".
Керуючись ст.ст. 25, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/1051/14 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/1051/14 скасувати повністю. Припинити провадження в частині заміни позивача у справі Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) на його процесуального правонаступника - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280). Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року у справі № 910/1051/14 Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) на його правонаступника - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) на користь Публічного акціонерного товариства „Автомобільна компанія „Укртранс" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 83-А; ідентифікаційний код 22890514) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.
5. Справу № 910/1051/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді С.А. Гончаров
А.Г. Майданевич