ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.06.2016Справа №910/3819/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс"
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1,
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ»,
3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна»,
про визнання нікчемного правочину недійсним
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Кратенко Ю.О.;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи на стороні позивача: Музичук Л.В,;
від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з'явились;
від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з'явились;
від третьої особи-3 на стороні відповідача: не з'явились.
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" (далі-відповідач) про:
- визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс";
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" оригінали договорів та документів, переданих на виконання договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.04.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі у справі третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
04.04.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю направлення у судове засідання повноважного представника.
Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
18.04.2016 через загальний відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що банк, уклавши договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав) за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99 % відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.
У судовому засіданні 18.04.2016 представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, обґрунтовуючи тим, що Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було прийнято погашення заборгованості від ОСОБА_1 та розірвано усі укладені з ним договори забезпечення (договори іпотеки), наразі банк просить визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимог, що укладався між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" та фактично просить повернути йому права вимоги до ОСОБА_1, у зв'язку з чим просить суд залучити до участі у справі ОСОБА_1, у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 16.05.2016.
16.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подав клопотання, у якому просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду адміністративної справи № 813/1312/16, у зв'язку з тим, що подальший розгляд справи № 910/3819/16 неможливий до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи, оскільки позивачем (третя особа у справі № 910/3819/16) у справі № 813/1312/16 оспорюється рішення щодо визнання нікчемними та застосування наслідків нікчемності правочинів: 1) договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014, укладеного між АТ «Дельта банк» та ТОВ «ФК АВАНС»; 2) договору від 27.03.2014 про розірвання іпотечного договору № 13/114/І03/08-с від 17.10.2008, 3) договору від 27.03.2014 про розірвання іпотечного договору № 13/114/І01/08-с від 16.10.2008, укладених між АТ «Дельта банк» та ТОВ «ТКС Молл Маркет»; 4) договору від 27.03.2014 про розірвання іпотечного договору № 13/114/І02/08-с від 16.10.2008, укладеного між АТ «Дельта банк» та ТОВ «Делакс Україна», оскільки вказаними рішеннями протиправно змінюється обсяг прав позивача.
Суд відклав розгляд поданого клопотання на наступне судове засідання.
У судовому засіданні 16.05.2016 представник відповідача подав клопотання, у якому просить суд залучити до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 13.06.2016.
01.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» надійшло клопотання, у якому третя особа просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення адміністративних справ № 813/1005/16 та № 813/1312/16, обґрунтовуючи тим, що у вказаних адміністративних справах Львівський окружний адміністративний суд буде встановлювати обставини, що впливають на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення, адже у разі скасування рішень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., будуть відсутні обставини, які є підставами позову у даній господарській справі.
Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
21.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення адміністративних справ № 813/1005/16 та № 813/1312/16, мотивуючи тим, що Львівським окружним адміністративним судом відкриті провадження в адміністративних справах: № 813/1005/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та № 813/1312/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень.
Також, 29.06.2016 через загальний відділ діловодства суду від представника третіх осіб, без самостійних вимог на стороні відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду у справі № 910/3819/16.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також у судовому засіданні надав письмові пояснення.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав заявлені позовні вимоги, також заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Розглянувши подане Товариством з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» клопотання про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Як роз'яснено пунктом 3.16. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Разом з тим, розгляд адміністративним судом справ № 813/1005/16, № 813/1312/16 ніяким чином не унеможливлює розгляд даної справи, що являлось би підставою для зупинення провадження у справі, тому суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Щодо клопотання третіх осіб про призначення колегіального розгляду справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду. Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально-правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для призначення колегіального розгляду у даній справі, у зв'язку з чим визнає подане клопотання таким, що задоволенню не підлягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника.
Представники третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання також не з'явились, причин неявки суду не повідомили, проте про розгляд справи були повідомлені, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, з відтиском печатки поштового відділення від 16.06.2016.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача та третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 30.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
10.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 06/114/08-С, умовами якого передбачено, що банк надає позичальнику кредит у розмірі 1 192 000, 00 доларів США строком по 09.10.2015 включно.
Для обліку виданого кредиту банк відкриває позичковий рахунок НОМЕР_1, в разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом банк відкриває відповідні рахунки для обліку такої заборгованості (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору, процентна ставка за кредитом на період дії договору, починаючи з 10.10.2008 по 09.10.2015 включно дорівнює 19, 0 процентів річних.
Згідно п. 1.4. договору, для обліку нарахованих процентів за користування кредитом банк відкриває рахунок № 22080690092009, в разі виникнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами банк відкриває відповідні рахунки для обліку такої заборгованості.
Також, між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткові договори № 1 від 17.10.2008, № 2 від 09.12.2009, № 3 від 09.12.2009, № 4 від 09.12.2009, № 5 від 26.04.2010, № 6 від 23.09.2010, № 7 від 27.01.2011, № 8 від 19.08.2011 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008.
Відповідно до п. 8 додаткового договору № 8 від 19.08.2011 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, фактичний залишок заборгованості за кредитом на день укладення даного додаткового договору складає 10 643 991, 31 грн.
Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит не пізніше 09.10.2015 року включно (п. 9 додаткового договору).
17.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 13/114/103/08-С, умовами якого передбачено, що у забезпечення зобов'язань боржника (ОСОБА_1) перед іпотекодержателем за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно: земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 531540, виданого управлінням земельних ресурсів у м. Трускавці Львівської області 29.05.2008 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020844600017. Земельна ділянка має площу 0, 4660 га, цільове призначення - обслуговування санаторно-готельного комплексу.
Також, 16.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» укладено іпотечний договір № 13/114/І01/08-С, умовами якого передбачено, що у забезпечення зобов'язань боржника (ОСОБА_1) перед іпотекодержателем за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно:
1) нежиле приміщення (реєстраційний номер 15474213), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Нежитлові приміщення 1-го поверху літ. 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 1, цегляні, позначені літерою А5, загальною площею 780, 7 кв.м.
2) нежиле приміщення (15474213), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Нежитлові приміщення 3-го поверху літ. 123, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 146, цегляні, позначені літерою А5, загальною площею 967, 3 кв.м.;
3) земельна ділянка площею 0, 1560 га, з цільовим призначенням для обслуговування санаторно-готельного комплексу, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, 16.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна» (далі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 13/114/І02/08-С, умовами якого передбачено, що у забезпечення зобов'язань боржника (ОСОБА_1) перед іпотекодержателем за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008, іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно:
1) нежитлова будівля (реєстраційний номер 24472778), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлова будівля водолікарні (головний корпус), цегляна, позначена літерою А2, загальною площею 1 171, 5 кв.м.;
2) нежитлова будівля (реєстраційний номер 24473467), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлова будівля водолікарні (праве крило), цегляна, позначена на плані літерою Д1, загальною площею 1 013, 7 кв.м.;
3) нежитлова будівля (реєстраційний номер 24473232), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлова будівля водолікарні (ліве крило), цегляна, позначена літерою Б2, загальною площею 2 201, 3 кв.м.;
4) нежитлова будівля (реєстраційний номер 976248), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлова будівля водолікарні (перехід), цегляна, позначена літерою Г1, загальною площею 131, 7 кв.м.
Так, 27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - покупець) укладено договір купівлі - продажу, умовами якого передбачено, що продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.
Загальна купівельна ціна є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у додатку І, та становить 2 868 115 813, 48 грн.
Купівельна ціна за право вимоги, означає суму, що визначена як купівельна ціна у додатку І щодо кожного права вимоги.
27.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" (далі - покупець) укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.
Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги (п. 2.3. договору).
Загальна купівельна ціна є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у додатку І, та становить 50 000, 00 грн.
Договір набуває чинності у момент його підписання сторонами і залишатиметься чинним до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі (п. 7.1. договору).
Додатком № 1 до договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 сторони погодили перелік договорів та купівельну ціну за права вимоги:
1) кредитний договір № 06/114/08-С від 10.10.2008 із всіма наступними змінами та доповненнями до нього внесеними: додатковим договором № 1 від 17.10.2008 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008; додатковим договором № 2 від 09.12.2009 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008; додатковим договором № 3 від 09.12.2009 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, додатковим договором № 4 від 09.12.2009 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, додатковим договором № 5 від 26.04.2010 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, додатковим договором № 6 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, додатковим договором № 7 від 27.01.2011 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008, додатковим договором № 8 від 19.08.2011 до кредитного договору № 06/114/08-С від 10.10.2008.
2) договір поруки № 06/114/П01/08-С від 16.10.2008, укладений з ТОВ «ТКС «Молл Маркет», із всіма наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними: додатком договором № 1 від 09.12.2009 до договору поруки № 06/114/П01/08-С від 16.10.2008, додатковим договором № 2 від 19.08.2011 до договору поруки № 06/114/П01/08-С від 16.10.2008;
3) загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором на день укладення договору складає 10 322 958, 51 грн., а саме право вимоги, виконання зобов'язання, щодо повернення заборгованості за кредитом у розмірі 10 322 958, 51 грн.;
4) купівельна ціна за право вимоги за кредитним договором становить 50 000, 00 грн., з якої 50 000, 00 грн. спрямовуються на оплату права вимоги по поверненню отриманого кредиту в розмірі 10 322 958, 51 грн. за кредитним договором, який був переданий на баланс АТ «Дельта Банк» згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідченим 27.09.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2466.
5) загальна купівельна ціна 50 000, 00 грн.
27.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" підписано акт приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимог від 27.03.2014, відповідно до якого, продавець продав (відступив) покупцю, а покупець прийняв права вимоги за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008, із всіма змінами та доповненнями до нього внесеними: додатковим договором № 1 від 17.10.2008; додатковим договором № 2 від 09.12.2009; додатковим договором № 3 від 09.12.2009, додатковим договором № 4 від 09.12.2009, додатковим договором № 5 від 26.04.2010, додатковим договором № 6, додатковим договором № 7 від 27.01.2011, додатковим договором № 8 від 19.08.2011, укладеним продавцем з ОСОБА_1 .
Також, вказаним актом продавець та покупець підтверджують, що покупець сплатив продавцю погоджену сторонами купівельну ціну, яка становить 50 000, 00 грн.
27.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ» (далі - іпотекодавець) укладено договори:
- про розірвання іпотечного договору № 13/114/101/08-С, посвідченого 16.10.2008 приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В., за реєстровим № 2958, яким сторони домовились достроково розірвати договір іпотеки від 27.03.2014.
- про розірвання іпотечного договору № 13/114/102/08-С, посвідченого 16.10.2008 приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В., за реєстровим № 2953, яким сторони домовились достроково розірвати договір іпотеки від 27.03.2014.
- про розірвання іпотечного договору № 13/114/103/08-С, посвідченого 17.10.2008 приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В., за реєстровим № 2964, яким сторони домовились достроково розірвати договір іпотеки від 27.03.2014.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" зазначає, що банк, уклавши договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014 здійснив відчуження майнових прав, за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більш ніж на 99 % відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як ознака нікчемності правочину.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України, суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.5.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такий висновок викладений Вищим господарським судом України і у п. 18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом вище, 27.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю (за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008), а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.
Так, позивач зазначає, що вказаний договір є недійсним, оскільки загальна купівельна ціна становить 50 000, 00 грн., а загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором - 10 322 958, 51, тобто такий правочин є нікчемним у розумінні п.3. ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 було віднесено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2016 року включно.
Разом з тим, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» по 02.09.2015 року включно.
Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Як передбачено п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Постановою правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» вирішено розпочати процедуру ліквідацію банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 року включно.
Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича строком на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 року включно.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частинами 1, 2, 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Пунктом 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що за змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб")
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. № 67 від 11.03.2015 року вирішено здійснити в АТ "Дельта Банк" перевірку правочинів (інших договорів), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до витягу з протоколу № 78 від 28.09.2015 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.2015 року, виявлено, що нікчемним правочином згідно ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є, зокрема, договір купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 року, укладений Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" повідомлення № 4064 від 30.12.2015 про нікчемність договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ТОВ «ФК «Аванс».
Частинами 5 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Як роз'яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Поняття "звичайна ціна" визначена в пункті 14.1.71 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Судом встановлено, що умовами договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 року сторони визначили, що загальна сума вимог, які виникли і нараховані за кредитним договором на день укладення договору складає 10 322 958, 51 грн., а саме право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 10 322 958, 51 грн., при цьому, купівельна ціна за право вимоги за кредитним договором становить 50 000, 00 грн., а загальна купівельна ціна 50 000, 00 грн.
Пунктом 3 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Відповідно до п.п.1, 7 ч.3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
За таких обставин, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому такий договір купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Аванс», підлягає визнанню недійсним, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 продавець продав (відступив) покупцю, а покупець прийняв права вимоги за кредитним договором № 06/114/08-С від 10.10.2008 року із всіма змінами та доповненнями до нього, укладеним продавцем з ОСОБА_1; разом з правом вимоги виконання зобов'язань за кредитним договором до покупця перейшли права вимоги та було передано оригінали кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту позичальнику за кредитним договором, що підтверджується актом приймання - передачі прав вимоги від 27.03.2014.
Відтак, вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" оригінали договорів та документів, переданих на виконання умов договору купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014 також підлягає задоволенню.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а також те, що договір купівлі - продажу прав вимоги від 27.03.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" з порушенням вимог чинного законодавства України, суд визнає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" задовольнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, ідентифікаційний код - 34047020) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 39/8, ідентифікаційний код - 38420214).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 39/8, ідентифікаційний код - 38420214) повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, ідентифікаційний код - 34047020) оригінали договорів та документів, переданих на виконання договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.03.2014.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Аванс" (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 39/8, ідентифікаційний код - 38420214) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, ідентифікаційний код - 34047020) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 05.07.2016.
Суддя Бондарчук В.В.