Справа № 1847/09
20 травня 2009 року м. Ялта
Ялтинський міський суд АРК в складі: судді Берещанського Ю.В., при секретарі Бойко З.О., з участю представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1280 від 27 червня 2007 року «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії по реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань» було затверджено рішення міжвідомчої комісії відносно ОСОБА_3. Рішенням виконкому ОСОБА_3 був наданий дозвіл на реєстрацію приміщень, розташованих у квартирі № 4 літ.В по вулиці Данченко, 8 у місті Ялта. 12 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на 1/5 частку квартири.
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом. У судовому засіданні вона та її представник ОСОБА_4 позов підтримали і суду пояснили, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Вона не погоджується з рішенням виконкому, оскільки це рішення порушує її права власника. Так, рішення було прийняте без узгодження з усіма сусідами. Крім того, у рішенні йдеться про веранду, а фактично це є санвузол 4-9 на поверховому плані. На думку представника були порушені норми пожежної безпеки, оскільки відстань між вхідними дверима становить менше одного метру, норми санітарно - гігієнічних правил. Крім того, рішення було надане на ім'я людини, яка на момент прийняття рішення була померлою. Таким чином, оскаржуване рішення слід вважати недійсним. З цього приводу слід вважати свідоцтво про право власності в частині, яка стосується ОСОБА_3 недійсним.
Представник Виконавчого комітету міської ради ОСОБА_5 позов не визнав і суду пояснив, що рішення виконавчого комітету не обмежує прав сусідів, які мешкають за вказаною адресою. Заява про затвердження рішення міжвідомчої комісії відносно ОСОБА_3 надійшла від неї при її житті. Виконавчий комітет не мав свідчень про те, що на момент прийняття рішення вона померла. Крім того, існує рішення Ялтинського міського суду від 7 квітня 2008 року, яким позивачці та іншим ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 та іншим особам про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зносу споруд. Це рішення набрало законної чинності ухвалою Апеляційного суду АРК від 13 листопада 2008 року. Судом при розгляді справи була надана належна оцінка всім обставинам, які склалися між сторонами, при таких обставинах у суду не має підстав для визнання рішення виконавчого комітету недійсним.
Третя особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6, позов не визнали і суду пояснили, що перепланування квартири було проведено в межах квартири без зайняття прибудинкової території. Споруди, які були предметом розгляду виконавчим комітетом були зареєстровані в бюро технічної інвентаризації і внесені у свідоцтво про право власності від 12.07.2007 року, а також у свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 лютого 2008 року. Посилання позивачки на погіршення інсоляції теж не відповідає дійсності, оскільки споруда знаходиться напроти вхідної двері, де не має вікон, а тому прийняте рішення виконавчого комітету міської ради не порушує права громадян. Позивачка сама зробила себе перешкоди у користуванні власністю, коли вона у 2004 році самовільно захопила земельну ділянку площею 25 кв. метра прибудинкової території, де самовільно зробила жилу кімнату. Представник не бачить підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на частку ОСОБА_3, оскільки крім неї у свідоцтві зазначені ще чотири особи. Після смерті ОСОБА_3 її частку отримав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2008 року. Таким чином, на момент звернення позивача до суду ОСОБА_3 не була власницею частки квартири. Представник ОСОБА_7 підтримала пояснення представника і заперечувала проти позову.
Заслухавши сторони, розглянувши матеріали справи, суд вважає що даний позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоуправління які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства визнаються недійсними в судовому порядку.
Стаття 21 ЦК України встановлює, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1280 від 27 червня 2007 року «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії по реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань» було затверджено рішення міжвідомчої комісії відносно ОСОБА_3. Рішенням виконкому ОСОБА_3 був наданий дозвіл на реєстрацію приміщень, розташованих у квартирі № 4 літ.В по вулиці Данченко, 8 у місті Ялта. 12 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на 1/5 частку квартири. Власником цієї частки квартири став ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2008 року. Таким чином, право ОСОБА_3 на частку власності, яке заперечується позивачем, належить іншої особі і це право яке набула інша особа, позивачем не заперечується.
Відповідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Позивачка не навела доказів стосовно того, яким чином були порушені її права при прийнятті рішення виконавчого комітету про затвердження рішення міжвідомчої комісії відносно ОСОБА_3 Рішенням виконкому ОСОБА_3 був наданий дозвіл на реєстрацію приміщень, розташованих у квартирі № 4 літ. В по вулиці Данченко, 8 у місті Ялта. Вказане рішення було прийняте в межах повноважень виконавчого комітету і відповідає вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - ст.31 Закону.
Крім того, існує рішення Ялтинського міського суду від 7 квітня 2008 року, яким позивачці та іншим ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 та іншим особам про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зносу споруд. Це рішення набрало законної чинності ухвалою Апеляційного суду АРК від 13 листопада 2008 року. Рішенням суду було встановлено, що споруди та внутрішні перепланування, які були зроблені ОСОБА_2 і на які був наданий дозвіл ОСОБА_3 ніяким чином не перешкоджають ОСОБА_1 та іншим особам у користуванні їх власністю. Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, судовим рішення, що набрало законної сили, був встановлений факт відсутності порушень прав позивача з боку ОСОБА_2 внаслідок здійснення прибудови.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття власності не встановлена судом. Власником 1/5 частки квартири № 4 літ.В по вулиці Данченко, 8 у місті Ялта, яка належала ОСОБА_3, став ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2008 року. Крім того в нього вже була частка власності в цієї квартирі у вигляді 1/5 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.07.2007 року). Це його право ніким не заперечується. На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 10,11,60,61,209,212,214-215 ЦПК України, ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.328 ЦК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя