ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2016Справа №910/4359/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Державного підприємства «Донецька залізниця»
про стягнення відшкодування вартості нестачі (часткової втрати) вантажу в розмірі 616 874,68 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Максименко Д.О., за довіреністю;
від відповідача - 1: не з'явився;
від відповідача - 2: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач - 1) про стягнення відшкодування вартості нестачі (часткової втрати) вантажу в розмірі 616 874,68 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2016 було порушено провадження у справі № 910/4359/16, розгляд справи призначено на 13.04.2016.
13.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові заперечення проти позову.
13.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
У судове засідання 13.04.2016 представник позивача з'явився та подав клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2016 про порушення провадження у справі № 910/4359/16 позивач виконав.
У судове засідання 13.04.2016 представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2016 про порушення провадження у справі № 910/4359/16 відповідач виконав частково.
Згідно з ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача виноситься ухвала і розгляд справи починається заново.
Розглянувши у судовому засіданні 13.04.2016 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача - Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі - відповідач - 2), суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.
Враховуючи часткове виконання відповідачем - 1 вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2016 про порушення провадження у справі № 910/4359/16, необхідність витребування нових доказів та залучення до участі у справі іншого відповідача, розгляд справи було відкладено на 18.05.2016.
05.05.2016 представником відповідача - 1 через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані додаткові письмові пояснення по суті спору.
У судове засідання 18.05.2016 представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2016 позивач виконав.
Представники відповідача - 1 у судове засідання 18.05.2016 з'явились.
Представник відповідача - 2 у судове засідання 18.05.2016 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2016 відповідач - 2 не виконав.
Дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку про необхідність витребування нових доказів.
Враховуючи нез'явлення представника відповідача - 2 у судове засідання та неподання позивачем та відповідачем - 2 витребуваних судом документів, а також необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 08.06.2016.
06.06.2016 представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 збитки у вигляді вартості нестачі (часткової втрати вантажу) в сумі 616 874,68 грн та витрати по сплаті судового збору.
Розглянувши у судовому засіданні 08.06.2016 заяву позивача про уточнення позову, суд дійшов висновку, що вказана заява за своїм змістом та юридичною природою є заявою про зміну предмету позову, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Пунктами 3.11 та 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Враховуючи те, що позивач фактично змінив первісну позовну вимогу про стягнення коштів з ПАТ «Укрзалізниця» (відповідач - 1) на солідарне стягнення коштів з двох відповідачів - ПАТ «Укрзалізниця» (відповідач - 1) та ДП «Донецька залізниця» (відповідач - 2), зазначена заява є заявою про зміну предмету позову, яка не суперечить приписам ГПК України та приймається судом до розгляду.
У судове засідання 08.06.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 08.06.2016 не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
15.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (зберігач) та Публічним акціонерним товариством «Харцизький трубний завод» (далі - позивач, поклажодавець; в подальшому у позивача відбулась зміна типу акціонерного товариства, згідно з приписами Закону України «Про акціонерні товариства» з «публічного» на «приватне» акціонерне товариство) було укладено Договір відповідального зберігання № 1522 (далі - Договір зберігання), відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання на складі ПАТ «ММК ім. Ілліча» товарно-матеріальні цінності (далі - майно), а також виконує завантажувально-розвантажувальні роботи.
Відповідно до п. 1.6 Договору зберігання майно, яке передається на зберігання, є власністю поклажодавця.
15.09.2015 зі станції Маріуполь-Сортирувальний зберігачем було відвантажено майно, яке належить на праві власності позивачу, для позивача, у залізничний вагон типу КР № 26326991.
Послугу з перевезення надало Державне підприємство «Донецька залізниця» (відповідач - 2).
Позивач зазначає про те, що 23.09.2015 вагон № 26326991 прибув без супроводу охорони на станцію «Красний Лиман», де, при перевірці вантажу, у зв'язку із порушенням цілісності пломб, по залізничній накладній № 48373179, встановлена нестача майна, а саме:
- папір ксероксний: кількість нестачі - 5, вартість нестачі - 327,18 грн, з урахуванням ПДВ;
- засіб «Комет»: кількість нестачі - 86 шт., вартість нестачі - 2 703,84 грн, з урахуванням ПДВ;
- серветка технічна: кількість нестачі - 1 000 шт., вартість нестачі - 2 760,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- двокомпонентний епоксидний матеріал «Enviroline» 124 частина А: кількість нестачі - 0,4 л., вартість нестачі - 847,42 грн, з урахуванням ПДВ (еквівалент 26,97 Євро на дату оплати);
- прокладка нашпальна ПНБ-3: кількість нестачі - 500 шт., вартість нестачі - 8 400,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- електроди АНО-4 d3мм: кількість нестачі - 0,060 тн., вартість нестачі - 1 650,24 грн, з урахуванням ПДВ;
- електроди УОНИ 13/55: кількість нестачі - 0,020 тн., вартість нестачі - 486,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 11352Т1001.033 (лів. верхній): кількість нестачі - 50 шт., вартість нестачі - 79 200,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 11352Т1001.032 (пр. верхній): кількість нестачі - 50 шт., вартість нестачі - 79 200,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 2КБ-16905 (лів. нижній): кількість нестачі - 120 шт., вартість нестачі - 166 320,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 2КБ-17420 (прямий): кількість нестачі - 180 шт., вартість нестачі - 249 480,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- пальник зварювальний А1231-5-Г2: кількість нестачі - 2 шт., вартість нестачі - 22 140,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- акумуляторна батарея «Mutlu Silver 12 V 50 Ah»: кількість нестачі - 2 шт., вартість нестачі - 3 360,00 грн, з урахуванням ПДВ
у зв'язку з чим, на залізничній станції «Красний Лиман» було складено комерційний акт БМ 730474/235/1 форми ГУ-22 від 01.10.2015, яким підтверджується нестача зазначеного майна.
05.11.2015 позивач звернувся до відповідача - 2 із претензією про відшкодування вартості нестачі (часткової втрати) вантажу № 1.6-13/159-1632, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем - 2, в свою чергу, була надана відповідь про розгляд вищезазначеної претензії № ПД67 від 10.12.2015, якою позивача було повідомлено про наявність відповідальності залізниці за нестачу (часткову втрату) вантажу при його перевезенні, проте вартість втраченого вантажу відшкодовано не було.
Позивач зазначає суду про те, що в даному випадку відповідачі 1 та 2 несуть солідарну відповідальність по відшкодуванню збитків у вигляді вартості нестачі (часткової втрати) вантажу в розмірі 616 874,68 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем - 2, як особою, якою надавались послуги із залізничного перевезення, виникли правовідносини на підставі договору перевезення вантажу.
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 (далі - Статут залізниць).
Згідно з пунктами 6, 7, 17 Статуту залізниць вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій. Станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.
Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами перевезення вантажів (далі - Правила). Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами.
Згідно з п. 22 Статуту залізниць за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Пунктом 127 Статуту залізниць визначено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
За недостачу, втрату, псування або пошкодження багажу, вантажобагажу залізниця несе відповідальність, зокрема, за багаж і вантажобагаж, прийнятий до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну вартість, - у розмірі дійсної вартості.
З метою доведення вартості частково втраченого товару, позивачем були надані суду наступні копії видаткових накладних: № 309 від 15.07.2015, № ПК-00001233 від 02.09.2015, № РН-0000080 від 28.07.2015, № 378 від 11.08.2015, № 151 від 07.08.2015, № С-24851 від 22.07.2015, № 88 від 22.07.2015, № РН-0000598 від 10.08.2015.
При цьому, накладними № 309 від 15.07.2015, № ПК-00001233 від 02.09.2015, № РН-0000080 від 28.07.2015, № 378 від 11.08.2015, № С-24851 від 22.07.2015, № 88 від 22.07.2015, № РН-0000598 від 10.08.2015 підтверджена кількість та вартість наступних товарів:
- папір ксероксний: кількість нестачі - 5, вартість нестачі - 327,18 грн, з урахуванням ПДВ;
- засіб «Комет»: кількість нестачі - 86 шт., вартість нестачі - 2 703,84 грн, з урахуванням ПДВ;
- серветка технічна: кількість нестачі - 1 000 шт., вартість нестачі - 2 760,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- двокомпонентний епоксидний матеріал «Enviroline» 124 частина А: кількість нестачі - 0,4 л., вартість нестачі - 847,42 грн, з урахуванням ПДВ (еквівалент 26,97 Євро на дату оплати);
- прокладка нашпальна ПНБ-3: кількість нестачі - 500 шт., вартість нестачі - 8 400,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- електроди АНО-4 d3мм: кількість нестачі - 0,060 тн., вартість нестачі - 1 650,24 грн, з урахуванням ПДВ;
- електроди УОНИ 13/55: кількість нестачі - 0,020 тн., вартість нестачі - 486,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 11352Т1001.033 (лів. верхній): кількість нестачі - 50 шт., вартість нестачі - 79 200,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 11352Т1001.033 (пр. верхній): кількість нестачі - 50 шт., вартість нестачі - 79 200,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 2КБ-16905 (лів. нижній): кількість нестачі - 120 шт., вартість нестачі - 166 320,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- різець кромкострогальний 2КБ-17420 (прямий): кількість нестачі - 180 шт., вартість нестачі - 249 480,00 грн, з урахуванням ПДВ;
- пальник зварювальний А1231-5-Г2: кількість нестачі - 2 шт., вартість нестачі - 22 140,00 грн, з урахуванням ПДВ.
З позовної заяви вбачається, що позивачем була також виявлена нестача акумуляторних батарей «Mutlu Silver 12 V 50 Ah»: кількість нестачі - 2 шт., вартість нестачі - 3 360,00 грн, з урахуванням ПДВ, проте позивач жодним доказом не підтвердив вартість зазначеного майна.
Зокрема, при встановленні обставин справи, судом виявлено, що позивач у таблиці втраченого при перевезенні майна зазначає про те, що постачальником такого майна, як акумуляторна батарея «Mutlu Silver 12 V 50 Ah» є ТОВ «Індастріал-Сервісез». Матеріали справи містять видаткову накладну № 151 від 07.08.2015 із зазначенням такого постачальника, проте даний документ містить інформацію про вартість дизельного генератора EAG-40 з підігрівом охол.рідини, без кожуха, без АВР, а не акумуляторних батарей «Mutlu Silver 12 V 50 Ah», вартість яких заявлена позивачем до стягнення з відповідачів.
З огляду на вищенаведене, позивачем не було доведено суду, в розумінні положень статей 33, 34 ГПК України, реальної вартості акумуляторних батарей «Mutlu Silver 12 V 50 Ah».
Таким чином, позивачем, на підставі первинних документів, наявних у матеріалах справи, було доведено суду реальну вартість частково втраченого при перевезенні майна в загальному розмірі 613 514,68 грн (за виключенням не підтверджених позивачем 3 360,00 грн, які складають вартість акумуляторних батарей «Mutlu Silver 12 V 50 Ah»).
Щодо солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 вартості втраченого вантажу, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було створене публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. У переліку зазначених підприємств та установ залізничного транспорту загального користування є і ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. N 735, (далі - Статут) Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Частинами 1 та 2 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з пунктами 4 та 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 N200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було доручено комісії у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури:
- зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства (далі - зведений акт оцінки), за формою згідно з додатком 5;
- зведені передавальні акти майна, земельних ділянок;
- проект статуту товариства.
Міністерству інфраструктури:
1) у двомісячний строк:
- вжити заходів для реорганізації Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку1;
- разом з Укрзалізницею забезпечити проведення інвентаризації майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, та господарських товариств, зазначених у додатку 2;
- затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна:
- Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1, що вноситься до статутного капіталу товариства;
- яке закріплюється за товариством на праві господарського відання;
- затвердити зведені акти інвентаризації майна господарських товариств, зазначених у додатку 2;
- затвердити переліки земельних ділянок, право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу товариства;
2) разом з Укрзалізницею:
- здійснити відбір на конкурсних засадах суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та укласти з ним договір про проведення незалежної оцінки майна, в тому числі майнових прав та державних пакетів акцій (часток), що вносяться до статутного капіталу товариства. Взяти до відома, що оплата послуг з оцінки буде здійснюватися за рахунок коштів Укрзалізниці;
- подати зазначені у підпункті 1 цього пункту переліки та зведені акти інвентаризації майна суб'єктові оціночної діяльності - суб'єктові господарювання, визначеному на конкурсних засадах;
- забезпечити до 31 травня 2015 р. здійснення заходів щодо проведення незалежної оцінки;
3) до 31 серпня 2015 р.:
- затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання з відображенням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки;
- затвердити зведені перелік та передавальний акт земельних ділянок, право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу товариства з відображенням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки;
- подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України на затвердження:
- проект статуту товариства;
- пропозиції щодо персонального складу правління, наглядової ради, ревізійної комісії;
4) вжити до 31 грудня 2015 р. заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» від 12 листопада 2014 р. N 604 визначено, що на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 53, ст. 1402) установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.
Відповідно до статей 5, 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", уведеного в дію Указом Президента від 14 квітня 2014 року N 405, пункту 3 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 413, наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 квітня 2014 року N 33/55т "Про проведення антитерористичної операції" та від 14 вересня 2014 року N 33/752т "Про визначення меж проведення антитерористичної операції" наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» від 7 жовтня 2014 року N 33/6/а Донецьку і Луганську області з 07 квітня 2014 року було визначено районами проведення антитерористичної операції.
Таким чином, відповідач - 1 станом на поточну дату не став правонаступником відповідача - 2, який розташований на тимчасово окупованій території та території проведення Антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації відповідача - 2, проведення інвентаризації його майна, а також передача майна, всіх прав та обов'язків від відповідача - 2 до відповідача - 1 призупинені до завершення Антитерористичної операції.
З огляду на вищенаведене, відповідачами не може бути складено передавальний акт, який би підтверджував правонаступництво відповідача - 1.
Таким чином, відповідач - 2 станом на поточну дату здійснює господарську діяльність, має права та обов'язки і несе відповідальність самостійно, з підстав зазначених вище.
Враховуючи те, що договір перевезення було укладено позивачем з відповідачем - 2, який безпосередньо надав послуги з перевезення вантажу, а також враховуючи ту обставину, що втрата вантажу відбулась під час його перевезення, відповідач - 2 є єдиною відповідальною особою за втрату вищезазначеного вантажу, а відтак позовні вимоги до відповідача - 1 про солідарне стягнення вартості втраченого вантажу є необґрунтованими та безпідставними.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 відшкодування вартості нестачі (часткової втрати) вантажу в розмірі 616 874,68 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 613 514,68 грн, які повинні бути стягнуті з відповідача - 2.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, 68; ідентифікаційний код: 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, просп. Ілліча, будинок 54, корпус 4; ідентифікаційний код: 00191135) вартість нестачі (часткової втрати) вантажу в розмірі 613 514 (шістсот тринадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 68 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, 68; ідентифікаційний код: 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, просп. Ілліча, будинок 54, корпус 4; ідентифікаційний код: 00191135) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 202 (дев'ять тисяч двісті дві) грн 72 коп.
Повне рішення складено 04.07.2016.
Суддя О.В. Нечай