"30" червня 2016 р. Справа № 918/557/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства №1106 від 19.05.2016р. на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції
Стягувач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"
Боржник: Кузнецовське міське комунальне підприємство
Орган виконання судового рішення: відділ державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"
до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства
про стягнення в сумі 2 044 428 грн. 76 коп.
Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №864 від 22.04.2016р.).
Від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №1809 від 11.09.2015р.).
ОСОБА_4 (довіреність №524 від 14.03.2016р.).
Від органу ДВС: ОСОБА_5
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 міського комунального підприємства про стягнення 2 125 624 грн. 19 коп. основного боргу, 359 787 грн. 51 коп. пені, 18 530 грн. 15 коп. 3% річних та 672 691 грн. 60 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015р. позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від іменні якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від іменні якого діє Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 819 672 грн. 28 коп. заборгованості, 262 413 грн. 82 коп. пені, 26 782 грн. 15 коп. 3% річних, 673 146 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 40 888 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01.09.2015р. на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015р., видано наказ про примусове виконання рішення суду.
03.09.2015р. Кузнецовське міське комунальне підприємство, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подало заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015р. у справі №918/557/15.
Ухвалою суду від 17.09.2015р. заяву ОСОБА_1 міського комунального підприємства про відстрочку виконання рішення від 11.08.2015р. у справі № 918/557/15 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2015р. у справі № 918/557/15 до 01 березня 2016 року.
11.05.2016р. державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_1 міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів божника, які перебувають на рахунках № 26032300901567, № 26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне.
24.05.2016р. до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 міського комунального підприємства надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції, в якій скаржник просить суд визнати дії відділу державної виконавчої служби по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016р. протиправними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 11.05.2016р., який накладений на рахунки №26032300901567, №26031301901567 в філії Рівненське обласне УАТ "Ощадбанк" м.Рівне в частині суми 1 822 903,53 (залишок боргу 599 928,85 грн.) по судовому наказу №918/557/15 від 01.09.2015р. (ВП №48712338).
Зазначену скаргу Кузнецовське міське комунальне підприємство мотивує тим, що зазначені рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання, відкриті на виконання статей 19-1, 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "про питну воду та питне водопостачання" для проведення розрахунків за інвестиційними програмами. Використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням здійснюється в Порядку, затвердженим постановою КМУ №750 від 09.10.2013р.. Кузнецовське міське комунальне підприємство зобов'язане відкрити спеціальний рахунок та використовувати кошти з нього виключно для виконання інвестиційних програм згідно з графіком на плановий та прогнозний періоди. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється.
Ухвалою суду від 25.05.2016р. скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства на постанову державного виконавця державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції від 11.05.2016р. про арешт коштів боржника, які перебувають на рахунках № 26032300901567, № 26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.06.2016р.
Ухвалою суду від 14.06.2016р. розгляд скарги відкладено на 30.06.2016р.
В судовому засіданні 30.06.2016р. представники скаржника підтримали вимоги скарги в повному обсязі. Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги.
Представник відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції проти скарги заперечив пославшись на те, що при здійсненні виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 01.09.2015р. №918/557/15 він вчиняв всі необхідні дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Що стосується арешту рахунків, зазначених ОСОБА_1 міським комунальним підприємством в скаргах, відділ ДВС зазначає, що боржником не повідомлялося про те, що останні є рахунками із спеціальним режимом використання.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін та органу ДВС, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Судом встановлено, що на виконанні в органі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 44201994, до якого входить, зокрема постанова про стягнення з боржника по судовому наказу №918/557/15 від 01.09.2015р. (ВП №48712338) на 1 822 903 грн. 53 коп. (залишок боргу 599 928 грн. 85 коп.).
У межах зведеного виконавчого провадження органом ДВС винесено постанову про арешт коштів боржника від 11.05.2016р., за якою накладено арешт на кошти в межах суми 7 420 872 грн. 97 коп., що містяться на рахунках №26032300901567, №26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У відповідності до норм ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною 2 ст. 57 та ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання ст.ст. 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Судом встановлено, що 02.12.2013р. між боржником та ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Рівненське обласне УАТ "Ощадбанк" укладено договори банківського рахунку №286 та №287, за п. 1.1. яких відповідно до законодавства України, у т.ч. Постанови, нормативно-правових актів НБ України, банк відкриває клієнту поточні рахунки із спеціальним режимом використання № 26032300901567, № 26031301901567 (водопостачання, водовідведення та теплопостачання) в гривні України та надає послуги з розрахункового обслуговування за цими рахунками з урахуванням особливостей їх функціонування, встановлених Постановою КМ України від 09.10.2013р. № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".
Відповідно до п.п. 1.2. вказаних договорів рахунки використовуються для проведення розрахунків за інвестиційними програмами відповідно до Постанови. Використання коштів з рахунків у будь-яких інших цілях забороняється.
Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.
Інвестиційні програми розробляються суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання. Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання встановлюється спільним рішенням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, центрального органу виконавчої влади у сфері інвестиційної діяльності та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними програмами відкривають спеціальні рахунки. На зазначені рахунки суб'єкти господарювання перераховують кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання. Порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється (ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання").
За визначеннями, наведеними, у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання; поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами (далі - спеціальні рахунки) - рахунки суб'єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, призначені для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у зазначеній сфері; уповноважений банк - визначений Кабінетом Міністрів України банк, що обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу.
Як вбачається із Закону України "Про теплопостачання", порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок та їх використання встановлюється Постановою КМ України від 09.10.2013р. № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".
У свою чергу, дія цієї Постанови поширюється на суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку отримали відповідну ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (ліцензіати).
Як встановлено судом із матеріалів справи, боржник отримав ліцензії з постачання теплової енергії серії АД № 041946 зі строком дії з 15.12.2012р. по 14.12.2017р., з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами серії АД № 041945 від 15.12.2012р. по 14.12.2017р., на централізоване водопостачання та водовідведення серії АВ № 466705 зі строком дії з 13.04.2011р. по 13.04.2016р.
Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 59 від 25.12.2015р. вирішено погодити інвестиційну програму боржника у сфері централізованого водопостачання та водовідведення на 2016-2017 роки, а 07.04.2016р. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 589 схвалено інвестиційну програму боржника, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, на 2016 рік у сумі 778,76 тис. грн. та джерела її фінансування.
Згідно з Постановою КМ України від 09.10.2013р. № 750 власниками коштів на спеціальному рахунку є ліцензіати. Ліцензіати зобов'язані використовувати кошти із спеціального рахунка виключно для виконання інвестиційних програм згідно з графіком на планований та прогнозний періоди. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється (п. 7 Постанови).
Отже, накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на інші цілі, ніж це передбачено, суперечить вимогам ч. 2 ст. 57 та ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 19-1, 26-1 Закону України "Про теплопостачання", Постанові КМ України від 09.10.2013 року № 750 "Про затвердження порядків зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".
Згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
У матеріалах справи відсутні докази повідомлення банком про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках боржника, заборонено звертати стягнення.
У той же час ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З урахуванням викладеного, державний виконавець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів боржника не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладеного арешт на кошти боржника, інформацію щодо цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи встановлення судом порушень вимог чинного законодавства в діях органу ДВС при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016 року, суд визнає доводи скаржника правомірними, а скаргу такою, яку належить задовольнити.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України. суд
1. Скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства №1106 від 19.05.2016р. на дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції та постанову про арешту коштів боржника від 11.05.2016р. задовольнити.
2. Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках №26032300901567, №26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, в частині виконання постанови про стягнення з боржника по судовому наказу №918/557/15 від 01.09.2015р. (ВП48712338) на 1 822 903 грн. 53 коп. (залишок боргу 599 928 грн. 85 коп.).
3. Визнати недійсною постанову відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 11.05.2016р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках №26032300901567, №26031301901567 у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, в частині виконання постанови про стягнення з боржника по судовому наказу №918/557/15 від 01.09.2015р. (ВП48712338) на 1 822 903 грн. 53 коп. (залишок боргу 599 928 грн. 85 коп.).
Суддя Горплюк А.М.