про повернення позовної заяви
02.07.2016 Справа № 908/1769/16
Суддя Носівець Вікторія Вікторівна розглянувши матеріали
за позовом комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 129)
до відповідача приватного підприємства «Виробнича торгова фірма «Світ меблів» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр./вул. Східна (Пролетарський), 226/Морська(Мазіна), 58)
про стягнення 37109,50 грн.
Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:
Згідно до ст.ст. 54 та 57 ГПК України зміст та форма позовної заяви повинні відповідати приписам вказаних норм законодавства. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування сторін, зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності.
У позовній заяві необхідно зазначати підстави виникнення спору з викладенням їх суті та послатися на докази, які підтверджують викладені у позові факти, також має міститися обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо. Отже, зазначені обставини/факти необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем ставиться вимога про стягнення 37109,50 грн. які складаються з: 25552,07 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період з 20.04.2015 р. по 20.06.2016 р. та 11552,07 грн. пені.
В тексті позовної заяви позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором б/н від 03.01.2006 р. на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат з експлуатації та участі у затратах по утриманню будинку та прибудинкової території.
Доказів наявності господарських правовідносин, які регулюються вказаним позивачем договором б/н від 03.01.2006 р. та доказів на підтвердження факту розміру заборгованості, до позову не додано. Натомість до позовних матеріалів додано договір від 01.09.2005 р.
Про факт відсутності договору б/ від 03.01.2006 р. працівниками канцелярії господарського суду Запорізької області, у відповідності до Інструкції з діловодства в господарських судах України, складено Акт від 02.07.2016 р.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, наявності правових підстав для звернення з позовом до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Приписами ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила), доказом направлення адресату кореспонденції є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінали фіскального чеку (квитанції) та опису вкладення, в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу.
Позовні матеріали № 364 від 14.06.2016 р. містять оригінал фіскального чеку № 0029651 0025710 від 29.06.2016 р. Доказів надсилання відповідачеві позовної заяви з додатками з поіменним переліком доданих документів, тобто опису вкладення, суду не надано.
Про що також працівниками канцелярії суду зазначено в Акті від 02.07.2016 р.
Виходячи з зазначеного слідує, що позовні матеріали № 364 від 14.06.2016 р. не містять доказів дотримання позивачем вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд звертає увагу, що статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовленні із застосування технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Пунктами 1, 2 ст. 9. ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До позовних матеріалів додано платіжне доручення № 133 від 21.02.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 1827,00 грн.
Відповідно до інформації Бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Запорізької області Головне управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжя Запорізької області не підтвердило факт зарахування судового збору у розмірі 1827,00 грн. сплаченого комунальним підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» платіжним дорученням № 113 від 21.02.2014 р.
Тобто доказів дійсності вказаного платіжного доручення позивачем не зазначено та не надано, що унеможливлює визначити факт надходження вказаної суми до Державного бюджету та дотримання позивачем положень Закону України «Про судовий збір» та Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у відповідності до статей 54 та 57 ГПК України зміст та форма позовної заяви повинні відповідати приписам вказаних норм законодавства. Позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта підприємницької діяльності або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності для фізичних осіб.
Між тим, в позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду для суб'єкта господарської діяльності - відповідача.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею у господарський суд у загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст.ст. 54, 57, п. 3, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.
Додаток: на 10 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 133 від 21.02.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 1827,00 грн., оригінали фіскального чеку 0029651 0025710 від 29.06.2016 р.
Ухвала набрала законної сили - 02.07.2016 р.
Суддя В.В. Носівець