04 липня 2016 року Справа № 916/2060/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від21.10.2015
у справі№916/2060/15
Господарського судуОдеської області
за позовомВійськового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона
доПриватного підприємства "Артек-Союз"
простягнення суми,
Касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015 касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона була повернута на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із тим, що судовий збір сплачено не у встановленому розмірі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2016 касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона було повернуто на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2016, клопотання позивача-2 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 відхилено, касаційну скаргу повернуто особі, що її подала, на підставі пункту 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.
Вказана ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що попередніми ухвалами судом було роз'яснено порядок розрахунку розміру ставки судового збору, наведено норми права, які такий порядок визначають, та які є загальновідомими, однак втретє звернувшись із касаційною скаргою обставин, які були підставою для повернення касаційної скарги заявником не усунуто, останній у клопотанні про доплату судового збору, доданому до втретє поданої касаційної скарги, продовжував настоювати на тому, що на момент подання позову до господарського суду (15.05.2015) ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотки ціни позову, отже поважні причини, за вказаних вище обставин, які вплинули на несвоєчасне звернення із касаційною скаргою втретє, як вбачається із наведеної вище ухвали суду касаційної інстанції, відсутні.
Звернувшись четвертий раз із касаційною скаргою на постанову господарського суду апеляційної інстанції з клопотанням про доплату судового збору, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана повторно після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті.
Таким чином наведеною нормою права передбачено право повторно подати касаційну скаргу після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої вказаної статті, однак такого права не передбачено у разі повернення касаційної скарги на підставі пункту 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, а саме на підставі останньої норми касаційну скаргу і було повернуто вищенаведеною ухвалою суду від 15.04.2016.
При цьому положення наведених норм передбачають право лише на повторну подачу касаційної скарги після усунення недоліків, та не надають права подавати її в четверте.
У зв'язку із не однаковим застосуванням пункту 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення однакового застосування норм права відповідно до положень статті 36 частини другої п.п.2, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) роз'яснив у пункті 5, що в такому випадку Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу.
При цьому, як вбачається із рішення Європейський суд з прав людини від 05.05.2011 зі справи "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України", якщо є докази вважати, що суди були схильні до широкого тлумачення законодавчих положень, суди мають виходити саме із такого широкого тлумачення законодавчих положень.
Таке тлумачення не буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, тому враховуючи широке тлумачення наведених вище законодавчих положень правові підстави для прийняття касаційної скарги відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 107Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі №916/2060/15 Господарського суду Одеської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі, що її подала.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді Г.А. Кравчук
А.Г. Полянський